Постанова № 36249305, 03.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. 17 год.02 хв.Справа № 821/2868/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року -

- №0003291700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 118659,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 79106,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 39553,00 грн.;

- №0003301700 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 100860,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 67240,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 33620,00 грн.;

- №0003311700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку в розмірі 877,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 585,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 292,50 грн.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2013 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №0003311700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку в розмірі 877,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 585,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 292,50 грн., у зв'язку з відмовою позивача від вказаної позовної вимоги.

В обґрунтування решти вимог позивач зазначила, що висновки податкового органу щодо нереальності господарської операції з контрагентом ТОВ "Вельд" ґрунтується виключно на обставинах, викладених в акті перевірки вказаного контрагента, та за своїм змістом є припущенням ревізора-інспектора. При цьому, відповідач не спростував належними доказами наявність у позивача первинних документів, які відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту підприємця та підтверджують товарність вчинення господарської операції.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначається, що матеріалами перевірки ФОП ОСОБА_4 не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Вельд" згідно акту від 07.03.2013 року №898/22.9/31606857 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельд" за період травень - липень 2012 року, вересень-жовтень 2012 року, яким встановлено здійснення діяльності, пов'язаної з наданням вигоди третім особам, що стало підставою для донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб у сумі 67240,00 грн. та донарахування податку на додану вартість в сумі 79106,00 грн. та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення до позовної заяви та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець 03.03.1999 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Новій Каховці, а також зареєстрована в якості платника податку на додану вартість з 02.11.2008 р. згідно свідоцтва №100148300.

З акту перевірки судом встановлено, що згідно з реєстраційними даними ФОП ОСОБА_4 здійснює наступні види діяльності: інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність ресторанів, діяльність кафе, діяльність барів, організація перевезення вантажів, здавання в оренду власного нерухомого майна, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, податковим органом було проведено планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.07.2013 року №773/17-2/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення:

1) ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне на стання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Вельд";

2) п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 79106 грн.;

3) п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від провадження господарської діяльності в сумі 67240,00 грн.

Підставою для донарахування вказаних податкових зобов'язань з ПДФО та ПДВ слугував висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій ФОП ОСОБА_4 щодо придбання у ТОВ "Вельд" продуктів харчування, оскільки актом від 07.03.2013 року №898/22.9/31606857 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельд" за період травень - липень 2012 року, вересень-жовтень 2012 року зафіксовано неможливість здійснення вказаним підприємством господарської діяльності, відсутність за податковою адресою, відсутністю матеріальних, трудових та виробничих умов і ресурсів, неподання до податкового контролю доказів проведення господарських операцій.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №0003291700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 118659,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 79106,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 39553,00 грн., №0003301700 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 100860,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 67240,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 33620,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями законодавства.

Правила формування витрат та доходів фізичних осіб - підприємців та податкового кредиту у перевіреному періоді визначалися положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзаців "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт та видаткові накладні, так і результати таких виконаних робіт та наданих товарів.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту суми ПДВ на підставі договірних відносин із ТОВ "Вельд", суд встановив наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 01 листопада 2009 року між ФОП ОСОБА_4 (за договором - покупець) та ТОВ "Вельд" (за договором - постачальник) було укладено договір №ВТ0042/09, за умовами якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти (передавати у власність Покупця) згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплачувати її, предметом поставки за цим договором є продукти харчування, передача товару здійснюється сторонами в пункті прийомки товару на складі покупця, розрахунки здійснюються в безготівковій формі протягом 30-ти днів з моменту отримання товару. Отримання товару від ТОВ "Вельд" здійснювалось на підставі генеральних довіреностей від 01.06.2011 року.

На стор. 34 акту перевірки ревізор - інспектор зазначає, що протягом травня - липня 2012 року позивачем було отримано від ТОВ "Вельд" продукти харчування в асортименті на загальну суму 395529,60 грн., ПДВ 79105,92 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, перелік яких наведено на стор.34-35 акту перевірки та копії яких залучено до матеріалів справи.

Щодо наявності або відсутності інших первинних документів ревізор-інспектор в акті перевірки не зазначає.

При цьому, суд відмічає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

У зв'язку з вказаним суд повинен з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, за змістом якого є дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, внутрішнього переміщення товару та подальше його використання у господарській діяльності платника податків.

Отже, на підтвердження реальності отримання від ТОВ "Вельд" товару позивачем були надані до суду наступні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 здійснює оптову торгівлю, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, з цією метою до матеріалів справи залучено свідоцтво на право власності нежитлової будівлі торгового комплексу, договори оренди складських приміщень, договір купівлі нерухомого майна на аукціоні, а саме у АДРЕСА_1, у АДРЕСА_2, у АДРЕСА_3.

Представником позивача в судовому засіданні було надано пояснення, що товар доставлявся транспортом постачальника до складів, які є власністю або орендовані ФОП ОСОБА_4, а саме: у АДРЕСА_1, у АДРЕСА_2, у АДРЕСА_3., що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними. Прийом товару здійснювали комірники згідно генеральної довіреності, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Після прийому товару і до його реалізації він зберігався на вказаних складах ФОП ОСОБА_4 Оприбуткування отриманого товару здійснювалось записом до Книги обліку доходів і витрат приватного підприємця в день отримання до графи 5 в грошовому еквіваленті без ПДВ загальною сумою, що підтверджується наданим витягом з реєстру прибуткових накладних за травень - липень 2012 р. Розрахунок за отриманий товар від TOB «Вельд» здійснювався шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що також підтверджується актом перевірки. Зі складів ФОП ОСОБА_4 відбувалась реалізація оприбуткованого товару до роздрібної мережі Миколаївської, Херсонської областей, що підтверджується видатковими та податковими накладними, проте у зв'язку зі значним їх об'ємом вказані документи були надані суду для огляду на 4191 арк. При цьому, представник позивача вказав, що вищезазначений товар є імпортованим TOB «Вельд» на територію України, згідно діючого законодавства виписані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження реальності отримання позивачем від спірного контрагента товару представником ФОП ОСОБА_4 були надані до суду підтверджуючі документи щодо оприбуткування та використання у господарській діяльності отриманого товару, зокрема, свідоцтво на право власності нежитлової будівлі торгового комплексу, договори оренди складських приміщень, договір купівлі нерухомого майна на аукціоні, реєстр видаткових накладних щодо подальшої реалізації товару, витяг з реєстру прибуткових накладних до книги обліку доходів і витрат приватного підприємця тощо.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та його контрагентами безтоварними не вбачається.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар. Проте, спір полягає у не підтвердженні на думку податкового органу реальності здійснення господарської діяльності за договором з вищевказаним контрагентом внаслідок обставин, встановлених згідно акту перевірки контрагента позивача.

Зокрема, актом від 07.03.2013 року №898/22.9/31606857 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ"Вельд" за період травень - липень 2012 року, вересень-жовтень 2012 року встановлено здійснення діяльності, пов'язаної з наданням вигоди третім особам, а тому у ТОВ "Вельд" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціям з продажу товарів (надання послуг) підприємствам - покупцям, що вказує на нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "Вельд" у травні - липні 2012 року, вересні-жовтні 2012 року.

Отже, з посиланням на вказаний акт перевірки, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціям з продажу товарів (надання послуг) підприємствам - покупцям та, як наслідок, нереальність господарських операцій з ТОВ "Вельд", відповідач вважає, що первинні документи, надані до перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо взаємовідносин з постачальником не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства.

Доводи відповідача про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимим, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.

Відсутність документального підтвердження сплати податків постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на права (обов'язок) позивача відносити до складу валових витрат та податкового кредиту суми сплаченого товару, у т.ч. суми ПДВ. Податковий кодекс України не ставить таке право в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

На підтвердження реальності вчинення вищеописаних господарських операцій позивачем залучено до матеріалів справи докази оприбуткування, зберігання товару та подальшої його реалізації ФОП ОСОБА_4

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача, податковим органом не наведено.

Суд зазначає, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, що підтверджують факт оплати товару з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту та валових витрат по операціям з придбання товару у постачальника, зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, а також віднесення до валових витрат сум, які не підтверджені первинними документами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарської операції між позивачем і його контрагентом ТОВ "Вельд" не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість зменшення позивачу валових витрат в 2012 році на суму 395530,00 грн. та податкового кредиту у травні - липні 2012 року ПДВ на суму 79106,00 грн. по нереальним господарським операціям з ТОВ "Вельд", що призвело до встановлення факту заниження податку на додану вартість у сумі 79106,00 грн. та заниження податку на доходи фізичних осіб на 67240,00 грн.

Таким чином, судом встановлено необґрунтованість визначення податковим органом в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за основним платежем, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18 липня 2013 року №0003291700 та №0003301700.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №0003291700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 118659,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 79106,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 39553,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №0003301700 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 100860,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 67240,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 33620,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2195,19 грн. (дві тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 19 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 грудня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1