Постанова № 36239755, 19.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року справа № 826/15147/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004442205, №0004452205 від 11.09.2013

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» (надалі - ПАТ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004442205, №0004452205 від 11.09.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення фактичної перевірки позивача, податковим органом встановлено порушення п.9, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Встановлені порушення не відповідають дійсним обставинам справи

Представником відповідача на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в акті перевірки та письмових запереченнях.

В зв'язку з відсутністю у суду потреби заслухати свідка чи експерта та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» зареєстровано за адресою: м.Київ, вул.Івана Франка, 40-Б. Взяте на податковий облік як платник податків 14.03.2003, згідно довідки від 19.04.2012 №563/18.

На підставі наказу №220 від 23.07.2013, направлень №1183 та №1184 від 24.07.2013, ст.80 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» працівниками ГУ Міндоходів АР Крим проведено фактичну перевірку ресторану «Італійський» за адресою: вул. Васильченко, 1-а, смт.Партеніт, м.Алушта, РА Крим, який належить ПАТ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське».

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 24.07.2013 №000123 б/д, зареєстрованого в податковому органі за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 05.08.2013 за №0162/01/01/22/32425924 та в податковому органі за місцем державної реєстрації 04.09.2013 за №0034/26/59/22/32425924.

Актом перевірки встановлено порушення друкування фіскальних звітів чеків (х-звітів) та їх зберігання у Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), а саме відсутність х-звітів №418 від 05.06.2013 та несвоєчасне роздрукування х-звітів за 29.10.2012 та 30.10.2012, не оприбуткування в повній сумі у Книзі обліку розрахункових операцій №2659020020 від 10.07.2012 на загальну суму 27307,40грн. (х-звіти №463 від 20.07.2013 на суму 7938,50грн., №464 від 21.07.2013 на суму 6030,20грн., №465 від 22.07.2013 на суму 6622,80грн., №466 від 23.07.2013 на суму 6715,90грн.), що є порушенням п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

На підставі встановлених порушень, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 11.09.2013 №0004442205 за порушення вимог п.9, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідно до п.1, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1021,00грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян + 1,00грн.);

- від 11.09.2013 №0004452205 за порушення вимог п.2.6 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні та відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 136537,00грн. (27307,40грн. х 5).

Представник позивача в судовому засіданні зазначено, що викладені обставини в акті перевірки не відповідають обставинам справи, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасування з підстав, викладених в позовній заяві.

Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями, цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій форми (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно положень п.13 ст.3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За вищевказане правопорушення до суб'єкта підприємницької діяльності застосовано фінансову санкцію, передбачену ч.1 ст.17 Закону №265, а саме: за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За порушення п.13 ст.3 Закону №265 до суб'єкта підприємницької діяльності застосована фінансова санкція, передбачена ст.22 Закону № 265. У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до Акту перевірки встановлено факт не забезпечення щоденного друку фіскальних чеків (Z-звітів) за 29.10.2012 та 30.10.2012, зберігання Z-звіту №418 та виявлено невідповідність готівкових коштів в сумі 335,80грн. на місці проведення розрахунків, сумі коштів ,яка зазначена в Z-звіті РРО.

Крім того, позивачем не оприбутковано готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2659020020р/1 на загальну суму 27307,40грн., в т.ч. згідно Z-звіту №463 від 20.07.2013 в сумі 7938,50грн., Z-звіту №465 від 22.07.2013 в сумі 6622,80грн, Z-звіту №466 від 23.07.2013 в сумі 6715,90грн.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів і наданих послуг).

Відповідно до п.7.19 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою та зараховується в доход підприємства.

Відповідно до Закону № 265 підприємцям надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як вбачається з матеріалів справи, готівкові кошти не підтверджені касовими ордерами та відповідними записами в касовій книзі підприємства, тому суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем п.9, 13 ст.3 Закону №265 та пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та застосування до позивача штрафних санкцій є обґрунтованими.

Згідно, п.1-4, ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Крім того, аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012 по справі №К/9991/8953/11.

Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням всіх обставин.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук