Постанова № 36239198, 23.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4607/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2013 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1 548,45 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). Однак всупереч вимог ПК України відповідач станом на 04.12.2013 має заборгованість в сумі 1 548,45 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, що є підставою для стягнення в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим зворотнім повідомленням, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач як фізична особа-підприємець, 10.07.2006 зареєстрований Чернігівською районною державною адміністрацією, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (4).

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

У відповідності з п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2012 відповідачем подано до Чернігівської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за 1 групою.

Відповідно до п.293.2. ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 293.7. статті 293 ПК України передбачено, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Згідно поданої відповідачем заяви, останнім обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування - 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати (1 група), що відповідає вимогам п.293.2., 293.7 ст.293 ПК України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2013 складає 1 147,00 грн., з яких 10 відсотків становить 114,70 грн.

Пунктом 295.1. статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

На підставі п.122.1 ст.122 ПК України податковим повідомленням-рішенням № 0006391700 від 29.10.2013 застосовано штрафні санкції в сумі 516,15 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, однак борг не сплачено.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач станом на 04.12.2013 має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму з урахуванням штрафних санкцій 1 548,45 грн.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України відповідачу рекомендованим листом направлено податкову вимогу від 07.08.2013 № 33-17, яка відповідачем отримана, однак борг не сплачено.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на встановлене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 45 коп. на р/р 31511970700523. Одержувач - УК у Чернігівському районі/смт. Гончарівське/18050400. Банк: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача 38053813.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко