Ухвала суду № 36250155, 20.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2013 року Справа № 915/1137/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши матеріали

касаційної скарги Комунального підприємства "Теплопостачання та водо -

каналізаційне господарство"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013

у справі № 915/1137/13

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу

"Южноукраїнська атомна електрична станція"

до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо -

каналізаційне господарство"

про стягнення 5 610 079,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо - каналізаційне господарство" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 21.10.2013 №03/1545, у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 915/1137/13, якою було поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги; відстрочено сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом судового рішення по справі; прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо - каналізаційне господарство" до провадження та призначено її до судового розгляду, в частині відстрочення сплати судового збору; змінити дану ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відстрочення сплати судового збору та звільнити заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмовити у її прийнятті, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011, № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" предметом касаційного розгляду можуть бути й окремо від судового рішення ухвали, винесені апеляційною інстанцією, якщо вони належать до числа зазначених у частині першій статті 106 ГПК, або якщо можливість їх оскарження передбачена відповідними нормами ГПК чи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема, про: відмову у прийнятті апеляційної скарги; повернення апеляційної скарги; залишення апеляційної скарги без розгляду; припинення апеляційного провадження; зупинення апеляційного провадження тощо).

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 11113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Таким чином, ч. 1 ст. 106 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню у апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду. Вказана стаття а також інші норми ГПК не передбачають можливості самостійного оскарження ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, у якій вирішено питання про відстрочення сплати судового збору або окремо винесеної судом ухвали про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за результатом розгляду відповідної заяви сторони.

Вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для звільнення сторони від сплати судового збору належить до виключної компетенції того суду, який уповноважений на розгляд відповідної заяви (скарги). В силу положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може, проте не зобов'язаний звільнити сторону від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони. Відповідно, можливість оскарження ухвали, винесеної за результатом розгляду такої заяви сторони судом апеляційної інстанції, чинним законодавством не передбачена.

Наведені обставини виключають перегляд зазначеної ухвали у касаційному порядку, що є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 915/1137/13.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 107, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Комунальному підприємству "Теплопостачання та водо - каналізаційне господарство" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 915/1137/13.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій