Постанова № 36247598, 25.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4094/13-a

категорія 11.5

25 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "М.А.Й." до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, за участю третьої особи: Комунального підприємства "Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" Житомирської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов від 28.01.2013 р. по ВП № 36058437,-

встановив:

Приватне підприємство "М.А.Й." звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М. від 21 січня 2013 року про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") виконавчого збору в сумі 1360, 00 грн. (ВП № 36058437) та про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3031, 50 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відповідачем прийняті безпідставно та неправомірно з огляду на ту обставину, що виконавцем не дотримано порядку здійснення виконавчих дій, постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав несвоєчасно, тому не зміг реалізувати своє право добровільно виконати зобов'язання за рішенням органу державної виконавчої служби в строк встановлений державним виконавцем, а тому не погоджується з рішеннями відповідача про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Крім того зазначив, що рішення суду ним було виконано, про що письмово було повідомлено державного виконавця листом від 20.03.2013 року.

Представник позивача просив справу розглядати в порядку письмового провадження. Надав відповідну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про ас та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив. На попередньому судовому засіданні надав письмові заперечення, посилаючись на які, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач та третя особа були повідомлені своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалися, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєвим М.М. на підставі наказу Господарського суду Житомирської області № 12/5007/18/11 від 20.05.2011 року відкрито виконавче провадження про звільнення ПП "М.А.Й." самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 608, 8 м поблизу човнової станції на території Гідропарку по вулиця Черняховського у м. Житомирі, про що прийнято постанову від 21 січня 2013 року.

Зі змісту резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2013 року № 36058437 вбачається, що боржника зобов'язано добровільно виконати рішення суду в строк до 27 січня 2013 року та попереджено про правові наслідки невиконання постанови державного виконавця у строк наданий для добровільного виконання рішення.

Постановою головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М. від 28 січня 2013 року № 36058437 було прийняте рішення про стягнення з ПП "М.А.Й." виконавчого збору у розмірі 1360, 00 грн.

Постановою головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М. від 28 січня 2013 року № 36058437 було прийняте рішення про стягнення з ПП "М.А.Й." витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3031, 50 грн.

Підставою для стягнення з позивача суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій стало невиконання ним зобов'язання по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 608, 8 м поблизу човнової станції на території Гідропарку по вулиця Черняховського у м. Житомирі до рішення головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М від 21 січня 2013 року в строки встановлені постановою про відкриття виконавчого провадження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон).

Статтею 2 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Відповідно до статті 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до Закону, примусовому виконанню, серед інших, підлягають: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно із статтею 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності із частиною 1 статті 31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно приписів статті 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Більш точно зміст положень статті 27 та 31 Закону розкриває Інструкція про порядок проведення виконавчих дій, затверджена наказом Мінюсту від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до підпункту 4.1.1 Інструкції, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону № 606-XIV, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Згідно із пп. 4.1.3. Інструкції, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

Відповідно до підпункту 4.1.5. Інструкції, якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Поняття виконавчого збору та порядок його стягнення визначені статтею 28 Закону. Так, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу положень чинного законодавства суд зазначає, що орган державної виконавчої служби зобов'язаний не пізніше наступного дня після прийняття постанови про відкриття провадження надіслати її копію на адресу сторін виконавчого провадження із зазначенням строку добровільного виконання обов'язку боржника. Суд також вказує на те, що обов'язком державного виконавця є вчинення дій, що мають на меті одержання відомостей про факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

З метою встановлення фактичних обставин справи та постановлення об'єктивного та обґрунтованого рішення судом у відповідача було витребувано матеріли виконавчого провадження та докази щодо направлення та вручення постанови про відкриття провадження ВП № 36058437.

Відповідно до супровідного листа Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції постанову від 21 січня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 36058437 скеровано на адресу позивача за вихідним номером № 361/27 21.01.2013 року. Дану постанову було отримано ПП "М.А.Й." 19.02.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд звертає увагу на те, що добровільне виконання рішення органу державної виконавчої служби безпосередньо пов'язане з фактом отримання боржником постанови про відкриття провадження, якою визначається строк, протягом якого боржнику надано право для добровільного виконання боргу.

Строк, з початком перебігу якого законодавець пов'язує виникнення для особи прав та обов'язків не може починатись раніше, ніж зацікавлена особа дізналась про початок його перебігу.

Крім того, у разі неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, боржник позбавляється не тільки об'єктивної можливості виконати свій обов'язок у добровільному порядку, а і на оскарження такого рішення у разі незгоди з ним. Таким чином боржник не може зазнавати негативних наслідків за порушення строків виконання зобов'язання про початок перебігу яких позивач не знав та не міг знати.

За таких обставин суд констатує, що відповідачем при прийнятті рішень про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій не виконано як того вимагають приписи законодавства комплексу заходів спрямованих на повідомлення боржника про наявність зобов'язань та строків їх виконання.

Також слід зазначити, що керівником ПП "М.А.Й." Марголіним О.Й. листом від 20.03.2013 року було повідомлено начальника Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Аврамчука В.В. про добровільне виконання рішення Господарського суду Житомирської області, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Даний лист було отримано відповідачем 21.03.2013 року, що підтверджується штампом Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції. Даний факт не зміг спростувати в судових засіданнях представник відповідача.

Отже спірні постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М. від 21 січня 2013 року про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") виконавчого збору в сумі 1360, 00 грн. (ВП № 36058437) та про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3031, 50 грн. прийняті з порушенням норм чинного законодавства та є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним постанов.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "М.А.Й." задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Корнєєва М.М. від 21 січня 2013 року про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") виконавчого збору в сумі 1360, 00 грн. (ВП № 36058437) та про стягнення з боржника (ПП "М.А.Й.") витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3031, 50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа