Постанова № 36239771, 08.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року 810/4089/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ястреб" до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ястреб" з позовом до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092220 від 18.07.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 1439696,25 грн. (за основним платежем – 1151757,00 грн. та за штрафними санкціями – 287939,25 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що висновки Акта перевірки №311/22-2/33057347 від 30.05.2013 (далі – Акт перевірки), а саме: порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому, податкове повідомлення-рішення №0000092220 від 18.07.2013, що було винесене на підставі Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню. Представник позивача аргументув свою позицію тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка була призначена за відсутності правових підстав, передбачених Податковим кодеком України, оскільки, позивачем було виконано усі вимоги запиту відповідача №2265/10/22-2 від 17.04.2013, що передував даній перевірці. Також, представник позивача зазначив, що посадові особи органу державної податкової служби не мали право розпочинати відповідну документальну позапланову невиїзну перевірку у зв'язку з тим, що позивачу не було вручено наказ про проведення даної документальної позапланової невиїзної перевірки. Представник позивача не погодився з висновками податкового органу з приводу недійсності правочинів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ястреб" (далі – ТОВ "Ястреб") і приватним підприємством "Компанія "Флемінг" (код за ЄДРПОУ 38129101) (далі – ПП "Компанія "Флемінг"), та зазначив, що реальність здійснення правочинів, укладених між ТОВ "Ястреб" та вказаним контрагентом підтверджується первинними та іншими документами, а також додав, що всі проведені операції відображались в податковому і бухгалтерському обліку. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та пояснив, що документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ястреб" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП "Компанія "Флемінг" їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2013 року та за березень 2013 року було призначено та проведено у відповідності з положеннями Податкового кодексу України, а дії працівників та керівництва податкового органу є законними, об'єктивними та обґрунтованими. Також, представник відповідача зазначив, що в процесі документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ястреб" було виявлено взаємовідносини з підприємством, що має ознаки фіктивності, в результаті чого було порушено положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1151757,00 грн. Крім того, представник відповідача заперечив проти позову з підстав, що позивач намагається підтвердити дані податкового обліку первинними документами, складеними за відсутностності фактичного здійснення господарських операцій. Просив в задоволенні позову відмовити.

07 жовтня 2013 року Київським окружним адміністративним судом, на підставі клопотань представників сторін про здійснення розгляду справи за їх відсутності та в порядку письмового провадження, а також, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області до ТОВ "Ястреб" було направлено запит №2265/10/22-2 від 17.04.2013 про надання інформації та її документального підтверждення (далі – запит №2265/10/22-2 від 17.04.2013) (Том І, а.с. 27).

У відповідь на запит №2265/10/22-2 від 17.04.2013 ТОВ "Ястреб" надало до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області лист за №116 від 22.04.2013 (Том І, а.с. 28-29).

На підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №412 від 28.05.2013 та повідомлення про проведення перевірки №252 від 28.05.2013, а також, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 та п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, Бориспільською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області в період з 28.05.2013 по 29.05.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ястреб" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП "Компанія "Флемінг" (код за ЄДРПОУ 38129101), їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2013 та за березень 2013 року (Том І, а.с. 192-193).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №311/22-2/33057347 від 30.05.2013 (Том І, а.с. 13 - 24).

Актом перевірки встановлено порушення положень п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1151757,00 грн., а саме: за січень 2013 року – 569537,00 грн. та за березень 2013 року – 582220,00 грн.

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що у результаті порушення контрагентом ПП "Компанія "Флемінг" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, що були укладені з ТОВ "Ястреб" мають протиправний характер. А такі правочини, внаслідок яких неправомірно віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту, протирічать інтересам держави і суспільства та є такими, що порушують публічний характер, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Крім того, в Акті перевірки констатовано те, що оформлені ПП "Компанія "Флемінг" первинні документи щодо надання послуг ТОВ "Ястреб" є такими, що суперечать нормам Цивільного кодексу України та не можуть бути спрямовані на реальне настання правових наслідків.

До вищезазначених висновків податковий орган дійшов у зв'язку з встановленими в ході перевірки контрагента позивача обставинами, що відображені в Акті №328/3-22-80 від 24.04.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Компанія "Флемінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень 2013 року та в Акті №401/3-22-80 від 23.05.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Компанія "Флемінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2013 року. Відповідно до зазначених Актів, встановлено неможливість фактичного здійснення ПП "Компанією "Флемінг" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу (надання послуг) та відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Також, даним актом встановлено порушення частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 228 Цивільного кодексу України, що свідчить про те, що угоди, які були укладені між постачальниками та покупцями мають ознаки безтоварних операцій (Том І, а.с. 195-200; а.с 213-219).

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092220 від 18.07.2013, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 1439696,25 грн. (за основним платежем – 1151757,00 грн. та за штрафними санкціями – 287939,25 грн.).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов’язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності./P>

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо формування податкового кредиту позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Компанія "Флемінг" були укладені наступні договори: договір про надання рекламних послуг (проведення рекламної кампанії) №б/н від 01.07.2012, договір про надання юридичних послуг №б/н від 01.07.2012, договір про надання послуг по пошуку та підбору персоналу №б/н від 01.07.2013 та договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №б/н від 01.07.2013. Крім того, до вищезазначених договорів були укладені додаткові угоди (Том І, а.с. 30-33, 35; а.с. 41-42; а.с. 51-52; а.с. 60-62).

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, позивачем було надано, а судом досліджено в судовому засіданні, протоколи узгодження ціни по наданим послугам, звіти про надання послуг, акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні та квитанції (Том І, а.с. 34, 36-40; а.с. 43-50; а.с. 53-59; а.с. 63-70).

Факт розрахунків між ТОВ "Ястреб" та ПП "Компанія "Флемінг" підтверджується Актом перевірки №311/22-2/33057347 від 30.05.2013.

Суд звертає увагу на те, що наявність укладених між учасниками господарських операцій цивільно-правових договорів не свідчить про реальність вчинення відповідних операцій.

З досліджених в судовому засіданні Актів перевірки №311/22-2/33057347 від 30.05.2013, №328/3-22-80 від 24.04.2013 та №401/3-22-80 від 23.05.2013, судом встановлено, що у ПП "Компанія "Флемінг" були відсутні необхідні фізичні, технічні та технологічні можливості щодо надання послуг, а саме: відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі, транспортних засобів, приміщень для здійснення господарської діяльності.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що директор ПП "Компанія "Флемінг" фізично та у відповідні строки з урахуванням терміну необхідності надання зазначених послуг був не здатним виконати такий обсяг наданих послуг. А тому, відображення отриманих послуг ТОВ "Ястреб" здійснювалося без фактичного їх надання ПП "Компанія "Флемінг".

Таким чином, результати, відображені у даних податкового обліку ТОВ "Ястреб", фактично не настали внаслідок відсутності здійснення ПП "Компанія "Флемінг" господарських операцій.

Виходячи з вищенаведеного, суд звертає увагу на те, що відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідних операцій.

Отже, всі вищевикладені обставини дають підстави стверджувати про відсутність реальності здійснення господарських операцій з метою отримання послуг, а свідчать лише про наміри отримати податкову вигоду.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Щодо посилань позивача, як на підставу задоволення позову, на протиправність призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв'язку з відсутністю у посадових осіб податкового органу права розпочинати документальну позапланову невиїзну перевірку, суд виходить з наступного.

Порушення посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області процедури призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не впливає на законість і обґрунтованість висновків Акта перевірки №311/22-2/33057347 від 30.05.2013 Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі якого було принято податкового повідомлення-рішення №0000092220 від 18.07.2013.

А тому, в задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення таких витрат суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.