Ухвала суду № 36250268, 20.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2013 року Справа № 5015/3578/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"на постанову та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року господарського суду Львівської області від 09.10.2013 рокуза скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівгаз"на діїДержавного виконавця Сихівського відділу виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїу справі господарського судуЛьвівської областіза позовомЗаступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД"простягнення заборгованості в сумі 10 214,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України з таких підстав.

Основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної норми, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє на предмет правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та із зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судами при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Проте скаржник, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України в поданій касаційній скарзі чітко не зазначив, які норми матеріального чи процесуального права порушені або неправильно застосовані судом апеляційної інстанції та в чому полягають ці порушення.

Крім того, в п. 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ненадання доказів направлення копії касаційної скарги заступнику прокурора м. Львова є самостійною підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 6 ч.1 ст. 1113, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2013 року у справі № 5015/3578/11 повернути скаржнику.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець