Рішення № 36250581, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/14986- 2012 16.12.13За позовом Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради

по утриманню житлового господарства "Хрещатик"

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про спонукання укласти додаткову угоду

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Немцева Л.Ю. - представник (дов. № 198/11 від 11.03.2013 р.)

від відповідача ОСОБА_3 - представник (дов. № 6601 від 14.11.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткову угоду № 4 до Договору № 144 від 01.01.2009 р. "експлуатаційні витрати та комунальні послуги" між КП Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 11.05.2006 р. відповідач по справі є власником нежитлового приміщення площею 64,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, яке обліковується на балансі позивача.

Між позивачем та відповідачем укладено Договір № 144 від 01.01.2009 р. "Експлуатаційні витрати та комунальні послуги", який є чинним до 01.05.2017 р. В Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору, зазначено "Наявність комунальних зручностей: опалення _____", тобто відсутнє.

Позивач стверджує, що таке твердження є помилковим, оскільки 17.12.2010 р. комісійним обстеженням проведеним за участю представників інспекції та дирекції безпеки АЕК "Київенерго" та представників балансоутримувача будинку було встановлено, що нежитлове підвальне приміщення загальною площею 64,8 кв. м., яке належить на праві приватної власності відповідачу опалюється від загальнобудинкової системи централізованого теплопостачання. Під час обстеження в даному приміщенні виявлено опалювальні прилади - регістри, які закриті гіпсокартонними конструкціями.

За результатами обстеження складено Акти №№ 1-12/56 від 14.12.2010 p., 1-12/60 від 17.12.2010 p. Відповідно до зазначених Актів та Договору № 1533618 від 16.09.2002 p., укладеного між позивачем та ПАТ "Київенерго", позивач зобов'язаний внести зміни до даного договору та укласти додаткову угоду зі споживачем (відповідачем) щодо наявності опалювальних площ та приладів в нежитловому приміщенні, що належить відповідачу.

Однак, відповідач ухиляється від укладення Додаткової угоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.10.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/14986-2012, призначено справу до розгляду на 19.11.2012 р.

15.11.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві, також отримано клопотання про виклик в судове засідання експерта.

В судовому засіданні 19.11.2012 р. представник відповідача підтримав клопотання про виклик в судове засідання експерта Маліка В.П., який провів експертне будівельно-технічне дослідження і склав висновок № 02-10/276-12 від 10.10.2012 р. Суд розглянувши дане клопотання, в задоволенні клопотання відмовив, з підстав передчасного його заявлення.

В судовому засіданні 19.11.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2012 р.

07.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача додатковий відзив.

В судовому засіданні 10.12.2012 р. представник позивача надав суду клопотання про призначення по справі судової експертизи, відповідно до якого просить суд призначити по справі технічно-будівельну експертизу, також надав суду питання на вирішення судової експертизи.

В судовому засіданні 10.12.2012 р. представник відповідача не заперечив проти даного клопотання та надав суду питання на вирішення судової експертизи.

За результатами розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи, судом призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), про що 10.12.2012 р. винесено відповідну ухвалу.

Також, ухвалою суду від 10.12.2012р. провадження у справі №5011-59/14986-2012 зупинено до надання висновків судової будівельно-технічної експертизи.

13.11.2013р. відділом діловодства суду отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Висновок експерта №427/13-43 від 24.10.2013р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

За таких обставин, ухвалою суду від 19.11.2013 р. провадження у справі № 5011-59/14986-2012 поновлено, розгляд справи призначено на 02.12.2013 р.

28.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача пояснення по справі.

29.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення на експертизу, відповідно до яких останній просить суд на підстав висновку експерта задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. представники сторін подали суду клопотання про продовження строків розгляду справи відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача не заперечив проти його задоволення. За таких обставин дане клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. оголошено перерву до 16.12.2013 р.

10.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача уточнену позовну заяву, відповідно до якої останній надає додаткові обґрунтування своїх позовних вимог та просить суд визнати укладеною рішенням суду Додаткову угоду № 4 до Договору № 144 від 01.01.2009 р. між позивачем та відповідачем з 01.01.2011 р. в редакції позивача щодо наявності комунальних зручностей, а саме, центрального опалення з опалювальною площею у розмірі 64, 8 кв.м.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 16.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між Комунальним підприємством Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик (далі - позивач) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 - користувач (відповідач) був укладений Договір № 144 на експлуатаційні витрати та комунальні послуги (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), КП УЖГ «Хрещатик» (позивач) надає користувачу комунальні послуги, забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, утримання прибудинкової території (експлуатаційні витрати).

Згідно з п.п. 4.1.1. та 4.1.2. Договору, вартість комунальних послуг встановлюється залежно від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі). Холодна вода та інше нараховується згідно з тарифами, наданими КП УЖГ «Херщатик» підприємствами-постачальниками. Користувач сплачує КП УЖГ «Хрещатик» витрати, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати).

Пункт 4.1.6. Договору передбачає, що розмір платежів по даному Договору та додатків до нього може змінюватись КП УЖГ «Хрещатик» - надавачем послуг в односторонньому порядку у разі зміни цін, тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України про що користувач ставиться до відому платіжною вимогою.

За змістом пункту 6.1. Договору, термін його дії встановлено з 01.01.2009 р. по 01.05.2017 р. При цьому, згідно з п. 6.1.2. даного Договору, зміни або доповнення до нього допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, у графі щодо наявності центрального опалення у приміщенні за адресою АДРЕСА_2 не зазначено нічого, натомість заповненими графами з переліку комунальних зручностей, наведеного у Додатку № 1, є наявність холодної води та експлуатаційних витрат у приміщенні за вказаною адресою.

14.12.2010 р. інспектором АЕК «Київенерго» в присутності представника КП УЖГ «Хрещатик» було здійснено перевірку приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої було складено Акт № 1-12/56 від 14.12.2010 р., згідно з яким опалювальних пристроїв у вказаному приміщенні виявлено не було, візуального доступу до домових комунікацій не надано.

17.12.2010 р. інспекторами та представниками дирекції безпеки АЕК «Київенерго» в присутності представника КП УЖГ «Хрещатик» було здійснено повторну перевірку приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено Акт № 1-12/60 від 17.12.2010 р., згідно з яким дане приміщення загальною площею 64, 8 кв.м. опалюється від загальнобудинкової системи централізованого теплопостачання, в приміщенні виявлено опалювальні прилади (регістри), що знаходяться за гіпсокартонними конструкціями. Також у даному акті зазначено, що споживачеві (позивачу) необхідно внести зміни в додатки до договору на теплопостачання.

Позивачем для узгодження умов Договору з обставинами, викладеними у Акті № 1-12/60 від 17.12.2010 р. було надіслано 22.02.2011 р. відповідачу разом із супровідним листом № 121/11 від 22.02.2011 р. Додаткову угоду № 4 до Договору для підпису та повернення позивачу, якою доповнено перелік наявних у Додатку № 1 до Договору комунальних зручностей графою «центральне опалення: є (опалювальна пл. 64, 8 кв.м.)» . Факт надіслання даної додаткової угоди відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами.

Більше того, відповідачем неодноразово було надіслано листи на адресу позивача, згідно з якими відповідач повідомляє позивача про відсутність будь-яких теплоспоживчих установок, приладів чи обладнання у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, а також про те, що відповідач не планує їх встановлювати у зазначеному приміщенні та, відповідно, користуватись теплоенергією. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки він не є споживачем теплоенергії, підстави для нарахування та оплати за теплоенергію відсутні.

Позивач вважає, що у нежитловому підвальному приміщенні, яке належить відповідачу, наявні опалювальні пристрої, а тому ухилення відповідача від укладення Додаткової угоди № 4, якою передбачено зазначення в додатковій угоді № 1 до Договору наявність комунальних зручностей, зокрема центрального опалення, є неправомірним, внаслідок чого позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду № 4 до Договору.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що в належному йому приміщення відсутні прилади опалення, а тому відсутні підстави для нарахування йому оплати за теплоенергію. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки відповідач заперечує проти наявності у приміщенні, що належить йому на праві власності, будь-яких приладів опалення в той час, коли позивач вказує на їх наявність як на підставу доповнення Договору, то питання наявності в нежитловому підвальному приміщенні загальною площею 64, 8 кв.м. опалювальних приладів-регістрів, за допомогою яких вказане приміщення опалюється від загальнобудинкової системи централізованого теплопостачання, входить до предмету доказування у даній справі.

Оскільки для встановлення зазначених вище обставин необхідні спеціальні знання, а суд не може перебрати на себе непритаманну йому функцію судового експерта, ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2012 р. було призначено у справі № 5011-59/14986-2012 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

На вирішення атестованого судового експерта поставлено такі питання:

1. Чи опалюється нежитлове приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №55) загальною площею 64,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, від загальнобудинкової системи централізованого теплопостачання будинку?

2. Чи є прилади опалення - регістри у нежитловому приміщенні з №1 по №7 (групи приміщень №55) загальною площею 64,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

13.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 27/13-43 від 24.10.2013 р., відповідно до якого:

1. В зв'язку з тим, що прокладка трубопроводів системи водяного теплопостачання (подавального та зворотного) виконана приховано, тому визначити по даних візуального обстеження безпосередньо підключення приладів опалення (регістрів) до трубопроводів системи водяного теплопостачання житлового будинку по АДРЕСА_2 не вбачається за можливе.

Згідно «Схеми розміщення трубопроводів системи централізованого опалення житлового будинку АДРЕСА_2», що була надана для дослідження КП по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик», прилад опалення (регістр) розташований у частині нежитлового приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №55) площею 34,9 кв.м житлового будинку НОМЕР_3 та підключений у просторі підлоги приховано до трубопроводів водяного теплопостачання житлового будинку по АДРЕСА_2.

2. Під час обстеження нежитлового приміщення з №1 по №7 групи приміщень №55 по АДРЕСА_2 загальною площею 64,8 кв.м, у т.ч. приміщень №1 площею 34,9 кв.м, №2 площею 1,1 кв.м, №3,площею 11 кв.м, №4, площею 5,5 кв.м, №5, площею 1,5 кв.м, №6 площею 2,4 кв.м, №7 площею 8,4 кв.м встановлено:

- у приміщенні №1 площею 34,9 кв.м у підвіконному просторі влаштований прилад опалення типу «регістр»;

- у приміщеннях №2 площею 1,1 кв.м, №3 площею 11 кв.м, №4 площею 5,5 кв.м, №5 площею 1,5 кв.м, №6 площею 2,4 кв.м, №7 площею 8,4 кв.м. наявність приладів опалення типу «регістр» або приладів опалення іншого типу не встановлено;

- в приміщенні №4 площею 5,5 кв.м. на відстані 2,0 м від підлоги горизонтально прокладений транзитний сталевий пофарбований трубопровід діаметром 30мм довжиною до 2 м. Місця з'єднання з іншими трубопроводами візуально не встановлюється. Прилади опалення у приміщенні № 4 площею 5,5 кв.м. не встановлені.

Оцінюючи експертний Висновок № 27/13-43 від 24.10.2013 р., враховуючи, що він складений кваліфікованим судовим експертом, який про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України попереджений, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Таким чином, Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 27/13-43 від 24.10.2013 р. у справі № 5011-59/14986-2012 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Позивач в Уточненій позовній заяві, отриманій відділом діловодства Господарського суду м. Києва 10.12.2013 р., в обґрунтування позовних вимог додатково вказує на те, що хоча регістри встановлені у приміщенні площею 34,9 кв.м., опалення іншої частини приміщення площею 29,9 кв.м. фактично також здійснюється. За таких обставин, оскільки загальна площа приміщення за адресою АДРЕСА_2 становить 64, 8 кв.м., то опалювальною площею даного приміщення є 64, 8 кв.м. За таких обставин, позивач просить суд:

Визнати укладеною рішенням суду Додаткову угоду № 4 до Договору № 144 від 01.01.2009 р. «Експлуатаційні витрати та комунальні послуги» між позивачем - Комунальним підприємством Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» та відповідачем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01 січня 2011 року в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА №4 до Договору № 144 від 01.01.2009 р.

«Експлуатаційні витрати та комунальні послуги»

від 01 січня 2011 року

Комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по утриманню житлового господарства «Хрещатик» надалі КП УЖГ «Хрещатик» в особі директора Кузьменка Володимира Васильовича, що діє на підставі Статуту з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з другої сторони уклали дану Додаткову угоду до Договору № 144 від 01.01.2009 р. «Експлуатаційні витрати та комунальні послуги», далі по тексту Угода про наступне:

1. У Додатку № 1 до Договору № 144 від 01.01.2009 р., який є невід'ємною частиною даного Договору, п. 4 «Наявність комунальних зручностей» викласти в такій редакції «-центральне опалення: є (опалювальна площа 64,8 кв.м.)

2. Інші вимоги Договору залишаються без змін, чинними і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

3. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору № 144 від 01.01.2009 р.

4. Дана Додаткова угода укладена в двох примірниках для кожної із сторін, обидва примірника Додаткової угоди мають однакову юридичну силу.

Юридичні адреси сторін:

КП УЖГ «Хрещатик» Споживач

01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19 Фізична особа-підприємець

р/рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1

в Райффайзен Банк Аваль 01011. м. Київ. вул. Рибальська, буд. 10 кв. 30

м. Києва. МФО 380805, ідентиф. номер НОМЕР_1

Код ЄДРПОУ 35534430 Реєстр. Номер фізичної особи-підприємця

20008375574

Директор Кузьменко В.В. ОСОБА_1

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 вказаної статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 22 02 2011 р. позивачем було надіслано відповідачу Додаткову угоду № 4 до Договору та супровідний лист № 121/11 від 22.02.2011 р.

Оскільки матеріали справи не містять доказів підписання даної Додаткової угоди у той час, коли містять листи, направлені на адресу позивача про те, що у приміщенні відповідача відсутні будь-які прилади та обладнання для опалення приміщення, то суд дійшов висновку, що Додаткова угода № 4 не була укладена сторонами станом на час звернення позивачем до суду та розгляду справи по суті. Даний факт не заперечувався сторонами судового провадження.

Водночас щодо позовної вимоги про визнання Додаткової угоди у відповідній редакції укладеною, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому у вказаній статті зазначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Разом з тим виходячи із загальних засад цивільного законодавства, враховуючи зазначене вище, суд вправі захистити цивільне право іншим способом, ніж встановлений у ст. 16 ЦК України, в тому числі шляхом визнання договору укладеним.

Так, позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду № 4 до Договору у відповідній редакції, а саме стосовно наявності у приміщенні за адресою АДРЕСА_2, що знаходиться у власності відповідача, комунальних зручностей, а саме, центрального опалення з опалювальною площею у розмірі 64, 8 кв.м.

Водночас Висновком судової експертизи № 27/13-43 від 24.10.2013 р., що прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу, на підставі візуального обстеження приміщення адресою АДРЕСА_2 та дослідження технічних документів щодо даного приміщення, наданих судовому експертові самим позивачем, підтверджено наявність регістрів лише щодо опалювальної площі у розмірі 34, 9 кв.м. При цьому вказаним висновком зазначено таке. Опалювальні прилади - один з основних елементів систем опалення, призначені для теплопередачі від теплоносія в приміщення, що опалюється.

Всі опалювальні прилади по переважаючому способу тепловіддачі поділяються на три групи.

1- радіаційні прилади, які передають випромінювання не менше загального теплового потоку, до першої групи відносяться стельові; опалювальні панелі і випромінювачі;

1. конвекторно-радіаційні прилади, які передають конвекцією від 50 до 75% загального теплового потоку, друга група включає радіатори секційні і панельні, гладкотрубні прилади, підлогові опалювальні прилади.

У приміщенні за адресою АДРЕСА_2 в ході проведення судової експертизи виявлено, що на зовнішній стіні у підвіконному просторі влаштований регістр, що призначений для передачі теплоти від теплоносія повітрю опалювального приміщення. Регістр як найпростіший вид опалювального приладу відноситься до нагрівальних приладів, що застосовуються в якості приборів опалення в системах центрального водяного опалення (теплопостачання) та виконуються з гладких сталевих труб.

Водночас оскільки позовною вимогою позивача є визнання укладеною Додаткової угоди № 4 до Договору у конкретній, зазначеній позивачем, редакції, у суду відсутні процесуальні можливості для задоволення позовних вимог про укладення даної Додаткової угоди № 4 в іншій редакції, ніж заявлено позивачем.

Таким чином, оскільки Висновком судової експертизи № 27/13-43 від 24.10.2013 р., підтверджено наявність регістрів як опалювальних приладів лише у приміщенні № 1 з опалювальною площею у розмірі 34, 9 кв.м. та вказано на їх відсутність у інших приміщеннях (№№ 2, 3, 4, 5, 6, 7), що належать на праві власності відповідачу, суд не вправі визнати укладеною Додаткову угоду № 4 до Договору стосовно наявності у приміщенні за адресою АДРЕСА_2, комунальних зручностей, а саме, центрального опалення з опалювальною площею у розмірі 64, 8 кв.м.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання Додаткової угоди № 4 до Договору у відповідній редакції є необґрунтованими, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи документами, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 23.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева