Постанова № 36248468, 13.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2013 року 810/6105/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Шевчук О.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2;

представника відповідача: не з'явився;

представника третьої особи 1: не з'явився;

представника третьої особи 2: Умірової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_5, Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними дій -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_5 (надалі - третя особа 1), Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (надалі - третя особа 2) про визнання незаконними дії відповідача щодо видачі Державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем 04.03.2009 було видано Державний акт на право власності та земельну ділянку серії ЯЗ № 342203 на земельну ділянку площею 1, 8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, зареєстрованої за ОСОБА_5

На думку позивача дії відповідача щодо видачі даного акту є незаконними та протиправними, оскільки на вищевказаній земельній ділянці, яка знаходить за адресою Київська область, Києво - Святошиньский район, с. Гориничі належать позивачу - ОСОБА_4 на підставі майнових сертифікатів.

Вважає, що при реєстрації та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачем було перевищено надані йому чинним законодавством України повноваження, оскільки ним було допущено ряд порушень щодо процедури реєстрації.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явку свого представника не забезпечив. Відзиву на позовну заяву суду не надав.

Представник третьої особи 1 також до судового засідання не з'явився хоча про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заявлений позов підтримала та просила його задовольнити з обґрунтувань, що вказані у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи 2, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Гореницької сільської ради № 3/9 від 31.08.2007 за позивачем - ОСОБА_4 було визнано право приватної власності на майно в АДРЕСА_1, яке належить йому згідно майнових сертифікатів, а саме: вагова № 1 літ. «А» площею 49,8 м2; консервний цех літ. «Б» площею 853,3 м2; склад склотари літ. «В» площею 563,2 м2; склад готової продукції літ. «В1», площею 438,3 м2; зварювальна дільниця літ. «ГЗ», площею 48,9 м2; соковий цех літ. «Д» площею 315,1 м2; спиртосховище літ. «Є» площею 84,6 м2; лабораторний комплекс літ. «Ж» площею 191,8 м2; котельна літ. «З» площею 128,2 м2; Ѕ частина вагової № 2 літ. «М» площею 16,05 м2; склад літ. «Н» площею 817,4 м2; 1/2 частина контори літ. «Р» площею 180,5 м2; 1/2 частина архіву літ. «С» площею 10,9 м2; магазин літ. «О» площею 65,4 м2; зерносховище літ. «У» площею 878,4 м2, що знаходились за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 2 Указу Президента України № 62/2001 від 29.01.2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» документальним посвідченням права власності на паї є Свідоцтво про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати).

Відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» визначає можливість набуття права власності на майновий пай на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, (зокрема, договору купівлі-продажу), у такому випадку відповідною радою видається новий майновий сертифікат. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Об'єкти нерухомого майна були набуті позивачем - ОСОБА_4 у 2004 році на підставі Указу Президента України від 29.01.2001 № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 «Про врегулювання питань із забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Наказу Міністерства аграрної політики України № 79 від 23.03.2001 «Про затвердження порядку видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)» та листа Міністерства аграрної політики України № 37-25-3-11/3933 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)» та положень Цивільного кодексу України шляхом придбання у пайовиків КСП імені Шевченка, розташованого в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області. Усі договори купівлі - продажу майнових сертифікати, були оформлені нотаріально та належним чином зареєстровані у Книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий сертифікат, яка ведеться у Гореницькій сільській раді.

28.09.2008 відповідачем було видано Державний акт на земельну ділянку серії ЯЖ № 678599 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази ТОВ «Парфум Гарант» на підставі договору продажу майна № 40 від 21.11.2000, який був укладений між ТОВ «Парфум Гарант» та ліквідаційною комісією КСП ім.. Т.Шевченка, в особі голови ліквідаційної комісії Мельника І.О.

04.03.2009 третьою особою 1 - ОСОБА_5 було отримано Державний акт на земельну ділянку серії ЯЗ № 342203 на земельну ділянку площею 1,8687, га кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, який був виданий на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 29.01.2009 між ТОВ «Парфум Гарант» та третьою особою.

На думку представників позивача вищезазначені Державні акти на земельну ділянку є нечинними, оскільки земельні ділянки належать ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, що затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 за № 43 (чинної на момент виникнення правовідносин, надалі - Інструкція) визначає порядок видачі державних актів на земельні ділянки.

Так, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Інструкція право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом.

Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пункт 2.1 визначає, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

До підготовчої роботи включається: підготовка виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки; аналіз договору купівлі-продажу земельної ділянки або іншого правоустановчого документа, що посвідчує перехід права власності на землю; аналіз матеріалів проекту відведення земельної ділянки; підготовка виписки з земельно-облікових документів про площу земельної ділянки; аналіз висновку державного органу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); аналіз висновку органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки; підбір планово-картографічних матеріалів та збирання інформації про опорну геодезичну мережу; проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки.

Тобто, при проведенні державної реєстрації права власності відповідачем необхідно, зокрема, провести аналіз правомірності та чинності договору купівлі - продажу та документу, що посвідчує правонаступника.

Суд оглянувши наявні матеріали справ вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв неправомірно, оскільки в порушення вимог вищевказаної Інструкції при проведенні реєстрації не було проведено аналізу, що свідчить про неправомірну реєстрацію та видачу Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Також про даний факт свідчить те, що договір продажу майна № 40 від 21.11.2000 нотаріально не посвідчений, також, відсутнє погодження з боку органів місцевого самоврядування, що підтверджується листом від 30.07.2013 № 875 третьої особи 2 та поясненнями його представника.

Крім того, відповідачем в порушення вимог порядку проведення державної реєстрації не було взято до уваги наявність існування нежитлових будівель на земельній ділянці, які належать на праві власності позивачу.

Тобто, у зв'язку з прийнятим Управлінням земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі Київської області рішення про видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 678599 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, наданий ТОВ «Парфум Гарант» та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 342203 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097 з п_тьовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, наданий ОСОБА_5, ОСОБА_8 було позбавлено права на отримання земельної ділянки, на якій знаходились об'єкти нерухомості, що належать йому на праві власності відповідно до майнових сертифікатів, у порядку ст. 128 Земельного кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень проігнорувавши вимоги закону та ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 не надав суду доказів на підтвердження правомірності свої дій щодо видачі актів про право власності.

Суд вважає, що відповідач не довів суду правомірність виданих ним Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 678599 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази виданий ТОВ «Парфум Гарант» та серії ЯЗ № 342203 площею 1,8687 га ,кадастровий номер 3222482001:01:005:0097 з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, виданий ОСОБА_5

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі Київської області щодо надання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 678599 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, виданий ТОВ «Парфум Гарант» (ЄДРПОУ 311690901) та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 342203 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, виданий ОСОБА_5.

Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 678599 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, виданий ТОВ «Парфум Гарант» (ЄДРПОУ 311690901).

Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 342203 площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:0097, з цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази, виданий ОСОБА_5.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 грудня 2013 р.