Постанова № 36249449, 17.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/6430/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

суддів - Супруна Є.Б., Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лисака С.В.,

представників позивача: Кононенка В.О., Назаренка І.В.,

представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області: Фесенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокор" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 21 жовтня 2013 року №1 та вважати податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня 05 листопада 2013 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Міністерство доходів і зборів України /а.с. 37-38/

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ТОВ "Інфокор" починаючи з 30 жовтня 2013 року надсилало до ЄДР податкових накладних податкову накладну в електронній формі для її реєстрації. Однак, позивачу було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкову накладну з причин: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вважає таку відмову протиправною, оскільки, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження ТОВ "Інфокор" є: вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002. Зауважує, що вказана адреса у виписаній податковій накладній та адреса зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб є однаковою, а тому, підстави для відмови в реєстрації податкових накладних відсутні.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що відповідно до норм Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків, який ведеться Центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді. Зазначав, що ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області не веде реєстру податкових накладних, а тому, позовні вимоги у цій частині є безпідставними.

Відповідач Міністерство доходів та зборів України явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 41-42/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокор" зареєстроване як юридична особа 26 квітня 2012 року, код ЄДРПОУ 38194558, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №609891 /а.с. 32-34/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокор" з 03 травня 2012 року обліковується у ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області як платник податків за №93941, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 03 травня 2012 року №93941 (форма № 4-ОПП) /а.с. 28/.

Представниками сторін не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокор" є платником податку на додану вартість, місцезнаходження платника - вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002.

Сторонами не заперечується та підтверджено копією листа ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, адресованого ТОВ "Інфокор" від 12 листопада 2013 року №5756/10/16-01-18-03-23, що 07 серпня 2012 року за №9046688021 укладений договір про визнання електронних документів між ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та ТОВ "Інфокор" з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку /а.с. 26/.

05 листопада 2013 року позивач, реалізуючи свої права за договором, подав у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису податкову накладну від 21 жовтня 2013 року №1 з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 6/.

Однак, з центрального порталу прийому податкової звітності ДПС України надійшла квитанції №1 в електронній формі про відмову у прийнятті для реєстрації поданої накладної. Підставою неприйняття накладної визнано помилку, а саме: "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" /а.с. 12/.

При цьому, відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05 листопада 2013 року серії АВ №608999 станом на 05 листопада 2013 року адресою позивача значиться: вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002 /а.с. 13/.

У зв'язку з відмовою у реєстрації податкової накладної від 21 жовтня 2013 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб, під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Абзацом 1 та підпунктом г) пункту 201.1 статті 201 зазначеного Кодексу передбачено обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, в якій, зокрема, має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця.

Зі змісту дослідженої у судовому засіданні податкової накладної від 21 жовтня 2013 року №1 судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця ТОВ "Інфокор" зазначено: вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надсилав в електронному вигляді податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у прийнятті та реєстрації податкової накладної було відмовлено з підстави невідповідності місцезнаходження платника інформації про місцезнаходження в ЄДР.

Згідно припису норми абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було розроблено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації визначено:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

З наведених вище положень вбачається, що податковим органом може бути відмовлено у прийнятті податкової накладної для реєстрації в ЄР податкових накладних у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме її сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та/або п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, зокрема, якщо у ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи-продавця чи така адреса не відповідає зареєстрованій адресі юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що Центральним органом державної податкової служби причиною відмови у прийнятті податкових накладних вказано помилку - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 12/.

Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних оіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із дослідженої у судовому засіданні копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05 листопада 2013 року серії АВ №608999 ТОВ "Інфокор" зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002 /а.с. 13/, така ж адреса зазначена і у податковій накладній від 21 жовтня 2013 року №1 /а.с 6/.

У ході судового розгляду, відповідачі не надали суду вмотивованих пояснень яким чином було встановлено невідповідність адреси, тій, яка внесена до ЄДР, оскільки, відповідно Витягу з ЄДР очевидно, що адреси у накладних і в ЄДР співпадають.

Таким чином, на момент виписки та надіслання податкової накладної для реєстрації, ТОВ "Інфокор" було зареєстровано та знаходилось за адресою: вул. Матросова, 4, кім, 215, м. Полтава, Полтавська область, 36002. Дана інформація відповідає даним з ЄДР про місце знаходження юридичної особи /а.с. 13, 32-33/.

Отже, у відповідача були відсутні фактичні та правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на наведені правові норми, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 21 жовтня 2013 року №1.

Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" встановлено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

Згідно Положення про Міністерство доходів і зборів України, Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що орган, який відповідає за реєстрацію податкових накладних позивача, є Міністерство доходів і зборів України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкової накладної.

У свою чергу, Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 24 жовтня 2013 року №1486/12/13-13 роз'яснив, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо, варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну було надіслано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у листі роз'яснено, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати). /а.с. 43-45/.

Щодо позовних вимог позивача до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, суд вважає, що зазначений відповідач не порушував прав позивача, оскільки реєстр відомостей щодо податкових накладних ведеться Центральним органом державної податкової служби. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог заявлених до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправним неприйняття Міністерством доходів та зборів України податкової накладної від 21 жовтня 2013 року №1 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважати прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21 жовтня 2013 року №1 датою 05 листопада 2013 року.

У задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Міністерства доходів і зборів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокор" (код ЄДРПОУ 38194558) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн /тридцять чотири гривні сорок одна копійка/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Л.М. Петрова суддя суддя Є.Б. Супрун І.С. Шевяков