Ухвала суду № 36241822, 09.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9357/13-а

09.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відділу ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в АР Крим- Шамбазов Руслан Рінатович, довіреність № 39/2-647 від 06.12.13

відповідач, Приватний підприємець ОСОБА_3- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу №801/9357/13-а за апеляційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 15.10.13

за позовом Відділу ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в Автономній Республіці Крим (вул. Ж. Дерюгиной, 5 А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про зупинення виробництва (виготовлення) продукції

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2013 адміністративний позов Відділу ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в АР Крим задоволено: застосовано захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництво (виготовлення) продукції Приватного підприємця ОСОБА_3.

На зазначене судове рішення від Приватного підприємця ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі справи Відділ ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в АР Крим (далі- позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 (далі- відповідач) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, шляхом зупинення виробництва (виготовлення) продукції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за результатами проведеної перевірки позивачем були встановленні порушення додержання і виконання вимог діючого законодавства.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 06.09.2013 старшим інспектором з особливих доручень відділу ветеринарної міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим капітаном міліції Шамбазовим Р.Р. на виконання листа Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим від 05.09.2013 № 76/36/1/370-2, в присутності відповідача проведено перевірку з державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на підконтрольному об'єкті з переробки шкірсировини ПП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами перевірки 06.09.2013 складено Акт обстеження підприємства, яким встановлені наступні порушення: заготівля шкірсировини здійснюється без відповідних ветеринарних документів (експлуатаційного дозволу відповідного державного органу ветеринарної медицини), з невідомих джерел, без проведення відповідного державного контролю та надзору, без обліку постачальників шкір сировини;на момент перевірки не надано супровідних ветеринарних документів на 1100 шкір овець, які підтверджують безпеку сировини.

Зазначене стало підставою для звернення позивачем із позовом, щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) відповідачем продукції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у органів ветеринарної медицини повноважень щодо звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) через наступне.

Законом України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 №2498-ХІІ встановлені права та обов'язки державних інспекторів ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний догляд. Серед наданих прав інспекторам ветеринарної медицини не надано право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг). Державні інспектори ветеринарної медицини здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом, переробкою та обігом неїстівних продуктів тваринного походження, у тому числі забезпечують проведення розширеного ветеринарно-санітарного контролю на підставі професійної оцінки державного інспектора ветеринарної медицини або в межах програми вибіркового ветеринарно-санітарного контролю.

Однак, нормами частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності від 20.06.2013 № 353-VII, яким внесені зміни, зокрема, у частину п'яту статті 4 та статтю 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначено, що Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом.

Таким чином, зважаючи на те, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" як нормативно-правовий акт виданий у часі пізніше по відношенню до Закону України «Про ветеринарну медицину», який потребує змін у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності від 20.06.2013 № 353-VII, судова колегія зауважує, що заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг на підприємстві можуть бути застосовані лише на підставі постанови адміністративного суду.

У зв'язку з викладеним, враховуючи встановлені позивачем під час перевірки відповідача порушення законодавства, судова колегія вважає обґрунтованим застосування заходів реагування шляхом зупинення виробництво (виготовлення) продукції Приватного підприємця ОСОБА_3.

Отже, позовні вимоги про застосування заходів реагування шляхом зупинення виробництво (виготовлення) продукції Приватного підприємця ОСОБА_3 обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають застосуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 50 Закону України «Про ветеринарну медицину» здійснення діяльності з виробництва та обігу без отримання експлуатаційного дозволу відповідного державного органу ветеринарної медицини забороняється на таких потужностях (об'єктах): 1) потужностях (об'єктах) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження".

Неспроможними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі щодо наявності у відповідача експлуатаційного дозволу, оскільки доказів останнього не надано, як державному інспектору ветеринарної медицини під час перевірки, так і суду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи дії Відділу ветеринарної міліції Головного Управління МВС України в АР Крим щодо вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом зупинення виробництва (виготовлення) продукції Приватного підприємця ОСОБА_3, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач діяв в порядку статті 19 Конституції України, тобто у межах, спосіб та на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2013 у справі № 801/9357/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко