Рішення № 36238771, 05.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17061/13 05.12.13за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротрейд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток"

про стягнення 59 784,65 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Бєлоусова Н.Е. (за довіреністю)

від відповідача Шинкарук М.М. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Євротрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" про стягнення за договором на транспортно-експедиційні послуги № 200/12/2012 від 20.12.2012 р. суми боргу в розмірі 60 239,69 грн., з яких: 53 500,00 грн., що складаються з 41 500,00 грн. вартості перевезень та 12 000,00 грн. доплати за простой, 3 447,45 грн. пені, 738,74 грн. трьох процентів річних, 53,50 грн. збитків від інфляції, 2 500,00 грн. витрат на юридичні послуги, які позивач включає до ціни позову та кваліфікує як збитки. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажів з заявками № 500682/12 від 28.12.2012 р. та № 500054/12 від 21.01.2013 р. за вказаним вище договором у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/17061/13, розгляд справи було призначено на 22.10.2013 р. (суддя Станік С.Р.).

Розпорядженням № 04-1/966 від 03.10.2013, у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду справу, № 910/17061/13 призначено до повторного автоматичного розподілу.

У результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/17061/13 передано судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. справу № 910/17061/13 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 31.10.2013 р.

30.10.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги, письмові пояснення щодо повноважень т.в.о. генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротрейд" Козкіна І.П. та заступника генерального директора Кліводи Г.Л. з наданням відповідних документів та додаткові документи по справі.

Представниками сторін було надано суду усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 05.11.2013 р.

Через канцелярію суду 05.11.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи по справі.

Представниками сторін було надано суду усні пояснення по суті спору.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що в порушення умов договору позивачем не було надано відповідачу повного пакету оригіналів документів, визначених договором, зокрема, як зазначає відповідач, ним не було отримано оригіналу міжнародних товарно-транспортних накладних CMR.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що за умовами договору (п. 3.2) та заявок до договору оплата за виконане перевезення здійснюється протягом 15 днів з моменту отримання документів, визначених договором.

Таким чином, за твердженнями відповідача, відповідно до умов заявок та договору обов'язком позивача є надання відповідачу оригіналів передбачених договором документів, після чого у відповідача виникає обов'язок здійснити розрахунки за перевезення протягом 15 днів з моменту отримання від позивача оригіналів документів, зазначених в п. 3.2. договору. З огляду на вказані обставини, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 14.11.2013 р.

Через канцелярію суду 11.11.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення на відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Так, відповідно до поданого клопотання позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" 53 500,00 грн., що складаються з 41 500,00 грн. вартості перевезень та 12 000,00 грн. доплати за простой, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 3 072,71 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 658,44 грн., збитки від зміни індексу інфляції 53,50 грн., витрати на юридичні послуги в розмірі 2 500,00 грн., які сторона включає до ціни позову та кваліфікує як збитки. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Відповідно до письмових пояснень на відзив позивач спростовує твердження відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Представниками сторін було надано суду усні пояснення по суті спору. Судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.12.2013 р.

Через канцелярію суду 29.11.2013 р. відповідачем були подані письмові пояснення щодо ненастання строку оплати за договором у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, перелік яких встановлено в п. 3.2. договору, необхідних відповідачу для виконання свого зобов'язання.

05.12.2013 р. у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.12.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (експедитором) та товариством з обмеженою відповідальністю "СП Євротрейд" (перевізником) було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 200/12/2012.

Відповідно до п. 1.1. експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом (ліцензія серії АВ № 114084, видана Головавтотрансінспекцією 24.05.2006 р.), а також по організації таких перевезень.

Згідно з п. 1.2. конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора та узгоджуються з перевізником.

Узгодженою (підтвердженою) вважається заявка, підписана керівниками або уповноваженими довіреністю представниками сторін і скріплена печатками або штампами сторін. Заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. Сторони встановили, що подача та підтвердження належним чином посвідчених заявок на перевезення вантажів може здійснюватись телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У разі відмови від підтвердженої заявки сторона зобов'язується письмово (по факсу) повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 48 годин до дати завантаження при міжнародних перевезеннях або 24 годин при внутрішніх перевезеннях (п. 1.3.).

Згідно з п. 2.1.11. експедитор зобов'язується своєчасно оплачувати послуги, надані за цим договором.

Відповідно до п. 2.2.2. перевізник зобов'язується забезпечити виконання всіх послуг, зазначених у підтвердженій заявці.

Вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання. Експедитор зобов'язується в порядку й на умовах, певних даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати перевізника, пов'язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного договору (п. 3.1.).

Згідно з п. 3.2. розрахунки за цим договором здійснюються експедитором у безготівковій формі на умовах 10 днів на підставі копії рахунку, переданого перевізником за допомогою факсимільного зв'язку, з подальшим отриманням оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної, якщо інше не вказано у заявці.

У разі перевищення строку, вказаного у пункті 2.1.5. договору, експедитор сплачує штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні/прикордонній митниці (у тому числі у зв'язку з неналежним оформленням документів чи внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення експедитором (вантажовідправником/вантажоодержувачем) попереднього повідомлення/декларації) у розмірі, що становить: при міжнародних перевезеннях гривневий еквівалент по курсу НБУ: тентом - 125 EURO/рефрижератором - 150 EURO за кожну добу простою, включаючи вихідні та святкові дні, якщо автомобіль було подано не пізніше ніж за 36 годин до початку таких; при міжнародних перевезеннях Україна-Росія: тентом - 500 (п'ятсот) гривень/рефрижератором - 700 (сімсот) гривень за кожну почату добу простою, включаючи вихідні та святкові дні, якщо інше не обумовлено в заявці; при внутрішніх перевезеннях за кожний початий день простою: тентом - 250 грн./ рефрижератором - 400 грн. (п. 4.5.).

Згідно з п. 3.4. усі штрафи за цим договором повинні бути сплачені винною стороною протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунка-фактури та підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 4.6. за несвоєчасну оплату наданих послуг експедитор сплачує перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати.

Якщо відправлений перевізником акт приймання-передачі наданих послуг експедитором не підписаний, письмово не заперечений протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін та підлягає оплаті в повному обсязі (п. 6.3.).

Транспортно-експедиційні послуги позивачем виконано належним чином та без зауважень, що підтверджується заявкою № 500682/12 від 28.12.2012 р. на суму 20 000,00 грн., картою руху транспортного засобу перевізника, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR A № 593394, податковою накладною № 56 від 22.01.2013 р., заявкою № 500054/12 від 21.01.2013 р. на суму 21 500,00 грн., міжнародною товарно-транспортною накладною CMR A № 593352, податковою накладною № 245 від 06.02.2013 р.

Крім того, позивачем було виставлено рахунок № 57 від 22.01.2013 р. на суму 12 000,00 грн. як доплату до перевезення у зв'язку з простоєм, що підтверджується картою руху та актом, направленим позивачем відповідачу, що містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору, позивач направив на адресу відповідача вичерпний перелік документів, визначених договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наданими на вимогу суду.

Таким чином, позивач виконав вимоги договору на транспортно-експедиційні послуги № 200/12/2012 від 20.12.2012 р., що також підтверджується наявним в матеріалах справи гарантійним листом відповідача від 01.04.2013 р., відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток", в особі директора Лук'яненка С.І., повідомляє, що суму заборгованості в розмірі 53 500,00 грн. буде виплачено в термін: 15 000,00 грн. протягом з 15.04.2013 р. по 19.04.2013 р.; 15 000,00 грн. - протягом з 22.04.2013 р. по 26.04.2013 р.; 23 500,00 грн. - протягом з 29.04.2013 р. по 03.05.2013 р. Додатково боржник зазначив, що гарантує повний розрахунок.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату не здійснив.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України) Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами, є юридично обов'язковими.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 202, 203, 205, 206 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення, які регламентуються главами 63-64 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 Цивільного кодексу України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідачем не надано до суду документів за період до подання позивачем до суду позову, які б свідчили про заперечення відповідачем наданих позивачем послуг чи зауваження щодо їх якості.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності обов'язку по оплаті 53 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на транспортно-експедиційні послуги № 200/12/2012 та заявкам № 500682/12, 500054/13, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 3 072,71 грн. за період прострочення, вказаний в розрахунку до клопотання про зменшення розміру позовних вимог (враховуючи строки, встановлені договором, та дату одержання відповідачем документів, потрібних для оплати).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на розрахунок, доданий до клопотання про зменшення розміру позовних вимог, вбачається, що позивач нараховує пеню на суму основного боргу з урахуванням штрафу, що є необґрунтованим.

За розрахунком суду, загальний розмір пені складає 2 408,08 грн. Враховуючи викладене, судом відмовлено у стягненні 664,63 грн. пені.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на транспортно-експедиційні послуги № 200/12/2012 та заявками № 500682/12, № 500054/13 позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму інфляційних втрат в розмірі 53,50 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, загальний розмір інфляційних втрат складає 41,00 грн. Враховуючи викладене, судом відмовлено у стягненні 12,50 грн. інфляційних втрат.

За розрахунком суду загальний розмір 3% річних складає 493,97 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Судом відмовлено у стягненні 3% річних від простроченої суми в розмірі 164,47 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені збитки у вигляді витрат на юридичні послуги в розмірі 2 500,00 грн., яких позивач зазнав в результаті неправомірної поведінки відповідача.

У стягненні 2 500,00 грн. збитків, понесених у зв'язку з наданням правової допомоги, судом відмовлено з огляду на наступне.

Відповідне питання врегульоване у пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", де зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 12-А, код 36058165) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротрейд" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 5, к. 5, код 14325912) 41 500 (сорок одну тисячу п'ятсот) грн. 00 коп. вартості перевезень, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу за простой, 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 08 коп. пені, 41 (сорок одну) грн. 00 коп. інфляційних, 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 97 коп. 3% річних, 1 624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 33 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова