Ухвала суду № 36246818, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/9226/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Євсюкова Ю.Б., представника відповідача Онищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/9226/13-а

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зменшення суми від'ємного значення у розмірі 114 457,0 (сто чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн.

15 жовтня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зменшення суми від'ємного значення у розмірі 114 457,0 (сто чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. № 0000024000 від 19.09.2013 року.

Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору по суті, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що податкові накладні по ПрАТ "Бліц-інформ"/Харківський філіал ПрАТ "Бліц-інформ", Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукой-Україна", ТОВ "Імперія матеріалів", ТОВ "Центр технічної підтримки "МЕМ", ТОВ "НПП Постача", ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва", які зареєстровані в Єдиному реєстрі з порушенням Порядку його ведення, згідно вимог Постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1246, а саме не на державній мові.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство завод «Електроважмаш» зареєстровано як юридична особа з 03.12.1991 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8), перебуває на податковому обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є платником ПДВ.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена позапланова виїзна перевірка Державного підприємства завод "Електроважмаш" з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2013 року у розмірі 10799978,00грн., за червень 2013 року у розмірі 13214337,00грн., та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2013 року у розмірі 10839657,00грн., (з урахуванням уточнюючих розрахунків).

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 33/40-00-14/00213121 від 06.09.2013 року, яким встановлено порушення позивачем при відображенні ДП завод «Електроважмаш» у декларації за червень 2013 року від'ємного значення з ПДВ; п.п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту за червень 2013 року на суму ПДВ 114456,75грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за червень 2013 року на суму 144456,75грн.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про невідповідність оформлення первинних документів, що призвело до неправомірного оформлення податкового кредиту, а саме, в акті перевірки зазначено, що отримані позивачем від ТОВ «НВП Укрпромвпровадження», ПрАТ «Бліц-інформ», Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», ТОВ «Імперія металів», ТОВ «Центр технічної підтримки «МЕМ», ТОВ «НПП Постача», ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Системи автоматизації виробництва» на загальну суму 686740,60 грн., ПДВ - 114456,75 грн. складені не на державній мові, тобто оформлені з порушенням п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379. Позивачем в свою чергу не було подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» - скаргу на продавців, якими було порушено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. В той же час позивачем до перевірки було подано податкові накладні оформлені на державній мові, тоді як в Єдиному реєстрі вони значаться не на державній мові.

На підставі висновку Акту перевірки № 33/40-00-14/00213121 від 06.09.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000024000 від 19.09.2013 року, відповідно до якого було зменшено від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 114457,00грн. (а.с. 42).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, передбачено, що податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х"). Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

У відповідності до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом: або видрукувування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних; або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видрукуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача ТОВ «НВП Укрпромвпровадження», ПрАТ «Бліцінформ», Підприємство з іноземними Інвестиціями «Лукойл-Україна», ТОВ «Імперія металів», ТОВ «Центр технічної підтримки «МЕМ», ТОВ «НПП «Постача», ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Системи автоматизації виробництва» виписані податкові накладні на загальну суму 686740,60грн., ПДВ 114456,75грн. (а.с. 91-149).

Вказаний факт підтверджується і Витягом з Єдиного державного реєстру податкових накладних за період травень 2013 року, червень 2013 року, липень 2013 року, відповідно до яких, постачальниками було зареєстровано вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції першої інстанції про те, що вищевказані податкові накладні заповнені у повній відповідності до вимог Податкового кодексу та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, а також зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

А ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не доведено, що податкові накладні, щодо яких зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, видані не платником податку на додану вартість. Не надано також доказів, що контрагенти позивача не включили відповідні суми податку на додану вартість до складу своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних на адресу позивача ТОВ «НВП Укрпромвпровадження», ПрАТ «Бліцінформ», Підприємство з іноземними Інвестиціями «Лукойл-Україна», ТОВ «Імперія металів», ТОВ «Центр технічної підтримки «МЕМ», ТОВ «НПП «Постача», ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Системи автоматизації виробництва» на загальну суму 686740,60грн., ПДВ 114456,75грн. без заповнення додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/9226/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.