Постанова № 36239081, 19.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 року Справа № 812/8088/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування вимоги про сплату недоїмки від 16.04.2013 № Ф-2424,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі- УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, відповідач) про скасування вимоги про сплату недоїмки від 16.04.2013 № Ф-2424.

В обґрунтування вимог позивач вважає, що вимога 16.04.2013 № Ф-2424 про сплату недоїмки у сумі 8582,72 грн. підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Просить скасувати вимогу УПФУ в м. Лисичанську Луганської області про сплату недоїмки від 16.04.2013 № Ф-2424.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, однак від них надійшли письмові заяви, в яких просять справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 09.08.2002, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1, свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомленням про взяття на облік фізичної особи-підприємця (а.с. 6-9).

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464), Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У відповідності до ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ №2464-VІ) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 4 ч.1 ст. 4 ЗУ №2464-VІ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

В судовому засіданні встановлено, що станом на 01.10.2013 позивач має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 10970,78 грн., в тому числі по періодах : за 2011 рік - 4010,30 грн., за 2012 рік - 4572,42 грн., за 1 квартал 2013 - 1194,03 грн., 2 квартал 2013 - 1194,03 грн., всього - 10970,78 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 66-67), у зв'язку з чим УПФУ 16.04.2013 сформована вимога № Ф-2424 (а.с.23-24) про сплату боргу в розмірі 8582 грн. 72 коп.

Також встановлено, що позивач не перебуває на обліку в УПФУ в м.Лисичанську як пенсіонер за віком або як інвалід, що підтверджується довідкою від 13.12.2013 № 7301 (а.с65).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011 р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, звільняють від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці , які є інвалідами та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В судовому засіданні встановлено, що договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування між сторонами укладено не було.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - обов'язковий збір, який здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг).

Відповідно до ч.18 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учаснику бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства; { Пункт 18 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 .

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач має пільги зі сплати виключно зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Тобто, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входить до переліку пільг, які надані учаснику бойових, у даному випадку - ОСОБА_1, передбачених ч.18 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено, що позивач не перебуває на обліку в УПФУ в м.Лисичанську Луганської області як пенсіонер за віком або як інвалід та чинним законодавством не передбачено підстав для звільнення учасника бойових дій від сплати єдиного внеску, а тому оскаржувана вимога сформована відповідачем у відповідності до вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки рішення винесено не на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування вимоги про сплату недоїмки від 16.04.2013 № Ф-2424 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова