Постанова № 36247837, 20.12.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/4044/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маєцька Н.Д.

при секретарі: Сологуб Д.Я.,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився ,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20 грудня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 грудня 2013 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

20.12.2013р. від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, представник у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, 20.05.2004 р. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 5).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-ІУ) відповідач являється страхувальником для осіб, які працюють у нього на умовах трудового найму (або інших умовах згідно законодавства).

Прикінцевими положеннями Закону 1058-IV до 01.01.2011 р. передбачалось, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вересня 2010 року встановлювались у розмірах згідно абзацу другого пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.97 р. Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) у зазначений період діяла ставка у розмірі 33,2 % від об'єкту оподаткування.

Об'єктом оподаткування є, згідно п. 1 ст. 2 цього Закону, суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону № 1058, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

За вересень-грудень 2010 року відповідачем самостійно було обчислено та нараховано страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності), що подавались ним до управління ПФУ в м. Ужгороді. Сума нарахованих страхових внесків, які відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду не пізніше 20 календарних днів місяця наступного за звітним періодом, однак у повній мірі не сплатив, складає 3502,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою. Станом на 13.11.2013 року, недоїмка відповідача по цим платежам складає 2926,22 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку відповідача (а.с.19-24).

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Згідно Рішення органу Пенсійного фонду від 30.04.2010 р. № 426 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до відповідача були застосовані санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірах 284,83 грн. та нарахування пені в розмірі 444,02 грн.

Згідно Рішення органу Пенсійного фонду від 20.01.2011 р. № 201 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, до відповідача за вказане порушення вирішено застосувати санкції у розмірі 170,00 грн.

Згідно ст..106 Закону №1058-ІУ відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу №Ф-389 у від 05.12.2011 року, яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003р., якщо платник вважає, що орган Пенсійного фонду України не правильно визначив суму зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, такий платник має право звернутися до Пенсійного фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка дається у письмовій формі та може супроводжуватися документами розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати.

З боку відповідача не було звернень із скаргою, щодо повідомлення. Тому, виходячи з наведеного неоскаржена сума до відшкодування вважається узгодженою.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області заборгованість зі сплати обов'язкових платежів до пенсійного фонду в сумі 2926,22 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 22 коп.) та з погашення нарахованих фінансових санкцій та пені згідно рішень УПФУ в м. Ужгороді від 30.04.2010 р. № 246 та від 20.01.2011 р. № 201 в сумі 385,11 (триста вісімдесят п'ять гривень 11 коп.) грн.

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяН.Д. Маєцька