Рішення № 36250570, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21606/13 16.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»доПублічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш»простягнення 169458655,48 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Герасименко Т.В. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (далі - позивач або Банк) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» (далі - відповідач або Завод) про стягнення 169458655,48 грн. заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 58-07-КЛ (надалі - Кредитний договір), укладеним 25.09.2007 між акціонерним банком «Таврика» (правопопередник позивача) та відкритим акціонерним товариством «Будмаш» (правопопередник відповідача).

Вказана заборгованість складається з:

- 125000000 грн. заборгованості за кредитом;

- 37489885,13 грн. заборгованості за процентами, з яких 33846050,01 грн. - прострочені проценти, нараховані за період з 01.10.2012 по 28.02.2013, а 3643835,62 грн. - поточні проценти, нараховані за період з 01.10.2013 по 07.11.2013;

- 5221618,01 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту;

- 261010,93 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість.

У судовому засіданні 16.12.2013 позивачем подані заяви (письмова та усна) про уточнення позовних вимог (фактично про виправлення технічних помилок у позовній заяві), відповідно до якої позивач просив вважати правильними заявлені до стягнення складові суми: відсотків у розмірі 37489885,63 грн. (допущена технічна описка у сумі копійок, замість « 37489885,63 грн.» помилково зазначено « 37489885,13 грн.»); пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, у сумі 1747151,84 грн. (допущена технічна описка у сумі вказаної пені, замість « 1747151,84 грн.» помилково зазначено « 261010,93 грн.»). При цьому, у наведених у тексті позовної заяви та доданого до неї розрахунку позовних вимог вищевказані складові боргу зазначені у правильних розмірах. Загальна сума боргу залишилась незмінною, а саме 169458655,48 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача відкладався.

У судове засідання 16.12.2013 представник відповідача повторно не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, враховуючи приписи статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

При цьому, судом враховано, що відповідачу було відомо про те, що у провадженні Господарського суду м. Києва розглядається дана справа ще з 15.11.2013, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення органом поштового зв'язку (вих. № 01030 2732897 4), а про судове засідання, призначене на 16.12.2013 - з 06.12.2013, що також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення органом поштового зв'язку (вих. № 01030 2732741 2). Отже, у відповідача було достатньо часу для забезпечення його представництва в суді, для подачі відзиву, письмових пояснень, додаткових доказів.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, а також не встановлено інших обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2007 року між акціонерним банком «Таврика» (Банк) та відкритим акціонерним товариством «Будмаш» (правонаступником якого є Завод; надалі також Позичальник) було укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк зобов'язувався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 22500000 грн., строком з 25.09.2007 по 24.09.2008 включно, під 18% річних.

У подальшому, у період з 25.03.2008 по 06.11.2012, між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди №№ 1-51 до Кредитного договору (повний перелік наведено в позовній заяві), відповідно до яких сторони, зокрема, змінювали процентну ставку, збільшували ліміт кредитної лінії, а також змінювали строки повернення кредиту та сплати процентів.

Так, додатковою угодою № 1 від 25.03.2008 було збільшено ліміт кредитної лінії до 35500000 грн. та зменшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами до 16% річних. Додатковою угодою № 3 від 17.04.2008 було збільшено процентну ставку до 17,5% річних, а додатковою угодою № 6 від 22.10.2008 - до 20% річних. Додатковою угодою № 4 від 29.08.2008 було збільшено ліміт кредитної лінії до 37000000 грн., а додатковою угодою № 7 від 28.11.2008 - до 45000000 грн. Додатковою угодою № 5 від 24.09.2008 було змінено номер позичкового рахунку Позичальника.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 25.12.2008, сторони погодились переоформити відновлювальну відкличну кредитну лінію на мультивалютну відновлювальну відкличну лінію та збільшити ліміт до загальної суми, еквівалентній 50000000 грн. Встановили, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20% річних у гривні, 16,5% річних у доларах США та 14% річних в Євро, а також зазначили номери позичкових рахунків Позичальника для кожного з виду валют.

Додатковими угодами № 9 від 04.08.2009, № 12 від 27.11.2009, № 16 від 30.03.2010, № 17 від 29.04.2010, № 18 від 25.05.2010, № 31 від 09.03.2011, № 40 від 24.11.2011, № 46 від 19.06.2012, № 48 від 21.08.2012 збільшувався ліміт кредитної лінії, загалом до 125000000 грн.

Додатковою угодою № 10 від 12.08.2009 було встановлено плату за користування кредитом в розмірі 18% річних, а додатковою угодою № 20 від 08.07.2010 - у розмірі 17,5% річних у гривні, 13% річних у доларах США та 10,5% річних у Євро. Додатковою угодою № 23 від 15.09.2010 зменшено розмір плати за користування кредитом у гривні до 17% річних, а додатковим угодами № 39 від 01.11.2011 та № 42 від 01.12.2011 збільшено - до 19% і 28% річних у гривні, відповідно.

Додатковою угодою № 11 від 28.09.2009 було подовжено термін користування відновлювальною мультивалютною відкличною кредитною лінією до 26.03.2010 включно, а також відкриті нові позичкові рахунки. Додатковими угодами № 14 від 10.02.2010, № 15 від 10.03.2010, № 44 від 16.02.2012, № 50 від 30.10.2012 продовжувався строк користування кредитними коштами, загалом до 21.10.2013.

Додатковими угодами № 13 від 30.11.2009, № 19 від 30.06.2010, № 21 від 26.07.2010, № 22 від 25.08.2010, № 24 від 28.09.2010, 25 від 28.10.2010, № 26 від 29.11.2010, № 27 від 22.12.2010, № 28 від 29.12.2010, № 30 від 10.02.2011, № 31 від 09.03.2011, № 33 від 08.04.2011 переносились строки сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Додатковими угодами № 15 від 10.03.2010 та № 51 від 06.11.2012 було передбачено графік погашення кредитної заборгованості. Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 51 від 06.11.2012 встановлено наступний графік погашення кредитної заборгованості:

- до 08.12.2012 - у сумі 65000000 грн.

- до 21.10.2013 - решта коштів.

Вказані зміни вступали в силу з моменту укладання вищенаведених додаткових угод.

З пояснень позивача вбачається, що видача Банком кредитних коштів згідно з умовами пункту 2.1.2 Кредитного договору здійснювалась в межах встановленого ліміту шляхом перерахування кредитних коштів на підставі письмових заяв Позичальника.

Факт видачі Банком Заводу кредитних коштів у межах встановленого ліміту в період з 26.09.2007 по 31.10.2012 підтверджується виписками з позичкових рахунків Позичальника, які залучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором.

У розділі 4 Кредитного договору передбачений порядок повернення кредитних коштів, нарахування та сплати процентів за користування кредитом, строки сплати цих процентів. Зокрема, відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Кредитного договору (у редакції викладеній у додатковій угоді № 27 від 22.12.2010) проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, починаючи з дня перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку і до закінчення строку користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, за період з першого календарного дня поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а в останній місяць строку користування кредитом - до дня користування кредитними коштами, зазначеному в пункті 1.1 Кредитного договору. При розрахунку плати за користування кредитними коштами в національній валюті приймається місяць, що дорівнює календарній кількості днів, та рік, що дорівнює 365 днів (високосний рік - 366 днів). Нараховані проценти за користування кредитом Позичальник щомісячно сплачує на передбачені Кредитним договором рахунки не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти за який здійснюється розрахунок, та в останній день погашення кредиту.

Зі змісту пункту 10.2 Кредитного договору слідує, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Доказів припинення дії Кредитного договору матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 3.1.2 Кредитного договору Завод зобов'язувався повернути заборгованість за цим Договором згідно з розділом 4 цього Договору.

Однак, у супереч взятим на себе зобов'язанням за Кредитним договором починаючи з грудня 2012 року Позичальник перестав вносити погашення відсотків за користування кредитними коштами, та в установлений договором строк кредит не повернув.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних Кредитного договору, додаткових угод до Кредитного договору, поясненнями представника позивача, а також банківськими виписками з особових рахунків Позичальника, відкритих на підставі Кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Однак, відповідач у супереч вищевказаним нормам та умовам Кредитного договору в строк до 21.10.2013 не повернув позивачу кредит у загальній сумі 125000000 грн. Зворотного матеріали справи не містять.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 125000000 грн. кредиту позивачем належним чином доведені, документально підтверджені (зокрема банківськими виписками з особових рахунків Позичальника, відкритих на підставі Кредитного договору) та відповідачем не спростовані.

Як убачається з матеріалів справи, за період з 26.09.2007 по 07.11.2013 позивачем на підставі та з дотриманням умов Кредитного договору були нараховані відповідачу проценти за користування кредитними коштами в загальній сумі 98086815,77 грн. Відповідачем за період з 30.10.2007 по 18.02.2013 було сплачено 60596930,14 грн. заборгованості за процентами. Таким чином, станом на 07.11.2013 непогашена сума процентів склала 37489885,63 грн.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок нарахованих процентів за користування кредитом, суд встановив, що він відповідає порядку нарахування процентів передбаченому в розділі 4 Кредитного договору, зроблений за процентними ставками, які були передбачені сторонами в Кредитному договорі (з урахуванням внесених додатковими угодами змін), а також відображає сплату процентів здійснену відповідачем у зазначений період), та є арифметично правильним.

Відтак, станом на 07.11.2013 заборгованість відповідача по сплаті процентів за Кредитним договором склала 37489885,63 грн.

Станом на момент вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів погашення вищевказаної суми заборгованості по процентам. Натомість зазначена сума заборгованості підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок з особових рахунків Позичальника (33846050,01 грн. (прострочені та несплачені проценти, нараховані за період з 01.10.2012 по 30.09.2013) + 2972602,74 грн. (проценти нараховані за період з 01.10.2013 по 31.10.2013) + 671232,88 грн. (проценти нараховані за період з 01.11.2013 по 07.11.2013) = 37489885,63 грн.).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за цим Договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З розрахунку позивача доданого до позовної заяви убачається, що ним за загальний період з 11.12.2012 по 07.11.2013 на суму неповернутого кредиту (65000000 грн. + 60000000 грн.), а також за загальний період з 30.11.2012 по 07.11.2013 на суму несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом, нарахована пеня виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення. За розрахунками позивача нарахована на суму кредиту пеня склала 5221618,01 грн., а на суму процентів - 1747151,84 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично правильним, відповідає нормам чинного законодавства (зокрема вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 6 статті 232 та частини 2 статті 343 ГК України), матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 7, ідентифікаційний код 05765109) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 92-94, ідентифікаційний код 19454139) 169458655,48 грн. (сто шістдесят дев'ять мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 48 копійок) заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 58-07-КЛ від 25.09.2007, а саме:

- 125000000 грн. (сто двадцять п'ять мільйонів гривень) заборгованості за кредитом;

- 37489885,63 грн. (тридцять сім мільйонів чотириста вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 63 копійок) заборгованості за процентами;

- 5221618,01 грн. (п'ять мільйонів двісті двадцять одну тисячу шістсот вісімнадцять гривень 01 копійку) пені за прострочення сплати кредиту;

- 1747151,84 грн. (один мільйон сімсот сорок сім тисяч сто п'ятдесят одну гривню 84 копійки) пені за прострочення сплати процентів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 7, ідентифікаційний код 05765109) у доход Державного бюджету України 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013

СуддяСташків Р.Б.