Постанова № 36240568, 20.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/17735/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У."до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." звернулося до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013р. №№0000053710, 0000063710, 0000073710.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 11.12.2013р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст.ст. 122, 128 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за березень, травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №808/39-10/37-20/34431547 від 12.07.2013р. (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: (1) п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2013р. на суму 71 126,00 грн.; (2) п. 187.8, п. 198.2 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2013р. на суму 1 529 986,00 грн., за квітень 2013р. на суму 3 622 664,00 грн.; за травень 2013р. на суму 1 664 592,00 грн.; (3) п. 200.1 - 200.3 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013р. на суму 1 735 718,00 грн.; (4) п. 200.1 - 200.3 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у березні на суму 4 287 396,00 грн. та у травні на суму 3 206 592,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом 02.08.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000073710, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 815 542,00 грн.;

- №0000063710, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 561 048,00 грн.;

- №0000053710, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 072 728,75 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з акту перевірки, за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: ТОВ «Ріал Істейт Ф. К. А. У.» було включено до податкового кредиту за травень 2013 року податкову накладну ТОВ «Лореаль Україна» за придбання ТМЦ від 16.02.2013 № 344 у сумі 426 756,36 грн., в т. ч. ПДВ 71 126,06 грн. та подано в установленому порядку відповідну заяву із скаргою щодо дій такого продавця (додаток 8 до декларації з ПДВ за відповідний період).

Відповідно до п.198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, і що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 Кодексу).

Згідно з п. 201.1 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.4 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покутно, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді, покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 202.1 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно з п. 203.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи наведене, сума ПДВ, вказана у податковій накладній, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), відображається у складі податкового кредиту платника податку покупця товарів/послуг у звітному періоді виписки такої податкової накладної.

Тому, у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

Виходячи з системного аналізу норм Податкового кодексу України, вбачається, що платник податку може включити суми ПДВ по тих податкових накладних, при наявності права на формування податкового кредиту, які оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства, є зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Аналіз вказаних вище норм Податкового кодексу України свідчить, що платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний).

Отже, віднесення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 71 126,06 грн. по податковій накладній від ТОВ «Лореаль Україна» є безпідставним.

Відповідно до п. 201.12 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 187.8 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У той же час, позивачем не надано суду доказів сплати податку за податковими зобов'язаннями за наслідками господарських відносин з нерезидентами, переліченими на стор. 7-8 акту перевірки (а.с. 23-24).

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, позивачем занижено податковий кредит за січень 2013р. на суму 2 173 689 грн.; за лютий 2013р. на 1 107 148 грн., а також завищено суму податкового кредиту по операціям з імпорту товарів за березень 2013р. на суму 1 391 474 грн., за квітень 2013р. на суму 1 144 946 грн. та за травень 2013 року на 744 416 грн., що відповідає висновкам податкового органу, викладеним в акті перевірки.

Відповідно до ст.200 Податкового кодексу України (пп. 200.1-200.3) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як свідчать матеріали справи, задекларована позивачем сума ПДВ за травень 2013р. складає 7 228 414 грн.

Із врахуванням зазначеного та даних податкових декларацій з ПДВ за лютий - травень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Ріал Істейт Ф. К. А. У.» постачальникам та до державного бюджету, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 12 681 037 грн.

В акті перевірки встановлено та сторонами не заперечується, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року, загальна сума ПДВ за січень 2013 року складає 5 561 048 грн.

Враховуючи наведене, на переконання суду, ТОВ «Ріал Істейт Ф. К. А. У.» в декларації за лютий 2013 року безпідставно задекларовано 11 013 671 грн. у р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», чим занижено суму бюджетного відшкодування на 5 561 048 грн.

Виходячи з обставин та наданих сторонами матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем: (1) завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013р. на суму ПДВ в розмірі 815 542,00 грн., яка підлягає зменшенню; (2) завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2013р. на суму 3 562 041,00 грн. та за травень 2013р. на суму 728 874,00 грн., які підлягають зменшенню.

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій