Постанова № 36240313, 27.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року 11:19 № 826/14526/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Крупки М.П., Кудрявцева Г.А., відповідача - Шекери В,Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» доГоловного управління Держземагентства у місті Києвапровизнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Українська Автомобільна Корпорація» (далі - ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація», позивач) з адміністративним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про:

- визнання неправомірними дій головного управління Держземагенства у м. Києві по видачі Публічному акціонерному товариству «Українська автомобільна корпорація» довідки про розмір нормативної грошової оцінки ділянки і розрахунку орендної плати на 2013 рік за № 788 від 30.04.2013, згідно за якою був застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5 для земельної ділянки площею 25506 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Героїв Оборони, 4;

- визнання недійсним Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.04.2013 року № 788, виданого головним управлінням Держземагенства у м. Києві, відповідно договору оренди за реєстраційним № 79-6-00527 від 09.08.2007 року;

- зобов'язання головне управління Держземагенства у м. Києві видати станом на 30.04.2013 року новий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 25506 кв.м., переданої в оренду Публічному акціонерному товариству «Українська автомобільна корпорація» на підставі договору оренди зареєстрованого за № 79-6-00527 від 09.08.2007 року, у м. Києві, розташованої по вул. Героїв Оборони, 4, виходячи з того, що дана земельна ділянка буде сформована із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - для земельних ділянок змішаного використання, в склад якої входить: земельна ділянка площею 15549 кв.м. із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво величиною (Кф) - 0,5, та земельна ділянка площею 9957 кв.м. - землі комерційного використання Кф - 2,5, з визначенням нормативної грошової оцінки станом на 30.04.2013 року в розмірі 38 644 627, 97 грн., до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, у встановленому законодавством порядку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація», з урахуванням дозволу на виконання будівельних робіт від 26.11.2010 р. № 2292-Гл здійснюється реконструкція Станції технічного обслуговування автомобілів під автоцентр, а тому позивач вважається суб'єктом підприємницької діяльності, що використовує земельну ділянку для здійснення будівництва.

Окрім цього, позивач зазначає, що згідно Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою, яка включає Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та серед видів земель за функціональним використанням, встановлених додатком №1 (таблиця 1.1) зазначеного Порядку, є відокремлені землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво, із застосуванням до їх нормативної грошової оцінки коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,5, а тому до її нормативної грошової оцінки повинен застосовується коефіцієнт функціонального використання у іншому розмірі, ніж це було раніше, тобто Кф=0,5, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Отже, на думку позивача, при розрахунку нормативної оцінки земельної ділянки, відповідач повинен виходити з функціонального використання земельної ділянки, а тому видача відповідачем довідки про розмір нормативної оцінки і розрахунку орендної плати на 2013 рік, відповідно до яких був застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5 для земельної ділянки є протиправним.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Представник відповідача - Головного управління Держземагентства у місті Києва в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» повністю відмовити, оскільки при визначенні коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки суб'єкт владних повноважень діяв в рамках чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» (код ЄДРПОУ 03121566) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 19 квітня 1994 року, запис в ЄДР № 1 070 105 0116 001610. Місцезнаходження ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація»: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2.

До видів діяльності ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» за КВЕД, відповідно до Довідки серії АБ № 808816 від 30.08.2013 року відносяться: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 29.10 Виробництво автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

02 квітня 2007 року рішенням Господарського суду м. Києва у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів (Київської міської державної адміністрації) визнано укладеними договір оренди земельної ділянки площею 2,5506 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони, 4 у Голосіївському районі м. Києва між Акціонерним товариством «Українська Автомобільна Корпорація» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код за ЄДРПОУ 03121566) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код за ЄДРПОУ 22883141».

З метою отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки площею 2,5506 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони, 4 ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» звернулось до Головного управління Держкомзему у місті Києві з заявою, за результатами розгляду якої 30 квітня 2013 року відповідачем видано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 788.

Відповідно до вказаного Витягу нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 75 433 149, 73 грн. та визначено коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки - 2,5 (коефіцієнт комерційного використання).

Не погодившись з вказаним розрахунком нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» звернулося з заявою від 06.06.2013 р. до Начальника Головного управління Держземагенства у м. Києва про видачу нового Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з обов'язковим застосуванням Кф-0,5.

10 червня 2013 року позивача листом № 1918 було повідомлено про відсутність підстав для перерахунку нормативної оцінки земельних ділянок із застосуванням понижуючого коефіцієнта на функціональне використання 0,5.

Незгода з вказаними вище діями відповідача та Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки обумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податків є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 цього Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до п. 275.3 ст. 275 цього Кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Кодексу).

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Статтею 65 Земельного кодексу України передбачено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюються законом.

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 цього Закону).

Відповідно до статей 13, 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262.

Розділом 3 цього Порядку закріплена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності та становить для категорії земель за функцією використання, зокрема, такі коефіцієнти: землі комерційного використання - Кф = 2,5, інші землі (за деякими винятками) - Кф = 0,5.

До складу категорії земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Категорія інших земель включає у себе: землі насаджень загального та спеціального користування; землі кладовищ та крематоріїв; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого та рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового господарства і пов'язані з ним послуги; з площею акваторії до 50 га включно; землі запасу та резервного фонду; землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Таблиця 1.1 визначає коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки. При цьому, критерієм поділу визначено склад категорії земель (код розділу - за КВЕД).

Як вбачається з оскаржуваного Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30 квітня 2013 року № 788 функціональне використання земельної ділянки розташованої за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони, 4 визначена як землі комерційного використання з коефіцієнтом на функціональне використання у розмірі 2,50.

При цьому, як було встановлено вище, вказана земельна ділянка перебуває у позивача в оренді згідно Договору оренди земельної ділянки, затвердженого рішенням Господарського суду м. Києві від 02 квітня 2007 року.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору цільове призначення орендованої земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів.

Пунктом 5 вказаного Договору також передбачено, умовами збереження стану об'єкту оренди є, а саме: на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору.

При цьому, суд зазначає, що комерційна діяльність (підприємництво) - ініціативна, самостійна, здійснювана від свого імені, на свій ризик, під свою майнову відповідальність діяльність громадян, фізичних і юридичних осіб, спрямована на одержання доходу, прибутку від користування майном, продажу товарів, виконаних робіт, надання послуг.

Отже, враховуючи вище, можна зробити висновок, що здійснення позивачем діяльності щодо експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів є комерційною діяльністю.

Водночас, посилання позивача як на підставу неправомірності визнання відповідачем коефіцієнту на функціональне використання земельної ділянки на дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 26.11.2010 року за № 2292-Гл та інші документи, які підтверджують факт здійснення будівельних робіт судом не беруться до уваги, оскільки визначення та зміна цільового призначення вищевказаної земельної ділянки віднесена до компетенції Київської міської ради (ст. 19 ЗК України, п. 5 Договору).

Окрім цього з Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого Київською міською державною адміністрацією від 30 грудня 1997 року серії МК № 01000955 встановлено, що на орендованій земельній ділянці вже перебував майновий комплекс загальною площею 6723, 800 кв.м. та складався з 16 будівель та споруд, що дозволяло позивачу використовувати їх за комерційних призначенням.

Таким чином, за вказаних вище обставин, суд приходить до переконання, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул. Героїв Оборони, 4 у Голосіївському районі м. Києва не відноситься до земель, зайнятих поточним будівництвом, а відноситься до земель комерційного використання, а застосування до неї коефіцієнту комерційного використання 2,5 є правомірним, у зв'язку із чим Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.04.2013 року № 788, виданий Головним управлінням Держземагенства у м. Києві, відповідно договору оренди за реєстраційним № 79-6-00527 від 09.08.2007 року ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Також, з урахуванням зазначеного є необґрунтованою вимога щодо зобов'язання Головне управління Держземагенства у м. Києві видати станом на 30.04.2013 року новий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 25506 кв.м., переданої в оренду Публічному акціонерному товариству «Українська автомобільна корпорація» на підставі договору оренди зареєстрованого за № 79-6-00527 від 09.08.2007 року, у м. Києві, розташованої по вул. Героїв Оборони, 4, виходячи з того, що дана земельна ділянка буде сформована із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - для земельних ділянок змішаного використання, в склад якої входить: земельна ділянка площею 15549 кв.м. із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво величиною (Кф) - 0,5, та земельна ділянка площею 9957 кв.м. - землі комерційного використання Кф - 2,5, з визначенням нормативної грошової оцінки станом на 30.04.2013 року в розмірі 38 644 627, 97 грн., до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, у встановленому законодавством порядку.

За вказаних обставин не може бути задоволено вимога позивача і про визнання неправомірними дій Головного управління Держземагенства у м. Києві по видачі Публічному акціонерному товариству «Українська автомобільна корпорація» довідки про розмір нормативної грошової оцінки ділянки і розрахунку орендної плати на 2013 рік за № 788 від 30.04.2013, згідно за якою був застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5 для земельної ділянки площею 25506 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Героїв Оборони, 4, оскільки видача такої довідки віднесено до компетенції відповідача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг».

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій та прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.12.2013 р.