Рішення № 36238804, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22018/13 16.12.13

За позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна"

Про стягнення 30 423,10 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Півень Д.О.- представник (дов. № 91/2013/11/26-1 від 26.11.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна» з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 30 423, 10 грн. (27 910, 22 грн. - основний борг, 518, 64 грн. - три відсотки річних, 1 994, 24 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати теплової енергії для вентиляції відповідно до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532673 від 26.11.2007 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/22018/13, та призначено справу до розгляду на 02.12.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. представник позивача подав суду клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Суд у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 02.12.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 16.12.2013 р. о 10 год. 30 хв.

У судове засідання 16.12.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового конверту з ухвалою суду про порушення провадження у справі № 910/22018/13. Дана ухвала була направлена судом на адресу відповідача, що зазначена у позові та яка відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно даних ЄДР (повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи). Також, повноважному представнику відповідача 28.11.2013р. за його клопотанням, були надані матеріалами господарської справи № 910/22018/13 для ознайомлення та отримання необхідних фотокопій, про що свідчить відмітка, яка міститься в матеріалах справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.12.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 16.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна» (далі - Відповідач) був укладений Договір № 1532673 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку (п. 5.1. Договору.).

Строк дії договору відповідно до умов розділу 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2008 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

П. 5 Додатку 1 до Договору передбачає, що при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного Договору, продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитою теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені Додатком 4 до Договору.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до звертання-доручення про укладення договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011- затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно з Додатком 4, а саме п. 2, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює Договір про заставу майна, згідно з Законом України «Про заставу» як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5 Додатку 4, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

П.6 Додатку 4 передбачає, що у разі порушення терміну сплати за поточне споживання, визначеного у п. 2 Додатку чи наявності боргу на початок кожного розрахункового періоду, «Енергопостачальна організація» має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії, згідно Додатку 7 до Договору.

Згідно з п. 7 Додатку 4 абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2013 р. по 01.10.2013 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.10.2013 р. становить 27 910,22 грн., що підтверджується обліковими картками, відомостями обліку та довідкою про розрахунок основного боргу.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором в розмірі 27 910,22 грн., а також, 1 994,24 грн. - пені, та 518,64 грн. - 3 % річних.

Відповідач, відзиву на позов не надав, заперечень на наведені позивачем доводи суду не заявляв.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір № 1532673 від 26.11.2007 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 27 910,22 грн. відповідачем у встановлений Договором строк не виконано, оскільки доказів іншого суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 27 910,22 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 994,24 грн. - пені та 518,64 грн. - 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532673 від 26.11.2007 р.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 7 Додатку 4 абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 1 994,24 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду надано не було. Розрахунок пені відповідає умовам Договору та вимогам вищезазначеного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1 994,24 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних - 518,64 грн.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 518,64 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов ПАТ "Київенерго" про стягнення з ТОВ «Шоколадниця-Україна» основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532673 від 26.11.2007 р., а також пені та 3 % річних, судом задовольняється в повному обсязі.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна» (01004, м. Київ, Печерський район, вулиця Басейна, будинок 1/2 літ. А; ідентифікаційний код 33744608) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, Печерський район, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 00131305, поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) 27 910 (двадцять сім тисяч дев'ятсот десять) грн. 22 коп. основної заборгованості, 1 994 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 24 коп. пені, 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 64 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 23.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева