Постанова № 36249780, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 914/1216/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави у суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 914/1216/13 за позовом першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Міністерства оборони України до приватного підприємства "Паритет КС", державного підприємства "Львівське", за участю третіх осіб: Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, Фонду державного майна України, товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек", про визнання недійсним договору, -

Встановив:

У березні 2013 року перший заступник прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "Паритет КС", державного підприємства "Львівське" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 березня 2005 року, укладеного військовим радгоспом "Львівський", правонаступником якого є державне підприємство "Львівське", і приватним підприємством "Паритет КС" щодо відчуження майна, розташованого за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2013 року рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову, заявленого до приватного підприємства "Паритет КС", скасовано, провадження у справі в цій частині припинено. Резолютивну частину рішення доповнено пунктом такого змісту: "Стягнути з Міністерства оборони України в доход Державного бюджету 1147 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції". В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Міністерства оборони України в доход Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави у суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення прокурора, представників Фонду державного майна України та товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29 березня 2005 року військовим радгоспом "Львівський", в якості продавця, та приватним підприємством "Паритет КС", в якості покупця, укладено договір купівлі-продажу будівель, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Соколюк Н.В. за реєстровим № 317, за яким продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти у власність та оплатити належні продавцеві будівлі, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2, а саме: корівник (А-1) (цегляний), загальною площею 790 м2; свинарник (Б-1) (цегляний), загальною площею 2010,4 м2; караульне приміщення (В-1) (цегляну), загальною площею 184,1 м2; вагову (Г-1) (цегляну), загальною площею 63,2 м2; трансформаторну підстанцію (Д-1) (цегляну), загальною площею 78,7 м2; санпропускник (Ж-1) (цегляний), загальною площею 50,4 м2; насосну (З-1) (цегляну), загальною площею 17,4 м2.

Право власності приватного підприємства "Паритет КС" на зазначені будівлі зареєстроване Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 12 квітня 2005 року за реєстраційним № 10213377.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що, за твердженнями прокурора, договір купівлі-продажу цивільного майна не був погоджений Фондом державного майна України або його регіональним відділенням та Міністерством оборони України як органом, що в даному випадку здійснював управління майном, а тому, він підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд встановив, що на дату укладення договору купівлі-продажу від 29 березня 2005 року військовий радгосп "Львівський" належав до державної власності та перебував у сфері управління Міністерства оборони України.

Встановивши, що продане за спірним договором майно є військовим, а тому, норми Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22 вересня 2000 року № 1976, на які у позові посилається прокурор, не застосовуються, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, зауваживши, крім того, що на момент пред'явлення прокурором даного позову права та інтереси Міністерства оборони України спірним договором купівлі-продажу від 29 березня 2005 року не порушені, оскільки, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 431-р від 26 липня 2006 року "Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики" та додатку до нього, цілісний майновий комплекс військового радгоспу "Львівський" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, в зв'язку з чим, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, немає підстав і для застосування строку позовної давності, на чому наполягали державне підприємство "Львівське" та Фонд державного майна України у відповідних клопотаннях.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції погодився з висновками місцевого суду стосовно того, що на момент подання позовної заяви права та охоронювані законом інтереси Міністерства оборони України не порушувалися, а тому підстав для задоволення позову, як і підстав для застосування строку позовної давності, немає. При цьому, апеляційним судом вказано на встановлений факт, що відчужене за спірним договором майно є військовим, в зв'язку з чим відносини щодо його відчуження підпадають під дію Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

Крім того, апеляційним судом зазначено, що провадження у справі стосовно позовних вимог, заявлених до приватного підприємства "Паритет КС", підлягає припиненню, в зв'язку з тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24 травня 2011 року вчинено запис про припинення юридичної особи - приватного підприємства "Паритет КС" за рішенням засновників.

Висновок апеляційного господарського суду про необхідність припинення провадження у справі в частині позову, пред'явленого до приватного підприємства "Паритет КС", є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування постанови суду другої інстанції у справі в даній частині немає.

Разом з тим, з висновком попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні позову, заявленого до державного підприємства "Львівське", погодитись не можна з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу приписів норм чинного законодавства підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. Тому, в разі посилання позивача не на ту норму закону, суд уточнює підстави позову й застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.

Правильно встановивши, що майно, яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 29 березня 2005 року, належить до військового майна, і відповідні правовідносини регулюються Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919 про затвердження Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, яким встановлено порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил, судом залишено без належної уваги питання щодо дотримання сторонами договору встановленого нормами чинного законодавства відповідного порядку відчуження та реалізації військового майна та не дано цьому правової оцінки.

При цьому, судом помилково зазначено про те, що права та охоронювані законом інтереси Міністерства оборони України не порушені в момент пред'явлення даного позову, а тому правові підстави для його задоволення відсутні, оскільки захисту в суді підлягають права та охоронювані законом інтереси особи, які були порушені в момент вчинення правочину, що оскаржується цією особою в судовому порядку, а не в момент пред'явлення відповідної позовної заяви.

З огляду на викладене, судові рішення попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову, заявленого до державного підприємства "Львівське", не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони в даній частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

При цьому, в разі встановлення, що майно, яке є предметом спірного договору, відчужено за іншим правочином іншій особі, суду слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, не підлягають захисту з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, а можуть бути захищені шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ст. 388 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави у суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 12 червня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 914/1216/13 в частині відмови в задоволенні позову, заявленого до державного підприємства "Львівське", скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В частині припинення провадження у справі щодо позову, заявленого до приватного підприємства "Паритет КС", постанову апеляційного суду залишити без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.