Постанова № 36247536, 20.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 р. Справа № 804/14460/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 385,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач має заборгованість зі сплати допомоги по безробіттю у сумі 385,48 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки на адресу відповідача згідно відомостей про реєстрацію місця проживання, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Наказом Новомосковського міжрайонного центру зайнятості №НТ120222 від 22.02.2012 року ОСОБА_3 надано статус безробітного і розпочато виплату допомоги по безробіттю.

За час перебування на обліку з 15.02.2012 року по 19.06.2012 року ОСОБА_3 регулярно отримував від Новомосковського міськрайонного центру зайнятості матеріальну допомогу на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

В ході проведення звірки даних центру зайнятості з даними державної податкової інспекції позивачем було виявлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, водночас працював з 08.05.12 року по 31.08.12 року на підставі цивільно-правового договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроремонт», що підтверджується актом №89 від 05.07.2013 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» №803-XII від 01.03.1991 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації. Під час реєстрації кожна особа ознайомлюється з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», в якій зазначається, що безробітній зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до абзацу першого частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 385,48 грн. є обґрунтованими.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (51200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Новомосковського міскрайонного центру зайнятості (51200, Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, пл.Перемоги, буд.8, код ЄДРПОУ 20306617) безпідставно виплачену суму допомогу по безробіттю у розмірі 385,48 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень сорок вісім копійок) на р/р №37178001002827, ГУДКУ у Дніпропетровській області, код платежу 50040100, МФО 805012, код ЄДРПОУ 20306617.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко