Ухвала суду № 36249774, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2013 року Справа № 924/207/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Козир Т.П.,суддів:Бакуліної С.В., Владимиренко С.В., Данилової Т.Б., Малетича М.М.розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сістемс"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 09.10.2013у справі№924/207/13-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сістемс" 2. Приватного підприємства "Ді Ай Сі"про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сістемс" безпідставно утримуваних коштів в розмірі 28098,73 грн.; стягнення з Приватного підприємства "Ді Ай Сі" безпідставно утримуваних коштів в розмірі 250,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.04.2013 позовні вимоги Товариства "Укрбудінвест" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Промотекс Сістемс" на користь ТОВ "Укрбудінвест" 28098,73 грн. безпідставно утримуваних коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2013 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Укрбудінвест" скасовано з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 постанову Рівненського апеляційного суду від 10.07.2013 скасовано, а рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2013 залишено в силі.

ТОВ "Промотекс Сістемс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі №924/207/13-г, у якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2011 у справі №21/62-10, від 18.07.2013 у справі №5020-1324/2012, від 16.02.2012 у справі №51/329 та на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10, мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2)встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 09.10.2013 у справі №924/207/13-г, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення безпідставно утримуваних коштів за договором підряду, оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання по договору підряду і позивачем було розірвано даний договір, підстава для набуття відповідачем-1 грошових коштів в оспорюваній сумі відпала, у зв'язку з чим кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України. Щодо застосування строку позовної давності, то суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що він не є пропущений, оскільки право на отримання спірних грошових коштів у відповідача-1 виникло з моменту отримання позивачем повідомлення про розірвання договору та вимоги про повернення вказаної суми.

Водночас, у постанові від 18.01.2011 у справі №21/62-10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову про повернення внесеної за договором суми попередньої оплати внаслідок прострочення його виконання відповідачем, оскільки строк виконання зобов'язання не настав та підприємство відповідача не відмовилось від договору до настання строку виконання робіт.

У постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2013 у справі №5020-1324/2012, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що договір про надання послуг у встановленому порядку не розірвано, право вимоги на односторонню відмову договором не передбачено, а тому вимоги щодо стягнення грошових коштів, що були сплачені позивачем за вказаним договором, задоволенню не підлягають.

У постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2012 у справі №51/329, на яку також посилається заявник, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у зв'язку недоведеністю замовником обставин розірвання укладеного між сторонами договору підряду, а за поданою замовником вимогою про розірвання договору та повернення спірних грошових коштів сторонами не доведено досягнення згоди про його розірвання та в судовому порядку такий договір не було розірвано.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

До судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, не належить постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10, оскільки вона не є судовими рішеннями в розумінні статті 11116 ГПК України, а відтак, посилання заявника на неї є безпідставним.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №924/207/13-г до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сістемс" у допуску справи №924/207/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Козир Судді: С.Бакуліна С.Владимиренко Т.Данилова М.Малетич