Рішення № 36251112, 18.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 р. Справа №917/2081/13

За позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мека-Інвест-Україна"

про стягнення 241254 грн. 70 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники до перерви:

від позивача: Дем"янов Ю.М.

від відповідача: не з"явився

Представники після перерви:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 18.12.2013р. до 15 год. 00 хв. 18.12.2013р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 241254 грн. 70 коп. при цьому вказує, що ціна позову складає 241254 грн. 10 коп. Згідно п.1 ч.1 ст.55 ГПК України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою. Виходячи з викладеного ціна позову зазначена позивачем неправильно, а тому відповідно до ч.3 ст.55 ГПК України вона визначається суддею і складає 241254 грн. 70 коп.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 241254 грн. 70 коп. заборгованості за поставлений відповідачу щебінь за договором № 17/04/13 від 17.04.2013р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, копія ухвали від 04.12.2013р. була направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка відповідає його адресі, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.116) і станом на 18.12.2013р. до суду не повернулася, докази її вручення відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Згідно п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов та витребувані судом докази не надав. Розгляд справи судом неодноразово відкладався. Визначений ч.1 ст.69 ГПК України строк закінчується 18.12.2013р. Ухилення відповідача від виконання ухвал суду не відноситься до виняткових випадків і не може бути підставою для продовження строку вирішення спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду відповідно до ст.85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 241254 грн. 70 коп. заборгованості за поставлений відповідачу щебінь. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору № 17/04/13 від 17.04.2013р. позивач поставив відповідачу щебінь, який відповідачем оплачений частково, заборгованість на час подання позову складає 241254 грн. 70 коп. Позивач зазначає, що згідно пункту 5.1 договору відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість партії товару протягом 3 банківських днів з дня отримання товару.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Позивачем в обґрунтування позову надана копія договору поставки № 17/04/13 від 17.04.2013р. (т.2, а.с.68-71) оригінал якого був наданий представником позивача для огляду в судовому засіданні 18.12.2013р. Представник позивача в засіданні суду 18.12.2013р. пояснив, що в описовій частині позовної заяви допущена описка щодо назви цього договору і що договір купівлі-продажу з таким номером і датою між сторонами не укладався.

Викладене підтверджується і клопотанням відповідача (т.1, а.с.63-64) та поясненнями представника відповідача в засіданні суду 06.11.2013р., в яких відповідач та його представник також посилались на договір поставки № 17/04/13 від 17.04.2013р.

На підтвердження поставки відповідачу щебеню позивачем надані копії видаткових накладних № РН-0000026 від 30.04.13р.; № РН-0000035 від 07.05.13р.; № РН-0000036 від 08.05.13р.; № РН-0000040 від 18.05.13р.; № РН-0000045 від 21.05.13р.; № РН-0000048 від 24.05.13р.; № РН-0000049 від 25.05.13р.; № РН-0000054 від 31.05.13р.; № РН-0000067 від 25.06.13р.; № РН-0000071 від 27.06.13р.; № РН-0000089 від 27.06.13р.; № РН-0000091 від 08.07.13р.; № РН-0000105 від 22.07.13р.; № РН-0000123 від 31.07.13р.; № РН-0000129 від 09.08.13р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 18.12.2013р. та містять підписи в графі "отримав (ла)" і ці підписи засвідчені печаткою відповідача (копії накладних т.1, а.с. 176, 180-182, 191, 207-210; т.2, а.с. 3, 8, 13-15). Видаткові накладні відповідачем не спростовані, факт отримання щебеню відповідачем не заперечується.

Часткова оплата поставленого товару підтверджена наданими позивачем платіжними дорученнями (т.1, а.с.140-146, 148-160, 164-169, 171). Відповідач доказів сплати стягуваної за позовом суми не навів та не надав, наявність та суму боргу не заперечує.

Представник відповідача в засіданні суду 06.11.2013р., заперечуючи позов, посилався на підписання договору № 17/04/13 від 17.04.2013р. неуповноваженою особою відповідача і на те що договір не скріплений печаткою відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що договір не скріплений печаткою відповідача, спростовується наданим позивачем для огляду в судовому засіданні 18.12.2013р. оригіналом договору № 17/04/13 від 17.04.2013р. (копія договору т.2, а.с.68-71).

Доказів відсутності у особи, що підписала договір від імені відповідача повноважень на укладення договору, відповідач не надав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання договору недійсним відповідач не навів та не надав.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Виходячи з матеріалів справи, зокрема видаткових накладних, в яких міститься посилання на договір від 17.04.2013р. № 17/04/13 і які засвідчені печаткою відповідача; платіжних доручень на оплату відповідачем щебеню, у переважній більшості яких також міститься посилання на договір №17/04/13 від 17.04.13 в т.ч. у платіжних дорученнях на оплату щебеню, здійснену відповідачем після порушення провадження у справі, відповідач прийняв товар та здійснював його оплату (часткову) в т.ч. і в процесі розгляду даної справи, що свідчить про схвалення відповідачем договору № 17/04/13 від 17.04.2013р.

Як зазначалось вище, договір № 17/04/13 від 17.04.2013р. та видаткові накладні скріпленні печатками відповідача.

Відповідно до п. 64 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р., яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної інструкції, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки на вказаних документах та не посилається на втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання печатки третіми особами всупереч волі відповідача.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі , обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 ГПК України обов'язок доведення заперечень покладає на відповідача.

Відповідач свої заперечення не обґрунтував, будь-яких доказів в обґрунтування заперечень не надав в зв'язку з чим вони не можуть бути враховані.

Виходячи з викладеного позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково з врахуванням того, що позивачем в засіданні суду 18.12.2013р. надані платіжні доручення, згідно яких відповідачем після подання позову та порушення провадження у справі сплачено за щебінь по договору № 17/04/13 від 17.04.2013р. 39000 грн. (т.2, а.с.60-67).

В цій частині провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору. Судові витрати щодо вимог в цій частині покладаються на відповідача згідно ч.2 ст.49 ГПК України.

Решта зазначеної в позові суми боргу підлягає стягненню з відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 (11), 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мека-Інвест-Україна" (39600, вул.Свердлова, 9, м.Кременчук, Полтавська область, р/р 26006003009001 в Світловодській філії ПАТ "Укрінбанк", МФО 323505, код ЄДРПОУ 37600494) на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" (32423, вул.Жовтнева, 91, смт.Смотрич, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область, р/р 26009301221105 в ХФ ПАТ "Промінвестбанк", МФО 315278, код ЗКПО 32057262) 202254 грн. 70 коп. боргу, 4825 грн. 09 коп. витрат по судовому збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 39000 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 23.12.2013р.