Постанова № 36248155, 16.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року Справа № 812/9582/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.11.2013 позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809, винесену відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції. Позивач вважає зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена не уповноваженою особою, яка не має повноважень здійснювати виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач зазначив, що відповідач є приватною особою - суб'єктом господарської діяльності та відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Внаслідок чого, позивач вважає, що у відповідача відсутні повноваження щодо примусового виконання рішень відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного позивач просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в адміністративному позові просив суд розглянути за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю та заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що всі дії щодо відкриття виконавчого провадження державним виконавцем були вчинені відповідно до норм чинного законодавства, порушень допущено не було.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 05.04.2007 за №13831020000002072.

На адресу відповідача 09.10.2013 від Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. Додатком до вказаної заяви надано оригінал виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 по справі №812/4376/13-а (а.с.).

31.10.2013 державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40505809 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. (а.с.).

01.11.2013 копію вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем було направлено позивачу (а.с.7).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності із ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.2 зазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Відповідно до п. 15 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби відділ є юридичною особою, має відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до Закону України «Про Державну виконавчу службу» відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції є органом Державної виконавчої служби. Тобто, посилання позивача на те, що відповідач є приватною юридичною особою та не належить до органів державної влади є незмістовним, оскільки відповідно до Закону України «Про Державну виконавчу службу» відповідач є територіальним органом центрального органу виконавчої влади - Державної виконавчої служби, внаслідок чого виконує владні управлінські функції. При цьому, відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним витягом та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4, 31).

Щодо правомірності винесення відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем на виконання покладених на нього законом обов'язків з метою своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішення суду було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40505809 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. Вказана постанова була винесена на підставі виконавчого документу, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавчого листа, виданого судом, та за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Таким чином, відповідач діяв в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження» та «Про Державну виконавчу службу», та у спосіб, визначений законом.

Таким чином, позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40505809 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 20 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця