Постанова № 36250049, 02.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 серпня 2013 року м. Київ №826/5646/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН Транс" до Державної податко-вої інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004712250 від 14.12.2012,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ і наданим до перевірки документам, які підтверджують правильність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами придбання транспортно-експедиторських послуг у ПП "ІТС Україна".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач явку свого представника до суду не забезпечив, причин чого суд не пові-домив, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

До суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких він просить відмовити в позові з тих надала письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з підстав від-сутності реального здійснення господарських операцій позивача з ПП "ІТС Україна", що свідчить про безпідставність сформованого позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 20.11.2012 №1718, направлення від 20.11.2012 №2453/22-5011 та згідно з пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ФАН Транс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ІТС Україна" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої відповідачем складено акт від 03.12.2012 №381/22-50/33306214 та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0004712250, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 100459 грн. (у т.ч.: основний платіж – 80367 грн., штраф – 20092 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200 ПК, внаслідок чого позивачем завищено обсяг операцій з прид-бання товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 80367 грн. і заниження ПДВ до сплати в бюджет за серпень 2011р. на 80367 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що господарські операції з ПП "ІТС Україна" не мають належного документального підтвердження і не мають реального харак-теру, тому за висновком відповідача формування податкового кредиту з ПДВ є неправомір-ним. Вказані висновки зроблено на підставі досліджених під час перевірки первинних документів (заявки, товарно-транспортні накладні), які не містять необхідних відомостей про здійснення перевезення вантажів саме ПП "ІТС Україна", не містять підписів водіїв, нато-мість у товарно-транспортних накладних зазначено про здійснення перевезень саме ТОВ "ФАН Транс".

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалі-зується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господар-ських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ПП "ІТС Україна" і задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. 80367 грн. на підставі податкових нак-ладних ПП "ІТС Україна", виписаних останнім у зв'язку з наданням (поставкою) позивачу транспортно-експедиційних послуг відповідно до договору від 04.01.2011 №000023.

До перевірки позивач надав необхідні податкові накладні ПП "ІТС Україна", перелік яких відображено на с.с. 5, 6 акта перевірки, що підтверджують нарахування ПДВ на загаль-ну суму 80366,67 грн., а також акти прийому-передачі виконаних робіт. Відсутність необхід-них податкових накладних перевіркою не встановлено і в акті не зазначено.

Разом з тим, відповідач не взяв до уваги вказані документи, з огляду на відсутність належного документального підтвердження фактичного здійснення ПП "ІТС Україна" госпо-дарських операцій з перевезення вантажів.

Так, відповідач встановив, що в усіх наданих до перевірки товарно-транспортних нак-ладних автопідприємством значиться ТОВ "ФАН Транс", хоча за умовами договору від 04.01.2012 №000023 функцію автопідприємства має виконувати ПП "ІТС Україна". Відпо-відач встановив відсутність у ряді товарно-транспортних накладних підписів водія-експеди-тора, відсутність підписів та печатки вантажоодержувача. Також, відповідач зазначив про ненадання до перевірки інших документів, які б свідчили про фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей ПП "ІТС Україна".

Відповідач зазначив, що господарські операції не мали реального характеру, а тому формальна наявність у покупця податкових накладних та сплата коштів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце.

Суд погоджується з такими висновками відповідача та вважає доводи і заперечення відповідача обґрунтованими, які належними доказами спростовані позивачем не були, виходячи з наступного.

Так, між позивачем (Експедитор-Замовник) і ПП "ІТС Україна" (Експедитор-Перевіз-ник) укладено договір від 04.01.2011 №000023 на транспортно-експедиційне обслуговування по Україні, згідно з яким Експедитор-Замовник доручає, а Експедитор-Перевізник приймає на себе зобов'язання по організації перевезення і експедирування вантажів Експедитора-Замовника різними видами транспорту в межах України, а також по забезпеченню виконання комплексу операцій, пов’язаних з перевезенням і експедируванням вантажів Експедитора-Замовника, відповідно до даного договору.

Згідно з пп. 2.1.2 цього договору до обов'язків Експедитора-Перевізника віднесено приймання вантажу від відправника і доставка його в пункт призначення, в строки визначені в заявці на транспортний засіб, і передача Вантажоотримувачу.

Згідно з п. 3.4 договору підтвердженням виконання перевезення, в рамках цього договору, є транспортні документи, зокрема товарно-транспортні накладні, що надаються Експедитором-Перевізником, з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу.

