Постанова № 36238990, 02.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року № 810/5878/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій по нарахуванню пені та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фора» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню пені в сумі 64 549,11 грн. та списанню грошових коштів з особового рахунку позивача з податку на додану вартість в рахунок її погашення, зобов'язати відповідача скасувати вказану суму нарахованої пені та відновити на особовому рахунку позивача списані грошові кошти.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії податкового органу по нарахуванню пені та її списанню є необґрунтованими та протиправними.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. У судовому засіданні стверджував, що суму пені визначено правомірно як за 2010 рік, так і за 2011-2012 роки, оскільки пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає нарахування пені за весь період заниження, в тому числі і за періоди до набрання чинності цим кодексом, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Фора» є юридичною особою, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32294897, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, правонаступником якої відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» є ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фора» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2012 за наслідками якої складено Акт від 30.11.2012 № 463/22-2/32294897 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Фора» пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 168 116,00 грн., в т.ч. за лютий 2010 р. у сумі 1 543,00 грн.; за березень 2010 р. у сумі 2 901,00 грн.; за червень 2010 р. у сумі 23 711,00 грн.; за липень 2010 р. у сумі 50 824,00 грн.; за серпень 2010 р. у сумі 28 662,00 грн.; за вересень 2010 р. у сумі 16 837,00 грн.; за жовтень 2010 р. у сумі 2 168,00 грн.; за березень 2011 р. у сумі 5 712,00 грн.; за квітень 2011 р. у сумі 5 362,00 грн.; за травень 2011 р. у сумі 6 348,00 грн.; за червень 2011 р. у сумі 4 972,00 грн.; за липень 2011 р. у сумі 4 474,00 грн.; за серпень 2011 р. у сумі 5 287,00 грн.; за вересень 2011 р. у сумі 6 498,00 грн.; за жовтень 2011 р. у сумі 2 817,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 № 0001602300 на суму 204 548, 00 грн. (168 116,00 грн. - за основним платежем та 36 432,00 грн. - за штрафними санкціями).

Зазначене податкове повідомлення ТОВ «Фора» не оскаржувалось, донараховані суми грошового зобов'язання сплачені 21.12.2012 згідно з платіжними дорученнями про перерахування коштів № 1728944 від 21.12.2012 р. на суму 168 160,00 грн. та № 1728943 від 21.12.2012 р. на суму 36 432,00 грн.

За заявами ТОВ «Фора» від 07.08.2013 р. № 07/08-13 та від 12.08.2013 р. № 11/08-13 між ТОВ «Фора» та відповідачем проведено звірки розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2013 р., що відображено в актах від 31.12.2012 р. № 671/716 та від 21.08.2013 р. № 1686-20/714/718.

У акті від 31.12.2012 р. № 671/716 за період з 31.12.2011 р. по 31.12.2012 р. за даними податкового органу зазначено суму пені в розмірі 43 397,99 грн., списану за рахунок переплати податку.

У акті від 21.08.2013 р. № 1686-20/714/718 за період з 31.12.2012 р. по 30.06.2013 р. виявлено розбіжності між даними картки обліку особового рахунку та даними ТОВ «Фора» на суму 64 549,11 грн., а саме: сума переплати ПДВ до бюджету у картці обліку з податку на додану вартість станом на 30.06.2013 р. менше на 64 549,11 грн., ніж за даними ТОВ «Фора».

У наданій відповідачем копії зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на додану вартість за період з 31.12.2011 р. по 31.12.2012 р. розрахунок пені становить 43 397,99 грн., як вказано в акті звірення від 31.12.2012 р. №671/716. При цьому, з вказаної суми пені сума нарахованої пені за податковим повідомленням-рішенням № 0001602300 від 17.12.2012 р. становить 33 458,23 грн., інша частина - сума нарахованої пені за поданими ТОВ «Фора» уточнюючими розрахунками.

У наданій відповідачем копії зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на додану вартість за період з 31.12.2012 р. по 30.06.2013 р. станом на 30.06.2013 р. зазначено пеню в сумі 151,09 грн., хоча в акті звірення від 21.08.2013 р. №1686-20/714/718 вказано 64 549,11 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні на питання щодо причин розбіжностей між даними зворотного боку картки обліку платника податку на додану вартість та даними ТОВ «Фора» станом на 30.06.2013 р. в сумі 64 549,11 грн. пояснив, що дані картки обліку формуються в автоматизованому порядку та надав службову записку, в якій зазначено про автоматизований порядок ведення картки обліку платника податку.

Письмові рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ТОВ «Фора» не надсилались.

Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань, нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням №0001602300 від 17.12.2012 р. відбувалось за періоди з 30.03.2010 р. по 26.12.2012 р.

До набрання чинності ПК України відносини у сфері нарахування податковими органами пені були врегульовані Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) відповідно до п. 16.1 ст. 16 якого після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Отже, до набрання чинності ПК України закон передбачав нарахування пені на узгоджене зобов'язання після закінчення встановлених строків для його погашення.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про можливість нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України за 2010 рік, оскільки норми ПК України, які почали діяти з 01.01.2011 щодо нарахування пені за весь період заниження зобов'язань (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), повинні застосовуватись і за попередні періоди, в силу прямої вказівки пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Щодо посилання відповідача на Додаток 2 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, де міститься приклад нарахування пені відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України та вказується у якості прикладу період з 19.11.2010 по 10.02.2011 включно, суд зазначає, що дані норми Інструкції не можуть бути застосовані, оскільки не відповідають ст. 58 Конституції України та не передбачені Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційним Судом України у Рішенні від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 зазначено, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту у часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

ПК України не передбачено надання зворотної дії пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 цього кодексу, тому відповідачем протиправно застосовано дану норму до відносин, які існували до набрання нею чинності.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 24.11.2011 №2198/11/13-11 зазначає, що за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності ПКУ, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним ПКУ.

Отже, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Щодо нарахування пені з 01.01.2011, суд також зазначає, що згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні (наприклад, нарахування контролюючими органами плати за землю фізичним особам відповідно до пп. 286.5 ст. 286 ПК України); грошове зобов'язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому ст. 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

ПК України розмежовує поняття податкового зобов'язання та грошового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст. 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, в тому числі у встановлених ст. 57 ПК України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язанням визначається по-різному:

- пеня на грошове зобов'язання згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків (наприклад, згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України при поданні податкової декларації за будь-який наступний податковий період або поданні уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації при заниженні податкового зобов'язання минулих податкових періодів) починає нараховуватися з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, вказаного в декларації або уточнюючому розрахунку або в податковому повідомленні-рішенні (саме коли наявні порушення податкового законодавства) на суму податкового боргу;

- пеня на податкове зобов'язання згідно з пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ починає нараховуватися у день настання строку сплати податкового зобов'язання в податковій декларації або податковому повідомленні-рішенні (коли відсутні порушення законодавства) на вказану в них суму податку.

Податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012 №0001602300 визначено грошове зобов'язання у зв'язку із порушенням норм податкового законодавства, тому нарахування на нього пені, передбаченої пп. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України на несплачені у встановлений строк податкові зобов'язання, є протиправним.

Пеня, передбачена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, також не може бути нарахована в даному випадку, оскільки визначені податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012 р. №0001602300 грошові зобов'язання були сплачені у межах передбаченого законом десятиденного строку з моменту його отримання, тобто ще до моменту їх узгодження.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, в уточнюючих розрахунках, поданих у зв'язку із самостійним виявленням помилок, ТОВ «Фора» самостійно визначено грошові зобов'язання, які складаються з сум недоплати та штрафу, тому нарахування на такі зобов'язання пені, передбаченої пп. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України на несплачені у встановлений строк податкові зобов'язання, є протиправним.

При цьому суд зазначає, що у разі заниження податкового зобов'язання платник податків повинен сплатити саме штраф в розмірі трьох або п'яти відсотків, в залежності від форми виправлення помилки.

Форми розрахунку коригування, які діяли на момент подання уточнюючих розрахунків, були затверджені наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за №250/2054, наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 р. № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935, та наказом Мінфіну «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 відповідно, не містять рядку для розрахунку пені.

Пеня, передбачена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, також не може бути нарахована в даному випадку, оскільки визначені уточнюючими розрахунками грошові зобов'язання сплачуються до моменту подання уточнюючих розрахунків, тобто ще до моменту узгодження визначених ними грошових зобов'язань згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України.

Крім того, у ТОВ «Фора» протягом всього періоду нарахування пені - з 30.03.2010 по 30.06.2013 наявна переплата з податку на додану вартість, що підтверджується актами звірки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість між ТОВ «Фора» та Відповідачем від 31.12.2012 р. № 671/716 та від 21.08.2013 р. № 1686-20/714/718, копіями зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на додану вартість за періоди з 31.12.2011 р. по 31.12.2012 р. та з 31.12.2012 р. по 30.06.2013 р.

Отже, враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість, у ТОВ «Фора» було відсутнє заниження податкового зобов'язання, тому у відповідача не було підстав для нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України пеня є різновидом фінансової відповідальності.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені на грошове зобов'язання розпочинається з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, а на податкове зобов'язання - у день настання строку сплати податкового зобов'язання.

Отже, підставою для нарахування відповідної пені є порушення встановленого законодавством строку погашення узгодженого грошового зобов'язання або строку сплати податкового зобов'язання.

Нараховані контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 17.12.2012 р. №0001602300 та визначені ТОВ «Фора» самостійно в уточнюючих розрахунках грошові зобов'язання сплачені до моменту їх узгодження, тобто без порушення строків погашення узгоджених грошових зобов'язань, визначених ст. ст. 50, 57 ПКУ, тому у відповідача відсутні підстави для застосування пп. пп. 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Додатковим підтвердженням відсутності у відповідача права на нарахування пені є те, що ним не надсилалось ТОВ «Фора» письмове рішення щодо нарахування пені відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України.

Так, зазначеною нормою встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно п. 5.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123 (надалі - Інструкція № 276) оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Враховуючи вимоги наведених нормативно-правових актів та положення статей 17, 42, 55, 56 ПК України, про будь-яке прийняте рішення (в тому числі і про рішення щодо нарахування пені) контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків в передбаченому законом порядку, шляхом винесення та вручення належним чином відповідного податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги даній особі.

Отже, відсутність податкових вимог відповідача свідчить про сплату ТОВ «Фора» суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, що виключає можливість нарахування пені.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Інструкції № 276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

- відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

- непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Отже, відповідно до порядку ведення оперативного обліку платежів до бюджету до зворотного боку особового рахунку платника податків вносяться відомості щодо наступних видів пені:

1) самостійно визначеної платником податків;

2) нарахованої контролюючим органом та узгодженої платником податків;

3) за порушення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 розділу 4 Інструкції № 276 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені» у день фактичного погашення податкового боргу (його частини).

Враховуючи те, що згідно з копіями облікових карток з податку на додану вартість узгодженої суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ТОВ «Фора»» не обліковувалося, нарахування пені було здійснено з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до п. 131 1 ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено судом, ТОВ «Фора» самостійно вказану пеню не сплачувало.

Згідно п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, право самостійно здійснювати розподіл сплачених платником податків сум надано податковому органу виключно у випадку погашення сум податкового боргу.

Оскільки згідно з копіями облікових карток з податку на додану вартість узгоджені суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ТОВ «Фора» не обліковувалось, відповідач не мав права здійснювати погашення нарахованих ним сум пені з коштів переплати податку на особовому рахунку ТОВ «Фора».

Доводи відповідача про можливість нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України на грошові зобов'язання спростовуються також тим, що таке тлумачення даної норми суперечить положеннями абз. 2 п. 57.3 ст. 57, п. 56.15, п. 56.18 ст. 56 ПКУ, якими визначено обставини, з якими ПК України пов'язує строки погашення грошового зобов'язання, до настання яких сума податкового зобов'язання є неузгодженою, та відповідно протягом цього часу у платника податків відсутній обов'язок щодо її сплати.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі, якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосовується презумпція правомірності рішень платника податку.

Зазначене правило є закріпленим проявом принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до частини другої ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено в Остаточному рішенні Європейського суду «Сєрков проти України» від 07.10.2011, Заява № 39766/05, в якому зазначено, що суд не може не брати до уваги вимоги статті 4.4.1 Закону про погашення зобов'язань платників податків, який передбачає, що у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності дій відповідача по нарахуванню пені та списанню грошових коштів з особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Фора» в рахунок її погашення є обґрунтованими, а висновки податкового органу є безпідставними, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 172,05 грн. (платіжні доручення від 04.10.2013 №№ 2088464, 2088465, 2088466 та від 05.11.2013 № 2130036), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів по нарахуванню пені в сумі 64 549,11 грн. та списанню грошових коштів з особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Фора» в рахунок її погашення.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів скасувати нараховану пеню в сумі 64 549,11 грн. та відновити на особовому рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Фора» списані в рахунок її погашення грошові кошти.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів подати звіт суду про виконання рішення у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32294897) суму сплаченого судового збору в розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 грудня 2013 р.