Постанова № 36249784, 09.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4448/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року 10 год. 40 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретаріТрубчак А. П. за участі:представника позивача: Дацюк В.Я. представника відповідача: ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 8554,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2012 році не зайняте інвалідом, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 8195,46 грн., та пеню в сумі 359,16 грн., а разом в сумі 8554,62 грн.

Відповідач адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 8554,62 грн., добровільно не сплатив, тому позивач просив суд стягнути їх примусово.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заперечив, пояснив, що адміністративно-господарські санкції застосовуються тільки у разі, якщо не створені робочі місця для інвалідів згідно з нормативом і вони не зайняті інвалідами. Так як звернень інвалідів по питанню працевлаштування і їх направлень для працевлаштування до відповідача не було, а тому відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій, тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-12 від 21.03.1991 року, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

В матеріалах справи містяться копія звіту про наявність вакансій форми 3-ПН станом на 16.04.2012 року, який подавався відповідачем до Нетішинського міського центру зайнятості та із якого вбачається, що відповідач зазначав про наявність одного вакантного робочого місця з можливістю працевлаштування інваліда.

При цьому, у 2012 році громадяни інваліди безпосередньо до відповідача з проханням про їхнє працевлаштування не зверталися, а також не зверталися з проханням про працевлаштування за направленням Нетішинського міського центру зайнятості, що підтверджується довідкою Нетішинського міського центру зайнятості №51-03/1465 від 19.11.2013 року.

Суд критично відноситься до посилання позивача, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 повинна була подавати звіт про наявність вакансій кожного місяця протягом 2012 року, оскільки відповідно до інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", а також форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", які затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420 (був чинним протягом 2012 року), підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою. Термін подання звітності - при наявності вакансій.

Таким чином, фізична особа - підприємець не був зобов'язаний у 2012 році подавати звіт за формою 3-ПН щомісяця.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що адміністративно- господарські санкції розраховуються самим пдприємцем, або Фондом соціального захисту інвалідів тільки у разі здійснення працевлаштування інвалідів в порушення нормативу робочих місць розрахованого за правилами статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У разі якщо підприємець правильно проводить розрахунок нормативу робочих місць, своєчасно і вірно подає звітність по формі звітності № 3 -ПН до відповідного центру зайнятості і при цьому ні безпосередньо, ні за направленням Нетішинського міського центру зайнятості інваліди до відповідача з проханням про працевлаштування не зверталися, адміністративно-господарські санкції за таких обставин нарахуванню та стягненню не підлягають, а відтак даний позов є необґрунтованим та безпідставним.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 7- 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2013 року 12 год. 20 хв.

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя