Ухвала суду № 36247136, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/7788/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Артюх Ю.В.

представника відповідача- Ковальчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/7788/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі- ПАТ "Харківська ТЕЦ-5") до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі- Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 01.04.2013 року №0000084300 та від 01.04.2013 року №0000074300.

Стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова на користь ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що в ході перевірки ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" не підтверджено належними документами зв'язок понесених витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Апелянт зазначав, що нікчемність правочинів підтверджується актами ДПІ у Вишгородському районі Київської області №3/22-00/37335914 від 04.01.2013 року щодо ТОВ «Бізнес-Сервіс Альянс», ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №5586/2202/30590951 від 07.12.2012 р. щодо ТОВ «Інтер Альянс», ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 09.10.2012 р. №372/22-3/37033932 щодо ТОВ «Донована-плюс», висновками яких не підтверджено господарські відносини з позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес-Сервіс Альянс», ТОВ «Інтер Альянс», ТОВ «Донована-плюс», ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж», ТОВ «Оренда Сіті» позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та сум податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ „Оренда-сіті" за період лютий 2011 р. - березень 2011 р.; ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" за серпень 2011 р.; ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс" за період травень 2011 р. - серпень 2011 р.; ТОВ „Донована-плюс" за період вересень 2011 р. - жовтень 2011 р.; ТОВ „Інтер-Альянс" за серпень 2010 р., квітень 2011 р.", за результатами якої був складений акт від 20.03.2013 р. №150/43.0-14/05471230 (т.1 а.с. 8-80).

На підставі зазначеного вище акту, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 р. №0000084300 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за податком на прибуток в розмірі 492 665,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 8 946,00 грн., а також від 01.04.2013 р. №0000074300 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за податком на додану вартість в розмірі 732 595,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 198 488,75 грн. (т.1 а.с.81- 83).

Фактичною підставою для винесення вище зазначених податкових повідомлень-рішень слугувала інформація викладена в акті позапланової документальної виїзної перевірки позивача, щодо завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 492665,00 грн., та завищення податкового кредиту на суму 732594,55 грн., за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Бізнес-Сервіс Альянс», ТОВ «Інтер Альянс», ТОВ «Донована-плюс», ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж», ТОВ «Оренда Сіті», котрі реально не відбулись.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Щодо нарахування платником податку податкового кредиту, то до 01.01.2011 року цей порядок встановлювався Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що протягом лютого-березня 2011 р. між позивачем та ТОВ „Оренда сіті" було укладено договори поставки(а.с. 210-248 том 4, а.с. 1-56 том 5).

Протягом травня-серпня 2011 р. позивачем було укладено договори поставки з ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс" (а.с. 108-247 том 1, а.с. 1-36 том 2).

Протягом серпня 2010 р., квітня 2011 р. позивачем були укладені договори поставки з ТОВ „Інтер Альянс" (а.с. 132-173 том 4).

Протягом вересня-жовтня 2011 р. позивачем укладено договори поставки з ТОВ „Донована-плюс" (а.с. 2-84 том 3).

07.04.2011р.між позивачем та ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" було укладено договір № 300, відповідно до умов якого виконувались роботи з обстеження та капітального ремонту трансформатора ТВП ТРДНС-25 МВА 21Т, який належав позивачу (а.с. 142-179 том 3).

На підтвердження реальності виконання вище зазначених договорів позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Виконання робіт за договором з ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" також підтверджується актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт за серпень 2011 року, розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумковими відомостями ресурсів.

Вищезазначені господарські операції проведені позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ, що підтверджується відповідними довідками.

Суми податку на додану вартість за наведеними вище правочинами включені позивачем до складу податкового кредиту, а відповідні суми витрат включені до складу витрат та амортизаційних нарахувань, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковими декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні періоди, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 р. по справі №820/943/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р., було визнано протиправним та скасовано наказом №54 від 04.02.2013 р. відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5", яка була оформлена актом від 20.03.2013 р. №150/43.0-14/05471230.

Тобто, перевірка ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" проводилась на підставі наказу відповідача, який визнаний судом таким, що не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, що виключає правомірність складення акту від 20.03.2013 р. №150/43.0-14/05471230 та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ «Бізнес-Сервіс Альянс», ТОВ «Інтер Альянс», ТОВ «Донована-плюс», ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж», ТОВ «Оренда Сіті» та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Щодо посилання відповідача на акти перевірки по контрагентам позивача надані іншими податковими органами,як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає їх такими, що не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 р. по справі № 820/7788/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.