Постанова № 36249712, 17.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. № 820/11518/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Каминського А.І.,

відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноектраційний завод» до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ЗАТ "Приколотнянський олійноектраційний завод", звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Вовчанської МДПІ Харківської області, в якому просив суд визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.08.2007 року №0000961530/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 29.08.2007 року № 0000961530/0 прийнято на підставі акту від 16 серпня 2007 року №99/1530/30142319 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ "Приколотнянский ОЕЗ" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, в висновках якого зазначено, що до валових витрат - рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік - від`ємне значення об`єкту оподаткування попереднього податкового року включена сума 849696 грн., що підлягала зменшенню за результатами акту № 577/23-30142319 від 20.12.2006 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року замінено позивача по справі замінено позивача - Закрите акціонерне товариство "Приколотнянський олійноектраційний завод" (код ЄДРПОУ 30142319) по справі за адміністративним позовом ЗАТ "Приколотнянський олійноектраційний завод" до Вовчанської МДПІ Харківської області про визнання протиправним податкового повідомлення рішення - його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноектраційний завод" (код ЄДРПОУ 30142319).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, є законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Вовчанською МДПІ у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006. За результатами проведеної перевірки було складено акт №99/1530/30142319 від 16.08.2007, яким встановлено порушення позивачем п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: до валових витрат в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкту оподаткування для попереднього податкового року» включена сума 849696 грн., що підлягала зменшенню за результатами акту №577/23-30142319 від 20.12.2006 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006, що призвело до заниження об'єкту оподаткування (рядок 8 Декларації по податку на прибуток підприємств) на суму 849696,00грн. та відповідно заниження нарахованої суми податку на 212424,00грн.

На підставі акту перевірки № 99/1530/30142319 від 16 серпня 2007 року керівником Вовчанської МДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення рішення від 29.08.2007 року № 0000961530/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 212424 грн. за платежем -"податок на прибуток" та застосовані штрафні санкції в розмірі 10621 грн.

Крім того, за матеріалами справи судом встановлено, що працівниками Вовчанської МДПІ у Харківській області була проведена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Приколотнянський олійноектраційний завод" з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 20.12.2006 року №577/23-30142319, яким були встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 20.12.2006 року №577/23-30142319 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обґрунтованість судження ДПІ про порушення підприємством позивача п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та зробив висновок, що товариством було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 849696 грн., за рахунок: продажу у вересні 2005 року олії соняшникової рафінованої нижче звичайних цін за межі митної території України на 849696,00 грн.; а також заниження валових витрат за 3 квартал 2005 року на 1080214 грн. внаслідок невідображення у складі валових витрат витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів що підлягають амортизації. (Останнє порушення не вплинуло на донарахування податку на прибуток, оскільки вказана сума витрат була відображена підприємством самостійно у ; кварталі 2005 року у складі витрат на поліпшення основних фондів).

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у вересні 2005 року, коли правовідносини стосовно справляння податку на прибуток були унормовані приписами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, (в редакції закону від 22.05.1997 року № 283/97), чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Матеріали справи свідчать про те, що перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток за період з 01.01.2006 по 30.06.2006 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в 1 кварталі 2006 року та в І півріччі 2006 року в сумі 849696,00грн., яке було зменшено за результатами даної перевірки, оскільки підприємством в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 кону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вересні 2005 року (3-й квартал 2005 року) був занижений скоригований доход на 849696,00грн. за рахунок продажу нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» 1 л. в кількості 801600шт. згідно податкових накладних від 12.09.2005 №2989 на загальну суму 1518030,00грн. та №2990 на загальну суму 1518030,00 по ціні 3,79грн., яка була придбана в ЗАТ «Євротек» по ціні 4,20грн. Згідно податкових накладних на придбання від 09.09.2005 №4850 та 12.09.2005 №4875, в той час як на внутрішньому ринку ціна її становить 4,85грн. (з посиланням на журнал «АПК-Інформ»), що свідчить про здійснення продажу фасованої олії соняшникової «Стожар» по ціні нижчу за звичайну.

Приписами п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначалось, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Суд відзначає, що положення актів законодавства з питань оподаткування не містили визначення доходу, а тому з огляду на зміст ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає за можливе застосувати при вирішенні спору визначення доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Так, в Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684) зазначалось, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Проведене судом вивчення змісту актів перевірок № 99/1530/30142319 від 16 серпня 2007 року та від 20.12.2006 року №577/23-30142319 показало, що в ході перевірок відповідач не ставив під сумнів фактичну наявність товару, який в подальшому за матеріалами справи був реалізований ТОВ «Лаконія XXI».

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин 07.07.2005 року) - доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно до 1.26. ст.1 цього Закону, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Підпунктом 1.20.6. п. 1.20 ст. 1 зазначеного Закону передбачалось, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ» (покупець) 05.09.2005 року укладено договір № К0357/0-05 з ЗАТ «Євротек» (продавець) на придбання у кількості 801600 штук бутильованої олії (1 л) соняшникової рафінованої «Стожар» по ціні за 1 пляшку 5,04 грн., у т.ч. ПДВ (без ПДВ вартість 1 пляшки складає 4,20 грн. по курсу долара 5.05) на загальну суму 4040064,0 грн.

Вказана олія, між іншим, російського виробника (Росія) поставлена, згідно видаткових накладних від 09.09.2005 р. № РНК-003184, від 12.09.2005 р. № РНК-003199 та податкових накладних від 09.09.2005 р. № 4850 , від 12.09.2005 р. № 4875.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) (покупець) 07.09.2005 року укладено контракт на поставку олії соняшникової рафінованої, дезодорованої марки «П» і/чи «Д» вимороженої, фасованої в пляшки (1 літр) торгової марки «Стожар», виробництва Україна в кількості 801600 пляшок по 1 літру кожна після проведення торгів наУкраїнській універсальній біржі, в яких ТОВ «Лаконія XXI» одержало перемогу, що вбачається з договіру-доручення № 3-496/1 від 07.09.2005 року, яким ЗАТ «Приколотнянский ОЕЗ» доручило брокерській конторі № 079 ПП «Укрбізнесконсалтінг» продати вище наведену продукцію, протоколу №9 проведення біржових торгів від 07.09.2005 року, біржовим контрактом № СГ-ЗНД-505/1-8 від 07.09.2005 року щодо продажу ТОВ «Лаконя ХХІ» олії по 3,79 грн. (без ПДВ) за 1 пляшку, еквівалент 75 центів на загальну суму 3036060,0 грн., посвідченням про реєстрацію № 11-505/1. На виконання контракту позивачем поставлено олію ( податкові накладні від 12.09.2005 року №2989 та №2990, ВМД від 09.09.2005 р.).

Відповідно до приписів п. 1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону передбачалось, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Між тим, суд зазначає, що здійснення заздалегідь збиткової операції (якою є, зокрема, реалізація суб'єктом господарювання товару за ціною нижчою від ціни придбання) у розрізі господарської діяльності має обґрунтовуватись об'єктивними підставами, підтверджуватись економічною доцільністю, досягненням ділової мети. У протилежному випадку продаж їх у тому самому звітному періоді за ціною, нижчою за ціну придбання, свідчить про те, що підприємство не мало наміру використовувати їх у власній господарській діяльності.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) на момент здійснення господарських операцій ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод» регламентований пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства, звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Підпунктом 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено: у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Крім того, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Судовим розглядом з'ясовано, що згідно установчих документів ЗАТ «Євротек» є пов'язаною особою з ЗАТ «Приколотнянським олійноекстракційним заводом», оскільки питома вага акцій до загальної суми статутного фонду становить 100%. Вказаний факт позивачем не спростовується.

Як вбачається з матеріалів справи, продаж нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» було здійснено позивачем після проведення торгів на Українській універсальній біржі, в яких ТОВ «Лаконія XXI» одержало перемогу.

Оскільки правовідносини з формування валових витрат обігу та виробництва унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд керується при вирішенні справи положеннями п.5.1 ст.5 цього закону, де вказано, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З приписів наведених норм закону слідує, що валовими витратами обігу та виробництва є лише ті витрати платника, необхідність у яких об'єктивно спричинена потребами процесу виробництва або продажу продукції.

Судом під час розгляду справи для встановлення мети та цілі вчинення спірної господарської операції та за відсутності очікуваного результату встановлено наступне.

Під час розгляду справи в судом встановлено порушення підприємством п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем у вересні 2005 року здійснена реалізація олії соняшникової рафінованої «Стожар» ТОВ «Лаконія XXI» (на суму 3036060,0 грн.), за ціною нижче ціни придбання у ЗАТ «Євротек» (на суму 4040064.0 грн.). Різниця між ціною придбання та продажу у розмірі 1004004,0 грн. не використана у господарській діяльності позивача для отримання доходу, отже не може бути включена до складу валових витрат, тому запропонована податковим органом вказівка підприємству про необхідність зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по 1 кв. 2006 року та 1 півріччя 2006 року в сумі 849696,0 грн. (незважаючи на те, що ця сума складатиме 1004004,0 грн.) в акті №577/23-30142319 від 20.12.2006 року є правомірною.

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що у наданих позивачем поясненнях не розкрито зміст проведених господарських операцій.

Щодо необхідності продажу зазначеної олії, за ціною, нижчою за ціною її придбання, представником позивача у судовому засіданні надані пояснення, які свідчать про те, що це було викликане виробничою необхідністю у підприємства отримати валютні кошти, які у свою чергу були необхідні товариству для придбання інших ТМЦ.

Однак, відповідні докази на підтвердження цих пояснень, позивачем ані під час попереднього розгляду справи, ані у судовому засіданні - не надані.

Натомість, в ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням актів перевірок, не підтверджено їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, суд зазначає, що платником податків у ході розгляду справи не подано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у вересні 2005 року.

Отже, судом робиться висновок, що позивачем неправомірно завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток, оскільки не підтверджено факт використання у власній господарській діяльності отриманих по спірним господарським операціям послуг.

Викладене зумовлює залишення позову без задоволення.

Таким чином, суд робить висновок, що викладені в актах перевірки судження про завищення товариством позивача від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в 1 кварталі 2006 року та в І півріччі 2006 року в сумі 849696,00грн., знаходить своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки базується на належним чином складені акти перевірок, які містять належні та допустимі докази вчинення платником податків порушення діючого на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України при справлянні податків зазначеним платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2013 року.

Суддя Заічко О.В.