Ухвала суду № 36246669, 12.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р.Справа № 820/8705/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/8705/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Вищого адміністративного суду України , Верховної Ради України

про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, притягнення до відповідальності посадових осіб та відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та рішенням правоохоронних та судових органів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого адміністративного суду України, Верховної Ради України про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Віщого адміністративного суду України Олендер І.Я., притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників правоохоронних органів, Генеральної прокуратури України та стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 року по справі № 820/8705/13-а відмовлено у відкритті провадження по вказаній адміністративній справі.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 року по справі № 820/8705/13-а позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги повністю, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права і свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Статтею 3 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід зазначити, що ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується дії судді, які пов'язані з відправленням правосуддя.

Відповідно до ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язаних із відкриттям провадження у справі, її підготовкою та розглядом у судовому засіданні) можуть бути оскаржені у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом звернень до іншого суду першої інстанції із скаргами про зобов'язання суддів до вчинення певних процесуальних дій, що одночасно порушило б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатися у вирішення справи незалежним судом. Таким чином, заяви та скарги судді при здійсненні правосуддя не підлягають розгляду в судах першої інстанції, оскільки процесуальні порушення, допущені при здійсненні правосуддя, усуваються в іншому судовому порядку.

У розумінні положень ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 7, 9 ст. 17, ч. 3 ст. 50 КАС України суди і судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Оскаржені позивачем дії судді є не управлінськими, а процесуальними, вчиненими при виконанні своїх обов'язків по здійсненню правосуддя, і тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Крім того, відповідно до ст. 85 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження щодо судді Вищого спеціалізованого суду здійснює Вища рада юстиції.

Що стосується позовних вимог до Верховної Ради України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ч. 4 ст. 18 КАС України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виробів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах їх поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що компетенція Харківського окружного адміністративного суду визначена ст. 17 КАС України і на цей спір не поширюється.

Щодо позовних вимог про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників правоохоронних органів, Генеральної прокуратури України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справі України», право накладання дисциплінарних стягнень на всіх осіб рядового і начальницького складу належить Міністрові внутрішніх справ України. Відповідно до розділу 3 ст. 10 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» від 09.06.2013 року, Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення. Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України. Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України. Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.

Таким чином, зазначена вимога позивача не відноситься до компетенції суду.

На підставі ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди є похідними, вони не можуть бути розглянуті судом.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв ухвалу з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/8705/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.