Постанова № 36247399, 12.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 р. Справа №801/10462/13-а

(18:06) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., суддів Ольшанської Т.С., Суворової С.В., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Державної виконавчої служби України

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1, пасп.;

представник відповідача- Шевченко Д.С., дов.

Суть справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.11.2011 року та 16 січня 2012 року Окружним адміністративним судом АР Крим були видані виконавчі листи на примусове виконання рішення суду у справі №2а-2291/08/6, але відповідачем не було проведено жодної виконавчої дії, пов'язаної з виконанням рішення суду в примусовому порядку, у зв'язку з чим позивачем були подані скарги на бездіяльність державних виконавців, але жодна зі скарг вищими посадовими особами ДВС України не була розглянута в порядку ст.84-86 Закону України "Про виконавче провадження" чим порушено права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2009р. по справі № 2-2291/08/6:

- позов ОСОБА_1 задоволено частково;

-визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення позивача з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури;

- стягнуто з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача шкоду у вигляді втраченого заробітку в сумі 135056,96грн.;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 985,32грн.;

- у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010р.:

- постанову суду першої інстанції змінено;

- позов ОСОБА_1 - задовольнити частково;

- визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури;

-стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України (01025 м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 20055032) на користь ОСОБА_1 шкоду у вигляді втраченого заробітку з урахуванням інфляції у загальній сумі 272704,24 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3415,78грн.;

- в решті позову - відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року:

- постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року скасовано;

- позов ОСОБА_1 задоволено частково;

- визнано протиправним наказ прокурора АР Крим від 04.01.1999р. №1 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури за проступок, що порочить його як робітника прокуратури та поновлено його на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999 року;

- стягнено з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056 грн.;

- стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3415,78 грн.

- в решті позовних вимог відмовлено.

15.11.2011 року та 16 січня 2012 року Окружним адміністративним судом АР Крим були видані виконавчі листи на примусове виконання рішення суду у справі №2а-2291/08/6.

Відповідно до ч.1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.30 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Пунктом 2 ч.3 ст.30 Закону №606 визначено, що негайному виконанню підлягають рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника.

У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання (ч.4 ст.30 Закону №606).

15.11.2011 року Окружним адміністративним судом АР Крим виданий виконавчий лист по справі №2а-2291/08/6 щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999 року.

16.12.2011 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30398284 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-2291/08/6 виданого 15.11.2011 року, що підтверджується постановою від 16.12.2011р., копія якої є в матеріалах справи.

13.02.2012 року Державною виконавчою службою України винесена вимога № Г-1746/5-615/7, згідно з якою прокуратура АР Крим в семиденний строк зобов'язана виконати виконавчий лист №2а-2291/08/6, що видав 15.11.2011 року Окружний адміністративний суд АР Крим про поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим; надати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України інформацію про виконання виконавчого документу.

Прокуратура АР Крим звернулась до Вищого адміністративного суду з заявою щодо роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2011 року, а саме просила роз'яснити постанову Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2011 року в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді, оскільки накази прокурора АР Крим №2004-к від 12.10.2007 року та №2011 від 12.11.2007 про поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді та про його звільнення за власним бажанням не скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2012 року заява прокуратури АРК залишено без задоволення, відмовлено прокуратурі АР Крим у роз'ясненні постанови Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2011 року за касаційними скаргами Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, ОСОБА_1 та прокуратури АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, третя особа: прокурор АР Крим пр. скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, моральної шкоди та судових витрат.

29.08.2012 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №30398284 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-2291/08/6 виданого 15.11.2011 р. у зв'язку зі зверненням від 29.08.2012р. № 615/7 до ВАС України про встановлення способу і порядку виконання рішення. Звернення обґрунтовано тим, що наказом прокурора АРК №2004 від 12.11.2007р. ОСОБА_1 був поновлений на посаді та наказом № 2011 від 12.11.2007р. був звільнений за власним бажанням, тобто з аналогічних підстав, які були розглянуті ВАС України при постановленні Ухвали від 10.04.2012р.

28.05.2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП №30398284 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-2291/08/6 виданого 15.11.2011 р. у зв'язку з тим, що ухвалою ВАС України від 15.01.2013р. у справі за № К -24911/10 відмовлено в розгляді заяви про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-2291/08, виданого 15.11.2011р. Окружним адміністративним судом АРК.

29.05.2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №30398284 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-2291/08/6 виданого 15.11.2011 р. у зв'язку зі зверненням (поданням) від 29.05.2013р. № 400-5/13 до окружного адміністративного суду АРК про встановлення способу і порядку виконання рішення.

30.05.2013р., відповідно до штампу на конверті, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надіслано до Окружного адміністративного суду АР Крим вищевказане подання від 29.05.2013р. № 400-5/13 про встановлення способу та порядку виконання виконавчого листа виданого 15.11.2011року у справі № 2а-2291/08/6 щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999 року. Звернення (подання) обґрунтовано тим, що наказом прокурора АРК №2004 від 12.11.2007р. ОСОБА_1 був поновлений на посаді та наказом № 2011 від 12.11.2007р. був звільнений за власним бажанням, тобто з аналогічних підстав, які були розглянуті ВАС України при постановленні Ухвали від 10.04.2012р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2013 року по справі №2а-2291/08/6 відмовлено у задоволенні заяви (подання) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про спонукання до виконання певних дій.

Ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2013 року по справі №2а-2291/08/6 отримана представником відповідача по даній справі 29.06.2013р., що підтверджується штампом поштової установи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

17.07.2013 року прокуратура АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з заявою від 15.07.2013р. про визнання виконавчого листа виданого 15.11.2011 у справі №2а-2291/08/6 таким, що не підлягає виконанню за позовом щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999. у зв'язку з поновленням на посаді ОСОБА_1 наказом прокурора АРК №2004 від 12.11.2007 та його звільнення наказом №2011 від 12.11.2007 за власним бажанням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19.07.2013 у задоволенні заяви Прокуратури АР Крим про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про спонукання до виконання певних дій, - відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2013 року апеляційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.13 у справі № 2а-2291/08/6 залишено без змін.

Таким чином, відповідачем рішення суду, яке підлягало негайному виконанню, не виконано на протязі двох років з дати відкриття виконавчого провадження.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують неможливість своєчасного виконання судового рішення.

Так, ухвалами суду від 14.11.2013р., від 02.12.2013р., від 12.12.2013р. у відповідача були витребувані матеріали виконавчого провадження, однак, ухвали відповідачем виконані не були.

Таким чином, відповідачем в межах строку, який встановлений Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням строків на які було зупинено виконавче провадження, не проведено виконання виконавчого документу - виконавчого листа, виданого 15.11.2011 року Окружним адміністративним судом АР Крим по справі №2а-2291/08/6 щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури АР Крим з 04.01.1999 року, доказів неможливості виконання виконавчого листа до суду не надано, доказів поважності пропуску строку при проведенні виконавчих дій чи неможливості виконання виконавчого листа відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Європейський суд з прав людини в рішеннях вказує, що невиконання або тривале невиконання судових рішень розцінюється судом як порушення ст..ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.. 1 Протоколу № 1 до Конвеції. При цьому, Європейським суд з прав людини зазначається, що державою має бути забезпечений ефективний та доступний спосіб правового захисту.

16.01.2012 року Окружним адміністративним судом АР Крим видані виконавчі листи по справі №2а-2291/08/6 щодо стягнення з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 шкоду у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056грн та виконавчий лист щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3415,78грн.

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 15.02.2012 року прийнята постанова ВП №31271590 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого 16.01.2012 року Окружним адміністративним судом АР Крим по справі № 2а-2291/08/6 про стягнення на користь позивача шкоди у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056грн.

Тобто, виконавчі дії з виконання рішення відповідач мав провести до 15.08.2012р.

24.05.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надіслано до Окружного адміністративного суду АР Крим заяву від 23.05.2012р. №Г-1642/5-8 про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011р. шляхом: стягувачу ОСОБА_1 відповідно до Порядку №845, необхідно звернутися до Управляння Державної казначейської служби України за місцем заподіяння шкоди з заявою виконання судового рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній, до якого необхідно додати оригінал виконавчого листа, виданого за рішенням суду, а також судове рішення Вищого адміністративного суду України по справі 2а-2291/08/6.

Подання мотивовано положеннями Постанови КМ України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" №845 від 03.08.2011р., які передбачають можливість звернення стягувача до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.01.2013 року по справі 2а-2291/08/6 відмовлено у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про спонукання до виконання певних дій.

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 26.02.2013 р. прийнято постанову ВП № 31271590 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якою на підставі п.9 ч.1 ст. 47 , ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто позивачу виданий 16.01.2012 р. Окружним адміністративним судом АРК по справі № 2а-2291/08/6 виконавчий лист про стягнення на його користь шкоди у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.2013 року у справі №801/3895/13-а адміністративний позов задоволено частково; скасовано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №31271590 від 26.02.2013 р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 грн. - судового збору. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишено без задоволення; постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.2013 року у справі №801/3895/13-а залишено без змін.

16.09.2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнята постанова про відновлення виконавчого провадження ВП №31271590 щодо стягнення з єдиного державного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 шкоду у вигляді втраченого заробітку у сумі 135056грн.

30.10.2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №31271590 у зв'язку зі зверненням до Окружного адміністративного суду АР Крим поданням про встановлення способу і порядку виконання рішення по справі №2а-2291/08/6.

31.10.2013 року, про що свідчить штамп на конверті, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направлено до Окружного адміністративного суду АР Крим подання від 30.10.2013р. про встановлення способу і порядку виконання рішення по справі №2а-2291/08/6. У своєму поданні відділ ПВР ДВС України просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення враховуючи, що ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не уповноважує ДКС України на вчинення дії направлених на виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року відмовлено у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури АР Крим, Державного казначейства України, 3-я особа - прокурор АР Крим про спонукання до виконання певних дій.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують неможливість своєчасного виконання судового рішення.

Так, ухвалами суду від 14.11.2013р., від 02.12.2013р., від 12.12.2013р. у відповідача були витребувані матеріали виконавчого провадження, однак, ухвали відповідачем виконані не були.

Таким чином, відповідачем в межах строку, який встановлений Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням строків на які було зупинено виконавче провадження, не проведено виконання виконавчих документів - виконавчих листів, виданих 16.01.2012 року Окружним адміністративним судом АР Крим по справі №2а-2291/08/6.

Згідно п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.

Тривалість виконавчого провадження, яке було відкрито 16.12.2011р. та 15.02.2012р. несумісна з вимогами щодо розумності строку.

Европейський суд з прав людини неодноразово встановлював порушення п.1 ст.6 Конвенції у справах щодо «розумного строку», а саме у рішеннях «Глоба проти України», «Руснакова проти України», «Клименко проти України». При цьому Европейський суд з прав людини звертає увагу на те, що розумність тривалості провадження повинна визначатись з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність, поведінка заявника та відповідних органів.

На час розгляду справи доказів виконання рішень суду в примусовому порядку з боку відповідача не надано, що порушує вимоги Закону «Про виконавче провадження».

Статею 82 Закону №606 передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Позивач 02.09.2013 року звертався до Державної виконавчої служби України зі скаргою на дії і бездіяльності в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України Власюк Д.В. та головного державного виконавця Каращук К.Л., що підтверджується квитанцією, описом вкладення про відправлення скарги відповідачу.

17.10.2013 року позивач направив скаргу на дії та бездіяльність державних виконавців, яка отримана відповідачем 21.10.2013 року, про що свідчить відбиток штампу поштової установи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідачем в матеріали справи надано копію постанови від 01.11.2013р. про відмову в задоволенні скарги позивача від 17.10.2013р. Доказів направлення вказаної постанови на адресу позивача відповідачем не надано.

Доказів розгляду та направлення на адресу позивача відповіді щодо розгляду його скарги від 02.09.2013р. відповідачем не надано.

Згідно вимог ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 7 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Статтею 82 Закону №606 врегульовано питання оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (ч. 3 ст. 82 Закону №606).

Згідно ч.8 ст.82 Закону №606 скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів надіслання відповідачем на адресу позивача або повідомлення його іншим способом щодо розгляду скарги позивача від 17.10.2013р., не надано доказів розгляду скарги позивача від 02.09.2013р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав належних доказів, в обґрунтування своєї позиції, мають місце правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність державної виконавчої служби України щодо ненадання відповіді на скарги позивача від 02.09.2013 року та від 17.10.2013 року.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішень суду, не розгляду скарги позивача від 02.09.2013р., щодо не направлення відповіді на скаргу позивача від 17.10.2013р. є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести виконавчі дії з примусового виконання рішення ВАСУ від 24.05.2011 року, задоволенню не підлягають, оскільки це питання вже вирішувалося в межах справи №2а-2291/08/6.

Виконавчий лист - письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, зобов'язання відповідача виконати обов'язкові для виконання виконавчи листи не є належним способом захисту прав та охороняємих законом інтересів позивача, може ускладнити виконання рішень суду, які набрали законної сили, відсутні правові підстави для надання ще одного виконавчого листа.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Порушення прав позивача мають триваючий характер, відсутні правові підстави для залишення без розгляду позовну заяву у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.12.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 13.12.2013 року.

З урахуванням викладено, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 02.09.2013 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо не надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 17.10.2013 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо невиконання виконавчих листів, виданих Окружним адміністративним судом АР Крим по справі №2а-2291/08/6, які видані 16.01.2012 року, 15.11.2011 року.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 68,82грн (шістдесят вісім гривень 82 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.

Суддя Ольшанська Т.С.

Суддя Суворова С.В.