Постанова № 36249977, 09.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4366/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року 16 год. 45 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретаріТрубчак А. П. за участі:представника позивача: Мирончука Ю.Г. представника відповідача: Волчецького І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, Нетішинським відділенням Славутської об'єднананої державної податкової інспекції неправомірно, на думку позивача, винесені: податкове повідомлення-рішення №0001102201 від 02.09.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0001102201 від 29.10.2013 року.

В судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, пояснив, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року встановлено порушення пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.6 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.150.1 ст.150 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 612041 грн.; пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 529705 грн., а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні необхідно частково задовольнити з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж", ідентифікаційний код 35642925, зареєстроване 13.01.2008 року виконавчим комітетом Нетішинської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.01.2008 року за №2555.

У період з 20.06.2013 року по 02.08.2013 року посадовими особами податкового органу була проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт №45/22/35642925 від 9 серпня 2013 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.6 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.150.1 ст.150 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 612041 грн., в тому числі:

- за ІІІ квартал 2011 року на 188853 грн.;

- за ІV квартал 2011 року на 362800 грн.;

- за ІІ квартал 2012 року на 32812 грн.;

- за ІІІ квартал 2012 року на 14630 грн.;

- за ІV квартал 2012 року на 12496 грн.

пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 529705 грн., в тому числі:

- за серпень 2011 року на 50007 грн.;

- за вересень 2011 року на 114213 грн.;

- за жовтень 2011 року на 117986 грн.;

- за листопад 2011 року на 110733 грн.;

- за грудень 2011 року на 86759 грн.;

- за січень 2012 року на 6482 грн.;

- за лютий 2012 року на 12768 грн.;

- за травень 2012 року на 3800 грн.;

- за червень 2012 року на 8200 грн.;

- за липень 2012 року на 9103 грн.;

- за серпень 2012 року на 8850 грн.;

- за жовтень 2012 року на 804 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001092201 від 02.09.2013 року, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 662131,25 грн. та податкове повідомлення рішення 0001102201 від 02.09.2013 року, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 627138 грн.

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області. За результатами розгляду скарги Головне управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області прийняло рішення №5946/10/22-01-10-03-14 від 11.10.2013 року, яким: залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції №000109220 від 07.12.2013 року, а скаргу в цій частині без задоволення та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції №0001102201 від 02.09.2013 року в сумі 6098 грн. грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток та в сумі 1524 грн. штрафної фінансової санкції.

З урахуванням Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області №5946/10/22-01-10-03-14 від 11.10.2013 року 29 жовтня 2013 року Нетішинським відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції винесене податкове повідомлення-рішення №0001102201, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 619560 грн. з яких: за основним платежем - 605943 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13573 грн.

Як вбачається з акта перевірки №45/22/35642925 від 9 серпня 2013 року, заперечень на адміністративний позов ТОВ "Укренергомонтаж" та пояснень, які були надані представником Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції у судових засіданнях, висновки щодо порушення позивачем вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про відсутність фактичного здійснення операцій ТОВ "Укренергомонтаж" із контрагентами ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Дельтасервіс", ТОВ "Ангестрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантіка Сервіс", що вказує на неможливість формування податкової звітності на підставі взаємовідносин із даними контрагентами.

Судом встановлено, що між ТОВ "Укренергомонтаж" та ТОВ "Оллерус-Буд" укладено договори про виконання субпідрядних будівельних робіт:

- №04/08/11 від 04.08.2011 року на реконструкцію очисних споруд Жданівського цукрового заводу;

- №23/09/11 від 29.10.2011 року на проведення ремонтних робіт на цукровому заводі в м.Дубно Рівненської області;

- №30/09/11 від 30.09.2011 року на технічне переоснащення монтажу металоконструкцій на об'єкті Наркевицький цукровий завод;

- №03/10/11 від 03.10.2011 року робіт на реконструкцію продуктового відділення на Кобелянському цукровому заводі;

- №01/11/11 від 01.11.2011 року на будівництво металургійного заводу м.Дніпропетровськ.

Між ТОВ "Укренергомонтаж" та ТОВ "Дельтасервіс" було укладено договір про надання послуг №28/04/12 від 08.05.2012 року, предметом якого є надання послуг автокраном КС-4571 для вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт на об'єкті в м.Дніпропетровськ.

ТОВ "Укренергомонтаж" за даними податкового обліку віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість придбаного шамотобетону жаротривкого на основі глиноземистого цементу у ТОВ "Ангестрем Континенталь" за ІV квартал 2012 року в сумі 24120 грн.

Між ТОВ "Укренергомонтаж" та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" укладено договір №240712 від 24.07.2012 року предметом якого є надання послуг автокраном моделі ХСМО-50-К.

Висновки відповідача про безтоварність господарської операції позивача із контрагентами ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Дельтасервіс", ТОВ "Ангестрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" ґрунтуються на твердженні про те, що зазначені операції фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання та їх реальний характер документально не підтверджений, у контрагентів відсутні виробничі та трудові ресурси, не надано доказів розумної економічної причини (ділової мети), що підтверджується актами перевірок податковими органами контрагентів позивача.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Невиконання контрагентом свого зобов'язання зокрема зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6 ст. 198).

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічної позиції придержується Європейський Суд з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також Європейський Суд з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" (Заява № 803/02) зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Крім того відповідачем надано суду копію протоколи допитів свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та висновок спеціаліста НДЕКЦ від 22.03.2012 року №157. На думку відповідача зазначеним підтверджується фіктивність первинних документів, які надавалися позивачем при проведенні перевірки.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд не може прийняти показання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в якості в якості достатнього та належного доказу, так як викладені в протоколі допиту свідка дані не спростовують у встановленому законом порядку докази, що наявні у матеріалах справи, крім того у висновку спеціаліста НДЕКЦ від 22.03.2012 року №157 зазначено, що підписи ймовірно виконані другою особою.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Крім того, частина 4 зазначеної статті КАС України передбачає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, суд зазначає, що доказами фіктивності підписів ОСОБА_5 у первинних документах, відповідно до положень глави 6 КАС України, може бути висновок експерта чи пояснення свідків, які б підтвердили факт неможливості підписання зазначених документів ОСОБА_5 в певний час та у певному місці.

Однак, питання фіктивності правочинів та фіктивності первинних документів не є предметом розгляду у даній справі та не є предметом оскарження. Дане питання має бути з'ясовано в ході окремого судового розгляду із постановленням судового рішення про визнання чи не визнання первинних документів фіктивними або шляхом ухвалення вироку в кримінальній справі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні, а відтак суми ПДВ правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди, на основі отриманих податкових накладних. Аналогічно, операції із зазначеними контрагентами правомірно відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції від 29 жовтня 2013 року №0001102201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 617289 (шістсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., в тому числі 604161 грн. 00 коп. за основним платежем, 13128 грн. 00 коп. за штрафними санкціями суд виходить з наступного.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що до складу інших доходів відносяться вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з абз. "в" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 безнадійна заборгованість - заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Враховуючи, що кредиторська заборгованість ТОВ "ВКФ Сервіс-Метал-Центр" в сумі 8487,49 грн. не може бути погашена, вона підлягає включенню до складу інших доходів (рядок 03 податкових декларацій "Інші доходи") відповідно о пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

За таких обставин, в порушення позивачем пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України ТОВ "Укренергомонтаж" занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІV квартал 2012 року на 8487 грн. внаслідок невключення до їх складу безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ "ВКФ Сервіс-Метал-Центр" в розмірі 8487,49 грн.

Факт порушення описаний в акті перевірці, підтверджується даними відомості по рахунку №631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" за грудень 2012 року та даними податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції від 2 вересня 2013 року №0001092201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції від 29 жовтня 2013 року №0001102201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 617289 (шістсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., в тому числі 604161 грн. 00 коп. за основним платежем, 13128 грн. 00 коп. за штрафними санкціями.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" судові витрати по справі у сумі 4580 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Славутської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року 15 год. 20 хв.

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя