Постанова № 36239072, 09.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р. Справа № 804/14751/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2013 року, серпень 2013 року у розмірі 4 483, 52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2013 року, серпень 2013 року у розмірі 4 483, 52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період липня та серпня 2013 року у загальній сумі 4 483, 52 грн.

Просить суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 03563100) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 37837355) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період липня та серпня 2013 року у загальній сумі 4 483, 52 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят три гривні п'ятдесят дві копійки).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заяви про розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із тим, що представник відповідача перебуває в іншому судовому засіданні в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді. Так, у відповідності до положень ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. Суд, вивчивши доводи представника відповідача, вважає, що останній не обґрунтував своє клопотання належним чином, не надав суду належних доказів на підтвердження заявлених відомостей. Тим більше, відповідно даних оригіналу поштового повідомлення про вручення представник Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» отримав ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик до суду з датою судового засідання, призначеною на 09.12.2013 року о 11:10 завчасно, а саме: 25.11.2013 року. Тобто, на думку суду, у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання відповідних заперечень проти адміністративного позову. Тому, суд не приймає до уваги подане клопотання про відкладення судового розгляду справи в якості належної підстави для відкладення розгляду справи на іншу дату.

З урахуванням вимог ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду оплату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які отримують пенсії на пільгових умовах за списками № 1 та № 2 до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Також ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вищевказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Нікопольська районна агропромтехніка» має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період липня та серпня 2013 року у загальній сумі - 4 483, 52 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Так, позивачем на підтвердження правомірності заявлених вимог були надані суду копії відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на що з квітня 2013 року сума до сплати даного підприємства становить - 2 139, 23 грн. за кожен місяць, починаючи з квітня 2013 року згідно зазначеного розрахунку призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які мешкають в м. Нікополі Дніпропетровської області; з червня 2013 року сума сплати даного підприємства становить - 102, 53 грн. за кожен місяць, починаючи з червня 2013 року згідно зазначеного розрахунку призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах колишньому працівнику Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» - ОСОБА_5, що мешкає в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за період липня та серпня 2013 року (2 139, 23 грн. + 102, 53 грн. = 2 241, 76 грн. (липень) + 2 241, 76 грн.(серпень)) у загальній сумі - 4 483, 52 грн.

При цьому ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати боргу відповідачем під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень 2013 року, серпень 2013 року у розмірі 4 483, 52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нікопольська районна агропромтехніка» (ідентифікаційний код юридичної особи - 03563100) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 37837355) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період липня та серпня 2013 року у загальній сумі 4 483, 52 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят три гривні п'ятдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко