Постанова № 36239230, 29.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2013 року № 826/16425/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві Цапенко Світлани Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві Цапенко Світлани Миколаївни, (надалі - відповідач), про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2013 р. в адміністративній справі №826/16425/13-а залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві Цапенко Світлани Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування постанови в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, яка полягає у не направленні 04.07.2013 р. ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) постанови про відкриття виконавчого провадження №38684567 від 04.07.2013 р. на підставі виконавчого напису КМНО №1039 виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 1006455,80 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням вказаної ухвали, позивач у позовних вимогах просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 12.07.2013 р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) виконавчого збору 100645,58 грн. по виконавчому провадженню №38684567 відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039, виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 1006455,80 грн.;

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, яка полягає у не винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1, а саме квартири АДРЕСА_1, та оголошення заборони на його відчуження, що була арештована постановою державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 04.07.2013 по виконавчому провадженню №38684567, відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039 виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 1006455,80 грн.;

- зняти арешт з майна ОСОБА_1, а саме квартири АДРЕСА_1, та оголошення заборони на її відчуження, що була арештована постановою державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 04.07.2013 по виконавчому провадженню №38684567, відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039, виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 1006455,80 грн.

- визнати незаконним та скасувати пункт другий резолютивної частини постанови державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 19.09.2013 р. по виконавчому провадженню №38684567, відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039 виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк» боргу в сумі 1006455,80 грн., про виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, яка полягає у не направленні ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) постанови про відкриття виконавчого провадження №39888710 від 23.09.2013 р. ВДВС Солом'янського РУЮ м.Києва на підставі постанови вказаного відділу державної виконавчої служби №38684567, виданої 19.09.2013 р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва виконавчого збору в сумі 100645,58 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- скасувати постанову державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 23.09.2013 р. про відкриття виконавчого провадження №39888710 на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва №38684567, виданої 19.09.2013 про стягнення із ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва виконавчого збору в сумі 100645,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем при провадженні виконавчих дій не було дотримано вимог чинного законодавства, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки під час провадження дій у виконавчому провадженні відносно позивача діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.11.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

04.07.2013 року відповідачем прийнята Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №38684567, (надалі - Постанова про відкриття від 04.07.2013 р.), по примусовому виконанню виконавчого напису №1039, виданого 18.05.2013 р. КМНО, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу у сумі 1006455,80 грн. та запропоновано боржнику в добровільному порядку виконати вказану вимогу строк до 11.07.2013 р.

04.07.2013 року відповідачем прийнята Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №38684567 (надалі - Постанова про арешт від 04.07.2013 р.), якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження даного майна.

12.07.2013 р. відповідачем була прийнята Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 100645,58 грн.

28.08.2013 р. відповідачем була прийнята Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №38684567, якою з позивача стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 116,82 грн.

19.09.2013 р. відповідачем, у зв'язку з надходженням 23.07.2013 р. заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, була прийнята Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №38684567 (надалі - Постанова про повернення від 19.09.2013 р.).

23.09.2013 р. відповідачем були прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження:

- ВП №38684567 по примусовому виконанню Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567 від 12.07.2013 р.;

- ВП №39888640 по примусовому виконанню Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №38684567 від 28.08.2013 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, (далі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 6 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.2, 5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Суд звертає увагу, що згідно з наданим відповідачем реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції Постанова про відкриття від 04.07.2013 р. була направлена позивачу 11.07.2013 р.

Позивач стверджувала, що зазначена вище Постанова про відкриття від 04.07.2013 р. була отримана нею 19.07.2013 р., враховуючи ненадання відповідачем належних доказів отримання зазначеної постанови в іншу дату, суд, керуючись ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що Постанова про відкриття від 04.07.2013 р. була отримана ОСОБА_1 19.07.2013 р.

Як стверджувала позивач та не заперечувала відповідач, ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "Укрсоцбанк", що є стягувачем у виконавчому провадженні ВП №38684567, та з'ясувала, що подання виконавчого напису КМНО №1039 від 18.05.2013 р. було помилковим.

Судом встановлено, що 23.07.2013 р. ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві із Заявою про повернення виконавчого документа (виконавчого напису КМНО №1039 від 18.05.2013 р.).

Враховуючи те, що позивач, отримавши 19.07.2013 р. Постанову про відкриття від 04.07.2013 р., була фактично позбавлена можливості добровільного виконання виконавчого напису КМНО №1039 від 18.05.2013 р., а також, звертаючи увагу на те, що зазначена вище заява про повернення виконавчого документа від 23.07.2013 р. була подана до органів державної виконавчої служби протягом 4 днів з моменту, як позивач дізналась про її існування, суд приходить до висновку, що згідно чинного законодавства у відповідача не виникло підстав для прийняття Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567 від 12.07.2013 р., а тому дана постанова підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що п.2 резолютивної частини Постанови про повернення від 19.09.2013 р. постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження.

Враховуючи встановлений факт протиправності винесення відповідачем Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567 від 12.07.2013 р., суд приходить до висновку про доцільність скасування п.2 резолютивної частини Постанови про повернення від 19.09.2013 р. в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, та про безпідставність винесення, а також необхідність скасування, винесеної відповідачем, Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №38684567 від 23.09.2013 р. по примусовому виконанню Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567 від 12.07.2013 р.

Згідно статті 51 Закону № 606-ХІV, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 57 Закону № 606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В обґрунтування правомірності дій (бездіяльності) відповідач посилалась на ч.1 ст.50 Закону № 606-ХІV, відповідно до якої, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Проте, суд звертає увагу, що в даних спірних правовідносинах має місце не закінчення виконавчого провадження, а повернення виконавчого документа стягувачеві, що має різні правові наслідки.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу позивача відносно визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає у не винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1, а саме квартири АДРЕСА_1, та оголошення заборони на його відчуження, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язок відповідача в разі повернення виконавчого документа стягувачеві знімати накладений арешт, крім того суд звертає увагу, що у виконавчому провадженні ВП №38684567 наявна Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28.08.2013 р., доказів оскарження якої позивачем не надано, а тому, керуючись ч.1 ст.50 Закону № 606-ХІV за аналогією закону, суд приходить до висновку про недопущення зазначеної вище протиправної бездіяльності.

Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 Закону № 606-ХІV, відповідно до норм якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника(ч.2 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту (ч.3 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту(ч.4 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду(ч.5 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.6 ст. 60 Закону № 606-ХІV).

Враховуючи той факт, що у виконавчому провадженні ВП №38684567 наявна Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28.08.2013 р., доказів оскарження якої позивачем не надано, а тому, керуючись ч.1 ст.50 Закону № 606-ХІV за аналогією закону, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зняття арешту, накладеного Постановою про арешт від 04.07.2013 р.

Відносно направлення позивачу Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №38684567 від 23.09.2013 р. по примусовому виконанню Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №38684567 від 12.07.2013 р. суд звертає увагу, що згідно з наданим відповідачем Реєстром та на відправлення рекомендованої кореспонденції та доданим чеком позивачу 01.10.2013 р. дана постанова була направлена рекомендованим листом, проте без повідомлення про вручення, чим порушено вимоги ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження"

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, зокрема, наданих сторонами пояснень та доказів в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 12.07.2013 р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) виконавчого збору 100645,58 грн. по виконавчому провадженню №38684567 відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039, виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 1006455,80 грн.

3. Визнати незаконним та скасувати пункт другий резолютивної частини постанови державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 19.09.2013 р. по виконавчому провадженню №38684567, відкритому на підставі виконавчого документу - виконавчого напису КМНО №1039 виданого 18.05.2013 р. про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк» боргу в сумі 1006455,80 грн., про виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

4. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, яка полягає у не направленні ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) постанови про відкриття виконавчого провадження №39888710 від 23.09.2013 р. ВДВС Солом'янського РУЮ м.Києва на підставі постанови вказаного відділу державної виконавчої служби №38684567, виданої 19.09.2013 р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва виконавчого збору в сумі 100645,58 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

5. Скасувати постанову державного виконавця Цапенко С.М. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва від 23.09.2013 р. про відкриття виконавчого провадження №39888710 на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва №38684567, виданої 19.09.2013 про стягнення із ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва виконавчого збору в сумі 100645,58 грн.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати в сумі 11,47 грн. (одинадцять гривень сорок сім копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко