Ухвала суду № 36247056, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 820/6044/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Спільного підприємства "Украінськая Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, Харківської митниці Міндоходу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6044/13-а

за позовом Спільного підприємства "Украінськая Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Харківської митниці Міндоходу

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Спільне підприємство «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000024/1 від 18.06.2013р., скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00025 від 18.06.2013 р., стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені 15 496 гривень 91 копійку податок на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. по справі № 820/6044/13-а позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000024/1 від 18.06.2013р. та зобов'язано Харківську митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товару - із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною контракту №0408/07

Визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00025 від 18.06.2013

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, Харківська митниця Міндоходів подали апеляційні скарги.

Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" в апеляційній скарзі просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачені 15 496гривень 91 копійку податку на додану вартість.

Харківська митниця Міндоходів в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362, ч.3 ст. 53 МК України та пункти 1, 2 ч.5 ст. 54 МК України, п.4.5 розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року № 631, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши судцю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04.08.2007 р. між позивачем та фірмою «Marine Harvest Norway AS» укладено контракт №0408/07, відповідно до умов якого продавець фірма «Marine Harvest Norway AS» зобов'язався поставити позивачу товар, згідно до Інвойсу № 21091566 від 13.06.2013, а позивач (покупець) зобов'язався прийняти та згідно рахунка - фактури здійснити оплату за товар, а саме: лосось (сьомга) охолоджений, з головою, з хвостом, патраний.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення митного оформлення декларантом були подані до митного органу наступні документи: митна декларація, за якою саме і було відмовлено у випуску товарів № 807010001/2013/806283 від 18.06.2013; декларація митної вартості №807010001/2013/806283 від 18.06.2013; копія зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товару №0408/07 від 07.09.2011; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №0408/07 від 03.09.12р; копія рахунка-фактури (інвойс) № 21091566 від 13.06.2013; копія прейскуранту (прас-листа) виробника товару б/н від 13.06.2013; міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 14.06.2013; книжка МДП (Carnet TIR) №XW/68613343 dsl 16/06/2013; копія договору про здійснення та організацію перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування № 747/пр. від 20.02.2012;копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги ESP 13 № 6042 від 18.06.2013; копія ветеринарного свідоцтва форми Ф-2 (ввезення товарів) ВРД - 00 №163898 від 18.06.2013; копія висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/126572 від 29.12.2011; копія сертифікату відповідності № UA1.007.X000842-13 від 25.01.2013; копія декларації виробника б/н від 13.06.2013; копія сертифікату про походження товару загальної форми № б/н від 14.06.2013; копія сертифікату якості б/н від 13.06.2013; копія митної декларації країни відправлення №2013112841080790 від 14.06.2013;

Згідно зазначеного контракту кількість товару, що поставляється за договором, визначено в додатках до даного контракту, одиниця виміру кількості товару - визначається в кілограмах, ціна товару та метод ціноутворення (за кілограм) визначається в рахунку-фактурі, валюта контракту - долари США.

Позивачем надано митному органу митну декларацію за №807010001/2013/806283, у якій ціну товару визначено відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту), та доданого до нього рахунка-фактури (інвойс) №21091566 від 13.06.2013 р. щодо товарів, які імпортуються. Розрахована декларантом митна вартість товару згідно наданих документів (лосось (сьомга) охолоджений) становить 931390,96 грн. за 16332,80 кг (нетто).

Проте, митний орган відмовився від митного оформлення товарів за ціною, визначеною у контракті №0408/07 від 04.08.2007 р., та доданим до нього рахунком (інвойс) №21091566 від 13.06.2013 р., про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00025 від 18.06.2013 р. У вказаній картці відмови зазначено, що у прийнятті митної декларації відмовлено з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів у зв'язку з невірним визначенням їх вартості та зв'язку з наведеним, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000024/1 від 18.06.2013р. Відповідач посилався на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, наведеним у главі 9 Митного Кодексу України.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції щодо спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що і підтвердження декларації на товари, митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконані усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари причини, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митної вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного Кодексу;

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозять на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України та пунктів Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості; ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;6) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00025 від 18.06.2013 р. в якості причини відмови у митному оформленні товарів зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення щодо коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000024/1 від 18.06.2013 і було застосовано другорядний 6 метод у порядку передбаченому ст. 64 МК України.

Джерелом інформації для даного рішення стала наявна у митного органу цінова інформація про факти митних оформлень подібних товарів, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ (МД №№ 10025000/3/15104 від 24.05.2013 р., 100250000/3/56767-від 16.05.2013 р.).

При прийнятті даного рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. №362.

Проте з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару, а саме: митна декларація, за якою саме і було відмовлено у випуску товарів № 807010001/2013/806283 від 18.06.2013; декларація митної вартості №807010001/2013/806283 від 18.06.2013; копія зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товару №0408/07 від 07.09.2011; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №0408/07 від 03.09.12р; копія рахунка-фактури (інвойс) № 21091566 від 13.06.2013; копія прейскуранту (прас-листа) виробника товару б/н від 13.06.2013. Згідно наданих документів вбачається, що позивач вірно вказав в митній декларації узгоджені з постачальником ціни, які відображаються в рахунках.

Таким чином, застосування відповідачем лише відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України є безпідставним, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем такого порівняння зроблено не було.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000024/1 від 18.06.2013р. та зобов'язання Харківську митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товару - із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною контракту №0408/07 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00025 від 18.06.2013 р.

Колегія суддів також вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 15 496,91 гривень податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з приписами частини третьої та шостої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку» визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів за заявою платника податків.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що ^обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43).

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618 (далі - Порядок N 618).

Розділом III зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок N 611/147).

Згідно з пунктом 2 вказаного вище Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Пунктом 5 Порядку N 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку N611/14 7).

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення.

Заяви про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість позивач до митного органу не надавав, у зв'язку з чим позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 по справі № КУ9991/1320/12.

Отже, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 15496,91 гривень податку на додану вартість є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Спільного підприємства "Украінськая Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, Харківської митниці Міндоходу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6044/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.