Постанова № 36249525, 18.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4064/13-а

18 грудня 2013 року 11год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Головатчик Лілія Анатоліївна,

відповідача: представник Старійчук Андрій Ігорович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781544 від 06.11.2013 року, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" (далі - ТзОВ "ЛІМ ІНТЕРТРАНС") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781544 від 06.11.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що податковий кредит з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснив, що висновки акту перевірки № 49/17-16-15-01/37796864 від 14 жовтня 2013 року ДПІ у м. Рівному щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманих товарно-матеріальних цінностях та наданих послугах від ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд", які придбані не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку на загальну суму 3309,00 грн. є безпідставними, ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку. Зазначив, що позивачем було отримано належним чином оформленні податкові накладні, суми ПДВ у яких включено до податкового кредиту за липень 2013 року.

В зв'язку з наведеним, представник позивача вважає висновки акта перевірки № 49/17-16-15-01/37796864 від 14 жовтня 2013 року про порушення ТзОВ "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення № 0000781544 від 06.11.2013 року таким, що є протиправним та підлягає скасуванню. З таких підстав, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" щодо вартості товарно-матеріальних цінностей, які на думку податкового органу придбані не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Вважає податкове повідомлення-рішення № 0000781544 від 06.11.2013 року обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.07. 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради юридичною особою. Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва № 200025475 від 06.02. 2012 року (а.с. 7, 42, 43).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівному була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування (а.с. 6-10).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000781544 від 06 листопада 2013 року, яким, із посиланням на п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3309,00 грн. - основного платежу та 827,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 11).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми "В1" № 0000781544 від 06 листопада 2013 року, суд виходить з наступного.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ, сум по господарським операціям з придбання у ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон- трейд" товарно-матеріальних цінностей, які придбані не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З пояснень представника позивача, які не спростовувалися представником відповідача, вбачається, що контрагенти позивача ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон- трейд" знаходилися на момент господарських операцій і досі перебувають в Єдиному державному реєстрі.

Крім того, ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" у встановленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мають свідоцтва платника податку на додану вартість. Вказана обставина також підтверджена пояснення представника позивача та не заперечувалася представником відповідача.

Вказані обставини доводять, що контрагенти ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" володіли необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авіас» 09.11. 2012 року було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 471. За даним договором, ТзОВ "Лім Інтертранс", що іменується в подальшому "Замовник", в особі директора Ліканова В.І., який діє на підставі Статуту та ТОВ ВТФ «Авіас», що іменується в подальшому "Постачальник", в особі Багінського В.В. який діє на підставі Довіреності № 128 від 30.12. 2011 року, уклали цей договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками (а.с. 13-15).

На виконання Договору № 471 від 09.11. 2012 року, ТОВ «Авіас» надав дизельне паливо на загальну суму 19600,00 грн. у тому числі ПДВ - 3266,66 грн. Вказані обставини підтверджуються:

- видатковою накладною: № 30-00000000000000571 від 30.06. 2013 року на загальну суму 20580,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3430,00 грн. (а.с. 66);

- податковими накладними: № 1000156/30 від 18.07. 2013 року на загальну суму 9800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1633,33 грн.; № 1000248/30 від 29.07. 2013 року на загальну суму 9800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1633,33 грн. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013 року та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, а також відображені у сумі, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (а.с. 16-21, 22, 23, 81-89).

Розрахунки за отримане дизельне пальне було проведено повністю, згідно платіжних доручень № 1463 від 18.07. 2013 року та № 1487 від 29.07. 2013 року (а.с. 60, 61).

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Укртелеком» було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 2001036 від 06.11. 2011 року (а.с. 104-119).

На виконання Договору № 2001036 від 06.11. 2011 року, ПАТ «Укртелеком» надано телекомунікаційні послуги за липень 2013 року на загальну суму 199,27 грн. у тому числі ПДВ - 33,21 грн. Вказані обставини підтверджуються:

- рахунком-актом № 2001036.7.2013 від 31.07. 2013 року на загальну суму 199,27 грн., у т.ч. ПДВ - 33,21 грн. (а.с. 121);

- податковою накладною № 1313/560 від 31.07. 2013 року на загальну суму 199,27 грн., у т.ч. ПДВ - 33,21 грн. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013 року та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, а також відображені у сумі, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (а.с. 16-21, 24, 81-89).

Розрахунки за отримані телекомунікаційні послуги було проведено повністю, згідно платіжного доручення № 1524 від 14.08. 2013 року (а.с. 122).

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Легіон-Трейд» було укладено Договір поставки від 07.07. 2012 року (а.с. 90-91).

На виконання Договору поставки від 07.07. 2012 року, ТОВ «Легіон-Трейд» поставлено питну воду «Аляска» на загальну суму 56,00 грн. у тому числі ПДВ - 9,33 грн. Вказані обставини підтверджуються:

- видатковою накладною № Лп-0005481 від 17.07. 2013 року на загальну суму 56,00 грн., у т.ч. ПДВ - 09,33 грн. (а.с. 121);

- податковою накладною № 5481 від 17.07. 2013 року на загальну суму 56,00 грн., у т.ч. ПДВ - 09,33 грн. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013 року та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, а також відображені у сумі, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (а.с. 16-21, 25, 81-89).

Розрахунки за отриману воду було проведено повністю, згідно платіжного доручення № 1460 від 17.07. 2013 року (а.с. 123).

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п. 201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальним фактором, для формування податкового кредиту з ПДВ, є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Судом встановлено, що факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" товарно-матеріальних цінностей, послуг та отримання доходу від їх використання, підтверджується долученими до матеріалів справи документами та поясненнями позивача. Так, основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт. Придбане у ТОВ «Авіас» дизельне пальне було використане для перевезення вантажним автомобільним транспортом, що підтверджено копіями подорожніх листів вантажного автомобіля в міжнародному сполученні (а.с. 67-80).

Також, з метою переговорів з контрагентами та укладення договорів перевезень вантажу позивачем було використано телекомунікаційні послуги ПАТ «Укртелеком», що підтверджено копією роздруківки міжміських та міжнародних телефонних розмов позивача за липень 2013 року (а.с. 99-103).

Крім того, питну воду «Аляска» придбану позивачем у ТОВ «Легіон-Трейд» було використано працівниками офісу компанії для приготування гарячих напоїв.

Таким чином, придбання позивачем матеріальних цінностей та отримання послуг від ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд" здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Наявними первинними документами, долученими до матеріалів справи, що описані вище, підтверджуються обставини реального придбання позивачем матеріальних цінностей та отримання послуг від ТОВ "Авіас", ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Легіон-трейд", а не лише документальне оформлення господарських операцій з перерахуванням коштів постачальнику чи виконавцю, на чому наполягає відповідач.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми "В1" № 0000781544 від 06 листопада 2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення форми "В1" № 0000781544 від 06 листопада 2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 172 грн. 05 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1745 від 15.11. 2013 р. (а.с. 12).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "В1" № 0000781544 від 06.11. 2013 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ІНТЕРТРАНС" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.