Постанова № 36247851, 18.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 грудня 2013 року 17 год. 25 хв. Справа № 808/9095/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Недашківської К.М., суддів Каракуші С.М. та Сацького Р.В., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представника позивача - Бондаренко А.О. (довіреність від 16 грудня 2013 року №1/2847), представника відповідача - Жученко І.Ю. (довіреність від 15 липня 2013 року №2.7-4.4/4.4/845), представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 25 березня 2013 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

28 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (далі іменується - позивач) до Державної виконавчої служби України (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 ВП №40516168.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення суперечить приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки винесене з порушенням статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач зазначає, що зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 ВП №40516168 вбачається, що документ (рішення суду) набрав чинності 25.09.2012, а заява про примусове виконання рішення подана заявником лише 31.10.2013. Позивач стверджує, що заявником пропущено річний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відтак, державний виконавець був зобов'язаний відмовити йому у відкритті виконавчого провадження (відмовити в прийнятті до провадження виконавчого документа). Відтак, позивач просить суд скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 12.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 17.12.2013.

В судовому засіданні, яке відбувалось 17.12.2013, допущено заміну третьої особи по справі на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області, та оголошено перерву в судовому засіданні до 18.12.2013, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами адміністративної справи позивача по справі та необхідністю надання додаткових доказів.

18.12.2013 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

У судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях на адміністративний позов, правову позицію щодо предмета спору та просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 винесена державним виконавцем з дотриманням норм законодавства, оскільки в даному випадку мало місце переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, в силу норм статті 23 Закону України «Про виконавче провадження». Переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відбулось внаслідок звернення третьої особи до неналежного виконавчого органу у строк, визначений статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Відповідач вказує на те, що в силу приписів частини 2 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, відповідач наполягає на правомірності винесення спірного рішення.

До суду також прибув представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної фінансової інспекції в Запорізькій області та просив суд залишити позовну заяву без задоволення.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 18.12.2013.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист від 26.02.2013 №02-7/2249-14/316/08-АП-4/342/09-АП-27/100/0-АП-4/77/10-АП, яким постановлено зобов'язати Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (боржник) виконати пункт 6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області (Державної фінансової інспекції в Запорізькій області) (стягувач) від 03.05.2007 №08-06-12/352, шляхом повернення бюджетних коштів в сумі 12566 грн. 08 коп. до Державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (а.с. 71). Зі змісту виконавчого листа вбачається, що судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили 25.09.2012, та встановлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 25.09.2013.

На підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2013 №08-13-14-14/7061 (а.с. 95), старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 03.09.2013 ВП №39517122 (а.с. 100). Дана постанова винесена на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (далі іменується - Закон України №606-XIV) (в редакції Закону України від 04.07.2013 №406-VII), відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

За результатами розгляду повторної заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 №08-13-14-14/8066 (а.с. 103), старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26.09.2013 ВП №39947415 (а.с. 107). Постанова винесена на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV (в редакції Закону України від 04.07.2013 №406-VII).

В подальшому стягувач звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2013 №08-13-14-14/9182 (а.с. 110), за результатами розгляду якої винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 ВП №40516168 на підставі статті 25 Закону України №606-XIV (в редакції Закону від 19.09.2013 №583-VII). В даній постанові зазначено, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 25.09.2012, а заява про примусове виконання подана стягувачем 31.10.2013.

Позивач зазначає, що стягувачем пропущено річний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання (25.09.2012 (набрання законної сили рішенням по справі) - 25.09.2013 (строк пред'явлення виконавчого документа до виконання)), а відтак відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України №606-XIV на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України №606-XIV встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Частиною 1 статті 23 Закону України №606-XIV встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

За приписами частини 1 статті 25 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 статті 25 Закону України №606-XIV визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що при зверненні виконавчого документа до виконання мало місце переривання строку пред'явлення такого документа до виконання.

Як зазначалось вище, стягувач звертався із заявами про відкриття виконавчого провадження до Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, які постановами про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 03.09.2013 та 26.09.2013 відмовили у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

З аналізу даної норми вбачається, що після відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV, стягувач має право звернутись із заявою про відкриття виконавчого провадження до належного органу державної виконавчої служби за місцем та підвідомчістю виконання рішення. Тобто, відмова у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV не позбавляє стягувача його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

В розрізі системного зв'язку норм пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV та статті 23 Закону України №606-XIV, у разі відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Тобто, стягувач має право повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання у разі відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV.

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку зі зверненням стягувача до неналежного органу державної виконавчої служби строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається, та у випадку повторного звернення стягувача із заявою про примусове виконання, знову поновлюється на строк, встановлений статтею 22 Закону України №606-XIV, тобто на один рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013. Дане рішення не суперечить приписам статей 22, 23, 25 26 Закону України №606-XIV, оскільки строк пред'явлення до виконання виконавчого документа становить один рік з дня винесення другої постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26.09.2013.

В порядку частини 2 статті 71 КАС України відповідачем доведено правомірність спірного рішення суб'єкта владних повноважень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 68 грн. 82 коп. (квитанція від 09.12.2013 №5945.92.1) не підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 листопада 2013 року ВП №40516168 - залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.М. Недашківська

Судді С.М. Каракуша

Р.В. Сацький

23.12.2013 постанова не набрала законної сили.

23.12.2013 постанова складена в повному обсязі.