Постанова № 36239469, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

FONT > 17 грудня 2013 року № 826/17283/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Профіт-Консул”

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2013р. №677/26-50-15-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2013р. №677/26-50-15-01-18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість дій працівників податкового органу щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 03.12.2013р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ч.4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Юридична компанія “Профіт-Консул” було зареєстровано як платник податку на додану вартість ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 27.01.2012р., свідоцтво №200022814.

Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.10.2013р. №677/26-50-15-01-18 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Як вбачається із змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.10.2013р. №677/26-50-15-01-18 комісією встановлено, що ТОВ “Юридична компанія “Профіт-Консул” протягом періоду з вересня 2012року по серпень 2013року подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн.

Позивач вважає таке рішення податкового органу протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом та просить скасувати таке рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, ст. 180 - ст. 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за № 1369/20107 (далі - Положення).

Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

З пояснень позивача судом встановлено, що декларації таким подавались своєчасно, так як зазначає позивач із відображення оподатковуваних операцій, що значно перевищують показник у 0гривень, а тому позивач вважає спірне рішення протиправним.

Відповідно до наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо подання позивачем протягом 12 календарних місяців декларацій (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, ґрунтуються на обставинах встановлених довідкою камеральної перевірки №11.10.2013р. №666/26-50-15-01-19 віднесено позивача до категорії “податкова яма” та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 134 та 185 Податкового кодексу України; реєстром податкових декларацій, складеним з врахуванням акту №346/3-22-03-37924044 від 30.09.2013р., з якого вбачається, що загальний обсяг оподатковуваних поставок, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту дорівнює нулю та актом №346/3-22-03-37924044 від 30.09.2013р. ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Юридична компанія “Профіт-Консул” з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.02.2012р. по 31.08.2013р., з якого вбачається, що позивач здійснював діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Позивач вважає дії податкового органу щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки протиправними, а обставини викладені в ньому такими що не відповідають дійсності, зокрема позивач зазначає, що за адресою реєстрації знаходиться.

Натомість судом під час розгляду справи по суті встановлено, що працівниками податкового органу з метою вручення запиту а також з метою проведення зустрічної звірки було здійснено виходи за місцем знаходження позивача, а саме за адресою : м. Київ, Голосіївський район, вул.. Горького, 172, кв.(оф.) 1118, однак посадових осіб позивача за вказаною адресою не встановлено, у зв’язку із чи було складено довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків № 1883/07-1/32 від 26.09.12р. та акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 30.09.13р. за № 346/3-22-03-37924044.

Вказана обставина позивачем жодним чином не спростована.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ “Юридична компанія “Профіт-Консул” господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а підприємство (як покупець) формувало податковий кредит (та уникало необхідності сплати податку до бюджету) по операціям, які його контрагентами не відображені в податковій звітності.

Позивачем у судових засіданнях жодним чином не спростовано обставини встановлені актом перевірки, та не наведено жодних обставин що в свою чергу могли б свідчити про допущення податковим органом порушень про проведенні звірки чи складання акту, а також винесення спірного рішення.

За таких обставин суд погоджується із доводами податкового органу щодо встановлення подання звітності яка свідчить про обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців у нульовому розмірі.

Аналізуючи наведені докази у їх сукупності та норми чинного законодавства суд не знайшов підстав для задоволення позову, при цьому прийшов до переконання щодо правомірності дій відповідача як при проведення звірки так і щодо винесення спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Смолій І.В.