Рішення № 36250754, 19.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2013 Справа № 920/1862/13

за позовом приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ,

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми,

про стягнення 13 977 грн. 52 коп.

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Кузьменко В.С. (довіреність № 22 від 25.12.2012року);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 13 766 грн. 83 коп., в тому числі 10 000 грн. 00 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 3/1300103 від 19.02.2013року, 3104 грн. 19 коп. пені відповідно до п. 6.2. договору, 662 грн. 64 коп. 3 % річних.

Позивач подав заяву № 1140- УДиИ/ЮрО від 11.12.2013року, згідно якої збільшує розмір позовних вимог та просить, суд стягнути з відповідача 13 977 грн. 52 коп., в тому числі 10 000 грн. 00 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 3/1300103 від 19.02.2013року, 3268 грн. 03 коп. пені відповідно до п. 6.2. договору, 709 грн. 49 коп. 3 % річних.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог суд приймає заяву № 1140- УДиИ/ЮрО від 11.12.2013року до розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 18-7/2912 від 09.12.2013року, в якому посилається на те, що кошти за поставлений позивачем товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 3/1300103 від 19.02.2013року були сплачені у повному обсязі до подання позовної заяви. При поданні позову позивачем не було враховано платіж, здійснений 07.08.2013року на суму 10 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 14518 від 07.08.2013року.

Позивач подав письмові пояснення № 1146-УДиИ/ЮрО від 13.12.2013року в обґрунтування позовних вимог з урахуванням тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву № 18-7/2912 від 09.12.2013року, де зазначає, що борг відповідача складає 10 000 грн. 00 коп.

Позивач подав фіскальний чек № 3956 від 12.12.2013року та опис вкладення у цінний лист від 12.12.2013року про направлення відповідачу заяви № 1140- УДиИ/ЮрО від 11.12.2013року з додатками, листа № 1138-УДиИ/ЮрО від 11.12.2013року разом з актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.12.2013року.

Відповідач подав копії платіжних доручень на підтвердження проведених оплат вартості отриманого товару за договором № 3/1300103, а саме платіжні доручення № 11793 від 05.07.2013року на суму 25 944 грн. 32 коп., № 12855 від 12.07.2013року на суму 20 000 грн. 00 коп., № 14512 від 07.08.2013року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 14905 від 09.08.2013року на суму 30 000 грн. 00 коп., № 15596 від 15.08.2013року на суму 30 000 грн. 00 коп., всього на суму 115 944 грн. 32 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач подав заяву про забезпечення позову № 1130-УДиИ/ЮрО від 06.12.2013року, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на суму 15487 грн. 33 коп.

Позивач подав доповнення № 1156-УДиИ/ЮрО від 17.12.2013року до заяви про забезпечення позову № 1130-УДиИ/ЮрО від 06.12.2013року, в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача на суму 15698 грн. 02 коп., на грошові кошти в розмірі 15698 грн. 02 коп., які знаходяться на рахунках, а також з метою дослідження офіційної інформації відносно ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", направити запити :

- до Комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" щодо надання інформації про наявність заборон на відчуження нерухомого майна відповідача, в тому числі наявність застав, та інформації щодо підготовки майна до реалізації;

- до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції щодо надання інформації про наявність заборон на відчуження нерухомого майна Відповідача, в тому числі наявність застав, та інформації щодо підготовки майна до реалізації;

- до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо надання офіційної статистичної інформації відносно відповідача (Баланс та Звіт про фінансові результати) за 2012рік; щодо надання інформації відносно наявності податкового боргу відповідача протягом 2012-2013років; щодо надання інформації відносно розміру нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ в податкових періодах 2013 року;

- до Головного управління статистики у Сумській області щодо надання офіційної статистичної інформації відносно Відповідача (Баланс та Звіт про фінансові результати) за 2012 рік, за три, шість та дев'ять місяців 2013 року;

- до Відділу ДАІ СМУ УМВС щодо надання інформації про наявність заборон на відчуження рухомого майна відповідача, в тому числі наявність застав, та інформації щодо підготовки майна до реалізації;

- до ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" щодо самостійного надання всієї вищезазначеної інформації.

Згідно зі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки позивач не подав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ про забезпечення позову № 1130-УДиИ/ЮрО від 06.12.2013року з урахуванням доповнення № 1156-УДиИ/ЮрО від 17.12.2013року за необґрунтованістю. З цих же підстав, суд не вбачає необхідності вчинення дій щодо витребування доказів на підставі ст. 38 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.12.2013року відповідача зобов'язано подати оригінал платіжного доручення № 14518 від 07.08.2013року для огляду у судовому засіданні.

Вимоги ухвали господарського суду від 09.12.2013року відповідачем не виконані, про причини невиконання відповідач не повідомив.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків (п. 3.14. постанови).

Разом з цим, відповідач подав клопотання б/н від 18.12.2013року, в якому просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю явки у судове засідання уповноваженого представника в зв'язку зі службовим відрядженням.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами господарського суду від 21.11.2013року, від 09.12.2013року, відповідач належних доказів неможливості явки уповноваженого представника у судове засідання, доказів знаходження останнього у службовому відрядженні не подав, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в зв'язку з чим у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" б/н від 18.12.2013року відмовляє.

На підставі викладеного, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 3/1300103 від 19.02.2013року, позивач зобов`язується передати у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар, ціна, кількісні та якісні характеристики та строки поставки якого викладені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно зі специфікацією № 1 від 25.04.2013року позивач зобов'язався поставити відповідачу тавр загальною вартістю 126 960 грн. 00 коп., умови оплати - відстрочка платежу 20 банківських днів з моменту відвантаження товару. Поставка товару здійснюється за фактичною вагою. Толеранс за специфікацією складає +/- 5 %.

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № Юго0000015 від 29.04.2013року та довіреністю № 30827 від 26.04.2013року підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 125 944 грн. 32 коп. (а.с. 16-17).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 125 944 грн. 32 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Банківськими виписками за особовим рахунком позивача від 05.07.2013року, 12.07.2013року, 07.08.2013року, 09.08.2013року, 15.08.2013року, копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується факт оплати позивачем товару в сумі 115 944 грн. 32 коп.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що кошти за поставлений позивачем товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 3/1300103 від 19.02.2013року були сплачені у повному обсязі. При поданні позову позивачем не було враховано платіж, здійснений 07.08.2013року на суму 10 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 14518 від 07.08.2013року (а.с. 51).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Враховуючи, що платіжне доручення № 14518 від 07.08.2013року надано відповідачем до матеріалів справи у копії, а позивач заперечує факт здійснення відповідачем платежу згідно вказаного платіжного доручення, ухвалою господарського суду Сумської області від 09.12.2013року відповідача зобов'язано подати оригінал платіжного доручення № 14518 від 07.08.2013року для огляду у судовому засіданні.

Вимоги ухвали господарського суду від 09.12.2013року відповідачем не виконані, про причини невиконання відповідач не повідомив.

Натомість ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" подано копії платіжних доручень № 11793 від 05.07.2013року на суму 25 944 грн. 32 коп., № 12855 від 12.07.2013року на суму 20 000 грн. 00 коп., № 14512 від 07.08.2013року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 14905 від 09.08.2013року на суму 30 000 грн. 00 коп., № 15596 від 15.08.2013року на суму 30 000 грн. 00 коп., всього на суму 115 944 грн. 32 коп. Оплата за вказаними платіжними дорученнями врахована позивачем при визначенні суми боргу.

За таких обставин суд вважає безпідставними та такими, що не приймаються до уваги посилання позивача на оплату товару у повному обсязі, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Згідно з пунктом 6.2 договору, в разі прострочки оплати товару за договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5 % простроченого платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 3268 грн. 03 коп. за період з 01.06.2013року по 30.11.2013року з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем за цей період.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 709 грн. 49 коп. за період з 01.06.2013року по 11.12.2013року з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем за цей період.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням часткових проплат за період з 01.06.2013року по 30.11.2013року, право позивача щодо стягнення 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3268 грн. 03 коп. пені, 709 грн. 49 коп. 3 % річних.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 10 000 грн. 00 коп. заборгованості за товар, 3268 грн. 03 коп. пені, 709 грн. 49 коп. 3 % річних.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

Згідно зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. В резолютивній частині рішення вказується також про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову майнового характеру до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1720 грн. 50 коп. згідно з платіжним дорученням № 4269 від 18.10.2013року.

За подання заяви про забезпечення позову № 1130-УДиИ/ЮрО від 06.12.2013року позивачем сплачено судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. згідно з платіжними дорученнями № 4972 від 06.12.2013року.

Відповідно до п.п. 3. п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 6 Закону України «Про судовий збір», якою визначено порядок сплати судового збору, встановлено, що у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Тобто, судовий збір сплачений за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову зараховується до судового збору що підлягає сплаті за подання позову до суду.

Таким чином, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі більшій, ніж встановлено законом, останньому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 4972 від 06.12.2013року.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 66, 67, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Юнікон" № 1130-УДиИ/ЮрО від 06.12.2013року про забезпечення позову з урахування доповнення № 1156-УДиИ/ЮрО від 17.12.2013року - відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (вул. Горького, 58, м. Суми, код ЄДРПОУ 05747991) на користь приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вул. О.Гончара, 28-А, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 23647276) 10 000 грн. 00 коп. заборгованості, 3268 грн. 03 коп. пені, 709 грн. 49 коп. 3 % річних, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути приватному акціонерному товариству "Юнікон" (вул. О.Гончара, 28-А, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 23647276) з державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 4972 від 06.12.2013року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Повне рішення складено 23.12.2013року

Суддя Є.А. Жерьобкіна