Постанова № 36248814, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/8306/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Тенети Н.Р.,

представника відповідача Цікайло О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулося до суду з позовною заявою до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» (надалі - МДКП «Розділтеплокомуненерго»), у якій просив стягнути з відповідача у бюджет податкову заборгованість за рахунок коштів на банківських рахунках відповідача в сумі 482 353,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проводячи свою господарську діяльність відповідач допустив податкову заборгованість до бюджету в загальній сумі 482 353,21 грн., до складу якої входять:

-штрафні санкції, нараховані по акту перевірки №361/150/30568470 від 20.12.2012 року та згідно відповідного податкового повідомлення-рішення №0001451650 від 20.12.2012 року, в розмірі 203 734,04 грн.;

-поточна заборгованість з податку на додану вартість у сумі 97 410,00 грн.;

-пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті податку на додану вартість (поточна заборгованість) у сумі 56 789,43 грн.;

-поточна заборгованість з податку за землю в сумі 124 419,74 грн.

Позивач вказує на те, що вжиті ним заходи не призвели до погашення заборгованості відповідача, у зв'язку з чим такі суми слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді від 08.11.2013 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалами судді від 18.11.2013 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У справі відбулися судові засідання 11.12.2013 року, 16.12.2013 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив та просив у позові відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.12.2013 року було частково задоволено клопотання відповідача та залишено без розгляду позовну заяву Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» в частині позовних вимог щодо стягнення до бюджету штрафних (фінансових) санкцій сумі 203 734,04 грн., нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення №0001451650 від 20.12.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що МДКП «Розділтеплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа Новороздільською міською радою.

Згідно довідки ДПІ №70 від 14.11.2013 року (форма №4-ОПП), відповідач перебуває на обліку як платник податків у Миколаївській ОДПІ з 25.07.2000 року за №02100926.

Судом також з'ясовано, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків, що його обслуговують.

Згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У відповідності до п.14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було самостійно визначене у податкових деклараціях грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 97 410,00 грн. та податку на землю в сумі 124 419,74 грн. у період 2011 року - 2013 року. Однак, таке грошове зобов'язання сплачене ним не було, а тому воно є податковим боргом відповідача.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно, позивачем було обчислено пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті податку на додану вартість (заборгованість за період 2011 року - 2013 року) у сумі 56 789,43 грн., яка також є податковим боргом відповідача.

Ураховуючи матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 278 619,17 грн. (що включає 97 410,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 56 789,43 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, 124 419,74 грн. податку за землю), заявлені у межах встановленого законом строку для стягнення податкового боргу та ґрунтуються на законі.

У зв'язку із наведеним, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми податкового боргу, який складається з:

-заборгованості з податку на додану вартість у сумі 97 410,00 грн.;

-пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 56 789,43 грн.;

-заборгованості з податку за землю в сумі 124 419,74 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Миколаївською МДПІ вживались заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом. Загалом, на виконання положень ст.ст.6, 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (із відповідними змінами) позивачем сформовано та надіслано на адресу МДКП «Розділтеплокомуненерго» першу податкову вимогу від 15.10.2001 року №1/11 та другу податкову вимогу від 10.12.2001 року №2/164 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

Водночас, відповідачем у справі доказів оскарження зазначених податкових вимог у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги усі встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» (м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 37; код ЄДРПОУ 30568470) у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти у сумі 278 619 (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 17 (сімнадцять) коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2013 року.