Частиною 11 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Частиною 13 ст. 9 цього Закону визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з п.п. 11.5, 11.6, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправ-ник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовід-правник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при не обхід-ності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною наклад-ною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий – передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

До перевірки позивач надав товарно-транспортні накладні, копії яких наявні у справі.

Проте, як вірно зазначив відповідач, в усіх наданих товарно-транспортних накладних автопідприємством значиться саме ТОВ "ФАН Транс", а не ПП "ІТС Україна", хоча за умо-вами договору від 04.01.2012 №000023 обов'язок з перевезення покладено саме на останньо-го "перевізник", що не дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до ПП "ІТС Україна" та здійснення саме ним транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів. Також, у більшості товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові підписи водія-експедитора, який здійснює приймання вантажів до перевезення.

В ході розгляду справи представник позивача не надав суду аргументованих пояснень щодо причин відсутності необхідних реквізитів та наявних розбіжностей, у зв'язку з чим доводи і заперечення відповідача залишилися не спростованими. Водночас відсутність необхідних реквізитів та вказані розбіжності у наданих позивачем товарно-транспортних накладних є суттєвими, які спростовують їх належність до ПП "ІТС Україна" і здійснення саме ним транспортно-експедиційних послуг.

Інших доказів безпосереднього здійснення ПП "ІТС Україна" перевезення вантажів позивач до суду не надав, пославшись на їх відсутність.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належного доку-ментального і фактичного підтвердження здійснення ПП "ІТС Україна" господарських опе-рацій з виконання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів, а відображена в актах здачі-прийняття робіт і податкових накладних інформація про господарські операції не підтверджується іншими доказами про їх фактичне здійснення.

Твердження представника позивача про те, що ТОВ "ФАН Транс" організовував тран-спортно-експедиційні послуги та вправі був залучати взятих на себе зобов'язань ПП "ІТС Україна" суд оцінює критично, оскільки таке право визначено ст. 932 ЦК, ч. 6 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" та догово-рами із Замовниками і в ході розгляду справи ніким не заперечується. Водночас лише наяв-ність у позивача такого права не доводить фактичне перевезення вантажів ПП "ІТС Україна", що є безпосереднім предметом доказування пор справі.

Щодо наданих позивачем договорів транспортної експедиції, укладених з Клієнтами-Замовниками (ТОВ "Агровет Атлантик", ТОВ "Імпал", ТОВ "Промтехторг", ІП "КОКА-КОЛА Беверіджис Україна Лімітед", ТОВ "Спектр", СП "Вітмарк-Україна" ТОВ, ТОВ "Жит-ниця Поділля", ТОВ "Текро", ТДВ "Свалявські мінеральні води" та ін.), адресованих позивачу заявок, складених актів здачі-прийняття робіт, виписаних позивачем податкових накладних та наданих до судового засідання довідок названих Замовників, то суд не запере-чує щодо фактичного забезпечення позивачем перевезення вантажів названих Клієнтів, проте суд не вбачає належних і достатніх доказів, які б підтверджували фактичне переве-зення цих вантажів саме ПП "ІТС Україна", що, як зазначив суд вище, є безпосереднім предметом доказування по справі.

Посилання позивача на статус ПП "ІТС Україна" як платника ПДВ не спростовують наявність вказаних порушень і не доводить фактичне виконання робіт. Між тим, як вба-чається з акта перевірки, основним видом діяльності ТОВ "ІТС Україна" є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, що не сто-сується сфери перевезень вантажів. Водночас основний вид діяльності позивача є саме орга-нізація перевезень вантажів, позивач володіє необхідним персоналом, ресурсами, діловими зв'язками для здійснення вказаного виду господарської діяльності, що підтверджується, серед іншого, інформацією з мережі інтернет (http://www.fann.com.ua) та дає суду обґрунто-вані сумніви в економічній доцільності та необхідності залучення непрофільного під-приємства до здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавс-тва і не звільняє останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків пере-вірки та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі актів здачі-прийняття робіт і податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім і безза-перечним документальним і фактичним підтвердженням виконання перевезення ПП "ІТС Україна" і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для форму-вання податкового кредиту з ПДВ.

Як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження ПДВ на 80367 грн., тому донарахування вказаних податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 ПК і суд не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 128, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАН Транс" у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Д.А. Костенко