Постанова № 3624605, 08.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.04.2009 р. № 8/590,

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомЗакритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі відокремленого підрозділу Київського головного регіонального управління

ДоДержавної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Провизнання протиправними та скасування постанов За участю представників сторін від позивача: Воробйов В.В. за дов. № 933 від 20.03.2009 р.

від відповідача: Кривоблоцька О.П. за дов. № 100/20856 від 10.11.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»в особі відокремленого підрозділу Київського головного регіонального управління звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування Постанов «Про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів»та від 20.11.2008 р. № 1127-КП «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

Позивач позов підтримав, просив задовольнити вимоги у повному обсязі. Спірні постанови позивач вважає такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що позивачем були проведені операції в системі реєстру ВАТ «Квазар»на підставі документів, які не пройшли відповідним чином процедуру легалізації, чим порушив п. 5 розділу 7 положення № 1000.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Пред`явлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування Постанов «Про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів»та від 20.11.2008 р. № 1127-КП «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

З 18 вересня 2008 року по 02 жовтня 2008 року у філії «Київське головне регіональне управління»закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»проводилась позапланова перевірка дотримання ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів.

02.10.2008 року уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі ДКЦПФР) Безкровним Віталієм Миколайовичем у відношенні Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(далі Реєстратор), місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, стосовно філії «Київське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», прийнято Постанову «Про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів»від 02.10.2008р. (далі Постанова).

В Постанові викладено ознаки порушення Реєстратором вимог нормативних документів, а саме: недотримання вимог п. 2.3. Розділу IV Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого Рішенням ДКЦПФР 17.10.2006 р. № 1000 (далі Положення № 1000) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 р. за № 49/13316, а саме: анкета фізичної особи (уповноваженої особи) від 13.06.2008 р. (вх. № 893-2 від 13.06.2008 року), що була надана з метою внесення змін у інформацію про зареєстровану особу, не містить реєстраційного номеру анкети та дату реєстрації, інформації щодо способу отримання виписок з реєстру, номеру особового рахунку зареєстрованої особи, дати його відкриття, номеру запису про відкриття рахунку в журналі адміністративних операцій. Також, вказана анкета не містить підпису, прізвище, ім'я по батькові та посаду відповідального фахівця реєстратора, який зареєстрував анкету, що є порушенням п. 2.3. Розділу IV Положення № 1000.

Також, в Постанові зазначено, що Реєстратор недостатньо проаналізував пакет прийнятих документів на достатність підстав для внесення змін до системи реєстру ВАТ «Квазар», чим порушив вимоги п.5. розділу VII Положення № 1000 а саме: передавальне розпорядження від 07.07.2008 р., яке було надане разом з пакетом документів на знерухомлення акцій ВАТ «Квазар», що належать КМ SECURE СОRР., містить підпис Акраді Естріна, дані про якого, як про уповноважену особу КМ SECURE СОRР., в системі реєстру ВАТ «Квазар»відсутні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Інформація в анкеті фізичної (уповноваженої) особи щодо способу отримання виписок з реєстру зазначається самою особою і, у відповідності до п. 2.3. Розділу IV Положення №1000, є додатковим реквізитом, що вказується особою за бажанням, тобто - заповнення цього реквізиту є не обов'язковим. Відповідно до п. 5. Розділу VII Положення № 1000 відсутність інформації у реквізитах вхідних документів, визначених цим положенням як необов'язкові, не є підставою для визнання реєстроутримувачем неповноти заповнення документів.

При судовому розгляді справи на адресу Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві було направлено запит за № 03-8.1/26 від 31.03.2009 р. щодо надання оригіналу (для огляду) анкети фізичної особи Аркаді Істріна, яка була вилучена у Реєстратора та приєднана до кримінальної справи № 08-14343.

При огляді оригіналу анкети, судом встановлено, що оригінал анкети містить всі необхідні записи, а саме: реєстраційний номер анкети та дата реєстрації, номер особового рахунку зареєстрованої особи, дата його відкриття, номер запису про відкриття рахунку в журналі адміністративних операцій, підпис, прізвище, ім'я по батькові та посада відповідального фахівця реєстратора, який зареєстрував анкету.

Відносно викладеного в Постанові порушення вимог п. 5 розділу VII Положення № 1000, щодо підпису на передавальному розпорядженні Аркаді Естріна, суд вважає за необхідне вказати наступне. Для внесення змін у інформацію про зареєстровану особу КМ SECURE СОRР. в системі реєстру ВАТ «Квазар», уповноваженою особою ОСОБА_1 серед інших була надана анкета фізичної особи (уповноваженої особи) від 13.06.2008 р/ (вх. № 893-2 від 13.06.2008 р/) та пред'явлений паспорт. Відповідно до багаторазової візи, про що наявна відмітка в паспорті та видана Генеральним Консульством України в Торонто, прізвище уповноваженої особи ОСОБА_1 перекладено українською мовою як ОСОБА_1. В анкеті фізичної особи (уповноваженої особи) ОСОБА_1 зазначив в графі «Прізвище»наступні дані: ОСОБА_1 (українською мовою) та ОСОБА_1 (англійською мовою). На даний час в Україні не має офіційно затверджених правил транслітерації з англійської мови на українську, тому написання прізвища ОСОБА_1 українською мовою можна здійснити як ОСОБА_1, так і ОСОБА_1, які є абсолютно рівнозначними та ідентичними, що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України № 056/110-сі від 08.10.2008 року.

При зверненні уповноваженої особи КМ SECURE СОRР, щодо знерухомлення акцій ВАТ «Квазар», Реєстратором виконувались вимоги п.п. 2, 5 розділу VII Положення № 1000.

Для проведення операції знерухомлення акцій ВАТ «Квазар»був поданий повний пакет документів, серед яких були сертифікат акцій КМ SECURE СОRР, що мав статус «виданий», передавальне розпорядження та ін. На передавальному розпорядженні (незважаючи на відмінність в написанні прізвища) містився підпис особи, який був ідентифікований Реєстратором як підпис уповноваженої особи ОСОБА_1 (ОСОБА_1).

Також, передавальне розпорядження містило відбиток печатки КМ SECURE СОRР., що також є ідентичним тому, що є на документах системи реєстру ВАТ «Квазар».

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_1 це є одне й теж саме прізвище, Реєстратором ці прізвища були ідентифіковані як такі, що належать одній особі (з врахуванням різного написання), що не є порушенням вимог п.5. розділу VII Положення № 1000.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі якого розроблено Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням ДКЦПФР № 2272 від 11.12.2007 р., зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в діях Реєстратора відсутній склад правопорушення,. що в свою чергу є підставою для скасування Постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1127-КП.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Позивач звернувся до суду з вимогою взнати оскаржувані постанови протиправними.

Суд не вбачає підстав для визнання спірних постанов протиправними, адже відповідач діяв як субєкт владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», Комісія має право, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження.

Порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів визначений ст. 12 вказаного Закону та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272, зареєстровані в Мінюсті 12.02.2008 р. за № 120/14811 (далі Правила).

Відповідач приймаючи оскаржувані постанови, виходив з наданих йому документів.

Навіть сам позивач не заперечує того факту, що на копії, яка була надана на запит уповноваженої особи ДКЦПФР, записи: реєстраційний номер анкети та дата реєстрації, номер особового рахунку зареєстрованої особи, дата його відкриття, номер запису про відкриття рахунку в журналі адміністративних операцій., підпис, прізвище, ім.`я по батькові та посада відповідального фахівця реєстратора, який зареєстрував анкету при копіюванні анкети не відобразилися в результаті того, що були виконані світло-синім кольором. У зв'язку з тим, що на запит уповноваженої особи комісії про надання інформації було скопійовано 108 аркушів документів, декілька аркушів скопіювалися не дуже вдало.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Правил, справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення. Відповідно до п. 1 розділу ІV Правил, уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Отже, відповідач оцінюючи надані йому документи, даючи їм оцінку та діючи відповідно до покладених на нього завдань і обовязків, мав законні підстави для прийняття спірних постанов на основі наданих йому документів, які вказували на те, що позивач порушив п. 5 розділу VII Положення № 1000.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково, а саме необхідно скасувати Постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.10.2008 р. «Про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів»та від 20.11.2008 р. № 1127-КП «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі відокремленого підрозділу Київського головного регіонального управління задовольнити частково.

2.Скасувати Постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.10.2008 р. «Про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів».

3.Скасувати Постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.11.2008 р. № 1127-КП «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

4.Судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп. присудити на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

5.В задоволенні решти позовних вимог Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі відокремленого підрозділу Київського головного регіонального управління відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 17.04.2009 р.