Постанова № 36249842, 17.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 922/1265/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р.у справі№922/1265/13 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"до1.Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області; 2.Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер"простягнення коштів,

Представники сторін при касаційному перегляді прийнятих у даній справі судових актів, в судове засідання, яке відбулося 17.12.2013р. о 15год.25хв. не з'явилися, про час, дату та місце проведення були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер", про стягнення в порядку регресу з відповідача-1 - 6708,79грн. та з відповідача-2 - 11494,91грн. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. у справі №922/1265/13 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі. Позов задоволено частково. Стягнуто з Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області на користь позивача в порядку регресу 6708,79грн. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та 652,35грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" на користь позивача 10984,35грн. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та 1068,15грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Істоміної О.А., Плужник О.В.) апеляційні скарги першого та другого відповідачів задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. у справі №922/1265/13 скасовано та прийняти нове, яким в позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. і залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р.

У запереченні на касаційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області просить відмовити в повному обсязі в задоволенні касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке судом касаційної інстанції не задоволено, оскільки явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у касаційній інстанції, оскільки його було заздалегідь повідомлено про час розгляду касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, перевіривши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 07.05.2009р. по вул. Сумській, м. Харків - вул.Іванова, м. Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: Mitsubishi Lancer, д.н.з. АХ 2738АМ під керуванням Соловйова Дмитра Олександровича; ВАЗ 2107, д.н.з. АХ 0162 МІ, під керуванням Тищенка Павла Олександровича, та автомобіля Daewoo Lanos, д.н.з. АХ 6580 АХ під керуванням Крюкова Максима Володимировича. Транспортний засіб Mitsubishi Lancer, д.н.з. АХ 2738АМ, був застрахований по договору добровільного страхування транспортних засобів №2000066098 від 17.05.2008р. в ТОВ "Альянс Україна" (позивача). Згідно з довідкою ДАІ №52/1-4016 від 01.07.2009р. дорожньо-транспортна пригода сталась у зв'язку з порушенням водіями Тищенком П.О. та Крюковим М.В. правил дорожнього руху. За висновком спеціаліста №124 по встановленню суми матеріального збитку, складеному спеціалістом Висторобським С.В. 02.06.2009р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н.з. АХ 2738АМ, який належить Соловйову Дмитру Олександровичу склала 28010,18грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2012р. у справі №5011-53/9255-2012 позовні вимоги ТДВ "Альянс Україна" до ПрАТ "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер", Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, ВАТ "НАСК "Оранта" про стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" суми в розмірі 13635,09грн., з Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області суми в розмірі 4428,61грн., з ВАТ "НАСК "Оранта" суми в розмірі 14145,09грн., задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "Лемма Сіті Сервер" 13495,09грн. збитку (за вирахуванням 140грн. вартості послуг експерта-оцінювача); з Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області 4428,61грн. збитку (в повному обсязі в межах заявлених вимог); у стягненні з ВАТ НАСК "Оранта" на суму 14145,09грн. відмовлено у зв'язку з ненаданням позивачем доказів вини водія Крюкова М.В. у заподіянні шкоди застрахованому транспортному засобу. Судом апеляційної інстанції зазначено, що вказаним рішенням суду встановлено розмір шкоди, який завдано автомобілю Mitsubishi Lancer, д.н.з. АХ 2738АМ за висновком спеціаліста №124 від 02.06.2009р. на суму 28010,18грн. Вказане рішення не оскаржувалось, набрало законної сили та встановлений ним факт щодо розміру заподіяної спірним ДТП шкоди автомобілю Mitsubishi Lancer, д.н.з. АХ 2738АМ у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав таким, що не потребує повторного доказування у даній справі.

Незадоволення стягнення решти шкоди рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2012р. у справі №5011-53/9255-2012 стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення в порядку регресу з відповідача-1 - 6708,79грн. та з відповідача-2 - 11494,91грн. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Частково задовольняючи позовні вимоги з посиланням на приписи ч.1 ст.990, ст.993, ч.1 ст.1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 25, 27 Закону України "Про страхування", стягнув з відповідача-1 на користь позивача в порядку регресу 6708,79грн. та з відповідача-2 10984,35грн. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач виплатив страхове відшкодування та у нього виникла зворотня (регресна) вимога до відповідачів за стягненням оціненої шкоди, неоплаченою ними.

Тоді як суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку прийняте у даній справі рішення, дійшов протилежних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вказуючи про ненадання судом першої інстанції належної оцінки тому факту, що предметом спору, який розглядався господарським судом м. Києва у справі №5011-53/9255-2012 було стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 36127,4грн., у стягненні якого з ВАТ НАСК "ОРАНТА" відмовлено у зв'язку з ненаданням позивачем доказів вини Крюкова М.В., з задоволенням в іншій частині заявлених позовних вимог до кожного з відповідачів. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач мав право оскаржити дане рішення та стягнути з відповідачів повну суму страхового відшкодування, оскільки постановою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2009р. у справі №3-3461/09/05 було встановлено обопільну вину водіїв, але не скористався даним правом.

Проте зазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність у вигляді шкоди не настає.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Проте, суди попередніх інстанцій, розглядаючи заявлені позовні вимоги, не з'ясовували наявності або відсутності у діях відповідачів усіх елементів складу правопорушення для стягнення шкоди.

За приписами частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною 1 статті 43 цього Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків відносно заявлених позовних вимог.

Порушення судами першої або апеляційної інстанції норм процесуального права (зокрема вимог статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України), якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція в силу частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013р. у справі №922/1265/13 скасувати.

Справу №922/1265/13 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко