Постанова № 36241454, 10.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 2а-5570/11/2170

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: Прокуратура Новацький М.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Херсонської області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за позовом Споживчого товариства "Генічеське споживче товариство "Нова Кооперація" до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 18 жовтня 2011 року № 001221, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 18 жовтня 2011 року № 001221.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року

позов задоволено частково. Скасовано Припис від 18 жовтня 2011 року № 001221. В інший частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, прокуратура Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Галицьким І.О. проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використання земельної ділянки під існуючим ринком у м. Генічеськ по вул. Махарадзе, 64 Генічеською районною спілкою споживчих товариств відповідно до вимоги прокурора Генічеського району.

За результатами складено акт та винесено припис від 18.10.2011 р. № 001221, відповідно до якого встановлено використання Генічеською районною спілкою споживчих товариств зазначеної земельної ділянки без правоустановчих документів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є правонаступником Генічеської райспоживспілки (ідентифікаційний код юридичної особи 01770898), яка діяла з 1944 року до 30.01.1997 року (до її реорганізації в Генічеське районне споживче товариство).

На думку суду першої інстанції споживче товариство «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» на законних підставах займає земельну ділянку, площею 2,71 га по вул. Махарадзе, 64 у м. Генічеськ під розміщення ринку, зокрема на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ХС від 22.03.1996 року виданого Генічеській районній споживчій спілці. Суд вважає, що оскільки споживче товариство «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» є правонаступником Генічеської районної споживчої спілки, то відповідно до правонаступника перейшло право постійного користування земельною ділянкою.

Однак такі висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи та суперечать нормам діючого законодавства.

Так, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,71 га по вул. Махарадзе, 64 у м. Генічеськ під розміщення ринку видано 22.03.1996 року на Генічеську районну споживчу спілку, а не Генічеське районне споживче товариство правонаступником якого є позивач.

Генічеська районна споживча спілка у 1997 році та Генічеське районне споживче товариство у 2011 році були реорганізовані, тобто юридичні особи припинені.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання або їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Враховуючи те, що Генічеська районна спілка припинила свою діяльність внаслідок реорганізації до нової юридичної особи - Генічеське районне споживче товариство, а в подальшому й до споживчого товариства «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи відповідно до ст.104, ч.2 ст.108 ЦК України, однак статтею 92 ЗК України визначено вичерпний перелік осіб, які можуть мати у постійному користуванні земельну ділянку.

Споживче товариство «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» не відноситься до осіб, які можуть мати у постійному користуванні земельну ділянку відповідно до ст.92 ЗК України.

Таким чином позивач, враховуючи вимоги діючого законодавства, з моменту створення не може мати на праві постійного користування земельні ділянки.

Право постійного користування земельною ділянкою в даному випадку не переходить до позивача внаслідок правонаступництва.

Порядок набуття прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, передбачений ст.ст.123,124 ЗК України.

Для отримання права на користування земельною ділянкою позивач має звернутися з заявою до органу місцевого самоврядування - Генічеської міської ради відповідно до норм ст.ст.122, 123, 124 ЗК України, для прийняття радою відповідного рішення, та отримати правоустановчий документ на земельну ділянку, передбачений ст.126 ЗК України, зокрема договір оренди земельної ділянки.

Згідно ст.116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають право власності і право користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом.

Позивач не звертався до Генічеської міської ради у порядку, встановленому ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України, з заявою щодо отримання у користування земельної ділянки площею 2,71 га по вул. Махарадзе, 64 у м. Генічеськ під розміщення ринку, правоустановчий документ на право користування земельною ділянкою, передбачений ст.126 ЗК України не отримував.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Чинне земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права землекористування, у випадку правонаступництва.

Таким чином Споживче товариство «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» на даний час використовує вищезазначену земельну ділянку без наявності правоустановчого документа на неї.

Згідно п.1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, - складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Позивач не отримував правоустановчий документ на земельну ділянку у встановленому законом та даною інструкцією порядку.

Отже, Споживчому товариству «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» необхідно здійснити заходи щодо державної реєстрації прав та отримати правоустановчий документ на користування земельною ділянкою, а оскільки такого переоформлення здійснено не було, припис про усунення порушень вимог земельного законодавства є обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції незаконно скасовано припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Галицького І.О. №001221 від 18.10.2011, яким встановлено порушення Споживчим товариством «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» вимог ст.ст.92, 126 Земельного кодексу України, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правоустановчих документів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (станом на день виникнення правовідносин) державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається наказом Держкомзему від 12.12.2003 р. № 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що Держземінспекція та її територіальні органи проводяться такі види перевірок: планові, позапланові, оперативні.

Згідно з вимогами пп.3.2 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів; проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту; виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів; при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки; у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства; за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.

Відповідачем проведено позапланову перевірку на підставі вимоги прокурора Генічеського району від 10.10.2011р. № 109/2449 та у зв'язку з обмеженими строками Товариство не повідомлялося про проведення перевірки, що відповідає вимогам п.3.2 Порядку.

Підпунктом 4.1 Порядку передбачено, що Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

З акту перевірки від 18.10.2011р. вбачається, що перевірку проведено у присутності заступника директора Товариства Полікарпова Ф.М., що засвідчено його підписом у акті перевірки.

Відповідно до пп.пп.5.1-5.6 п.5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (додаток 1). Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.

Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

На виконання вказаних вимог законодавства державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель складено акт від 18.10.2011 р., в якому зазначено виявлені під час перевірки порушення вимог земельного законодавства.

Отже, дії державного інспектора щодо проведення перевірки є правомірними, оскільки від діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

В порушення вимог ст.ст. 161,163 КАС України судом не досліджено всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, оскаржувану позивачем постанову суду першої інстанції не можна вважати такою, що прийнята відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування з постановленням нового рішення у справі.

09.12.013 року позивачем було надано до канцелярії апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з його участю в іншому судовому процесі. Разом з тим будь яких підтверджуючих документів, як то повістка про виклик у судове засідання, - до заяви надано не було. Посилань на необхідність участі представника позивача в засіданні суду апеляційної інстанції або надання документів які не були дослідженні в суді першої інстанції вказана вище заява також не містить.

Отже подання позивачем заяви про відкладення розгляду справи, на думку колегії суддів, спрямовано на затягування розгляду справи, а отже в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи із вказаних в ній підстав слід відмовити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Херсонської області, - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі № 2-а-5570/11/2170, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову Споживчого товариства "Генічеське споживче товариство "Нова Кооперація" до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 18 жовтня 2011 року № 001221, - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 11 грудня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль