Постанова № 36248767, 17.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6720/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,

представника позивача - Вітренка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2013 року позивач Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 1085,48 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1085,48 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи. Судова повістка направлялася судом відповідачу за адресою: с. Великий Кобелячок, Новосанжарський район, Полтавська область, 39331, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулась до суду з відміткою пошти від 05.12.2013 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 06.05.2010 зареєстрований як фізична особа-підприємець Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 574 000 0000 007275, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію серії В03 №881129. Як платник податків ФО-П ОСОБА_3 взятий на облік у Полтавській МДПІ 07.05.2010 за №2837.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач з 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на підставі поданої ним заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 та отриманого 18.05.2012 свідоцтва серії Б №199799.

Згідно статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 688,20 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою останнім єдиного податку за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2013 року по терміну сплати 20.03.2013, 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 20.07.2013, 20.08.2013 відповідно.

Крім того, 13.09.2013 Полтавською ОДПІ проведено камеральну перевірку несвоєчасності сплати сум єдиного податку до бюджету фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

За результатами перевірки складений акт №84/17/НОМЕР_1 від 13.09.2013, за висновками якого відповідно до обраної системи оподаткування ФО-П ОСОБА_3 є платником єдиного податку, згідно поданої заяви, та зобов'язаний щомісячно до 20 числа сплачувати податок в сумі 114,70. Проте платником податку несвоєчасно сплачено єдиний податок за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2013 року по терміну сплати 20.02.2013, 20.03.2013, 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 20.07.2013, 20.08.2013 на суму 802,90 грн (фактично сплачено лише 22.03.2013 кошти в сумі 114,70 грн).

Відповідальність за несплату (неперерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку передбачена пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України, відповідно до якого несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

На підставі акта перевірки №84/17/НОМЕР_1 від 13.09.2013 контролюючим органом 13.09.2013 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001051621 про застосування до відповідача штрафу в сумі 401,45 грн, яке направлялось на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся до Полтавської ОДПІ з відміткою пошти від 03.10.2013 "за закінчення терміну зберігання", про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштового конверту.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.09.2013 №0001051621, а також його оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказане податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ порушує права та охоронювані законом інтереси ФО-П ОСОБА_3 у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для нього обов'язку виконати його владні приписи у частині сплати штрафних санкцій.

Станом на момент звернення з даним позовом до суду розмір податкового боргу ФО-П ОСОБА_3 з єдиного податку з фізичних осіб зменшився за рахунок наявної у останнього переплати з даного виду податку на суму 4,17 грн.

З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача з єдиного податку з фізичних осіб, з урахуванням наявної у останнього переплати по даному виду податку в сумі 4,17 грн, становить 1085,48 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України "податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання".

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Полтавською ОДПІ сформовано податкову вимогу від 08.08.2013 №1814-16, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте вказаний лист повернувся до податкового органу з відміткою пошти від 10.09.2013 "за закінчення терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 08.08.2013 №1814-16 вважається врученою платнику податків.

Згідно наданої Полтавською ОДПІ інформації від 11.12.2013 №1593/10, що надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 11.12.2013 (вх. №35065/13), на момент направлення платнику податків податкової вимоги від 08.08.2013 №1814-16 та звернення з даним позовом до суду, податковий борг з єдиного податку не переривався.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в загальній сумі 1085,48 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Полтавської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок на р/р 315149870700334, отримувач - Місцевий бюджет, код платежу 18050400, банк - ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код отримувача 37464450.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава