Рішення № 36238714, 18.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 р. Справа № 914/4349/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Еко", м.Львів

про стягнення 27 871,76 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бекерська О.І. - юрисконсульт (довіреність №67 від 30.09.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено ЛКП "Львівтеплоенерго" до ТзОВ "Ліфт-Еко" про стягнення 27 871,76 грн., з яких 27 448,27 грн. - основний борг та 423,49 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 18.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.12.2013р. Ухвалою суду від 04.12.2013р. розгляд справи відкладено на 18.12.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Станом на 18.12.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 04.12.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 79053, м.Львів, вул.Сихівська, 24«б». Однак слід зазначити, що відповідач отримав ухвалу суду від 18.11.2013р. про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79066 0388382 3 від 19.11.2013р. - вручено 21.11.2013р.

Станом на 18.12.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, в тому числі про відкладення розгляду справи, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

27.07.2012р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" (надалі - балансоутримувач) та ТзОВ "Ліфт-Еко" (надалі - сервітуарій) укладено договір №07/12-474 про надання сервітуту відповідно до умов якого балансоутримувач надає право користування (надалі - сервітут), а сервітуарій набуває право користування, відповідно до поверхових планів об'єктом договору (визначеним в п.2.1. даного договору) за адресами: м.Львів, пр.Ч.Калини, 75а (2 пов.) - заг. площа 48,9 м.кв.; м.Львів, пр.Ч.Калини, 98а (2 пов.) - заг. площа 54,3 м.кв.; м.Львів, вул.Чукаріна, 1а (2 пов.) - заг. площа 33,71 м.кв.; м.Львів, вул.Ант.-Давидовича, 10а (2 пов.) - заг. площа 36,80 м.кв.; м.Львів, вул.В.Великого, 125а (2 пов.) - заг. площа 51,3 м.кв.

Відповідно до п.2.1. договору об'єктом договору є право користування частиною нежитлових приміщень розташованих в м.Львові за вищевказаними адресами загальною площею 225,01 м.кв., відповідно до поверхневого плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).

Згідно із п.3.1. договору передача права користування об'єктом договору балансоутримувачем сервітуарію здійснюється на підставі акту приймання-передавання права користування цим об'єктом. Право користування вважається переданим з моменту підписання сторонами або їх повноважними представниками зазначеного акту (додаток №2).

Сторони домовились, що плата за право користування об'єктом договору на момент підписання договору, визначається протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частино даного договору (додаток №3), який узгоджується і підписується сторонами одночасно з актом приймання-передавання права користування об'єктом договору (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що плата за кожен наступний місяць дії договору підлягає індексації на офіційно визначений індекс за попередній місяць.

Відповідно до п.4.4. договору щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, балансоутримувач виставляє сервітуарію рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за попередній місяць, а також надає акт виконаних робіт по договору та податкову накладну.

Згідно із п.4.5. договору плата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку (який вручається сервітуарію під розпис або надсилається за адресою 79066, м.Львів, вул.Сихівська, 24б) протягом 14 календарних днів з моменту отримання такого рахунку, шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум з банківського рахунку сервітуарія на банківський рахунок балансоутримувача.

На виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передавання права користування об'єктом договору.

Також сторони підписали протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого сторони домовились, що плата за право користування об'єктом договору загальною площею 173,71 кв.м. і площею 51,3 кв.м. становить 11 732,01 грн., крім цього ПДВ 2 346,41 грн., всього з ПДВ 14 078,42 грн. за місяць, крім цього додатково будуть включені понесені балансоутримувачем витрати по платі земельного податку. Відповідно до вказаного протоколу, він є підставою для взаємних розрахунків між балансоутримувачем та сервітуарієм.

Як зазначає позивач у позовній заяві, всупереч умовам укладеного договору станом на 01.11.2013р. відповідачем не здійснено оплату за договором надання сервітуту на суму 27 448,27 грн.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п.4.5. договору, сервітуарій сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку затримки платежів сервітуарієм у зв'язку із отриманням рахунків, оформлених балансоутримувачем з порушенням вимог, викладених в п.п.4.4., 4.5. даного договору, пеня за цей період не нараховується.

Відтак, на підставі п.11.3. договору позивачем також нараховану відповідачу пеню, розмір якої становить 423,49 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 27 871,76 грн., з яких 27 448,27 грн. - основний борг та 423,49 грн. - пеня.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЛМКП "Львівтеплоенерго"та ТзОВ "Ліфт-Еко" укладено договір №07/12-474 про надання сервітуту відповідно до умов якого балансоутримувач надає право користування (надалі - сервітут), а сервітуарій набуває право користування, відповідно до поверхових планів об'єктом договору (визначеним в п.2.1. даного договору) за адресами: м.Львів, пр.Ч.Калини, 75а (2 пов.) - заг. площа 48,9 м.кв.; м.Львів, пр.Ч.Калини, 98а (2 пов.) - заг. площа 54,3 м.кв.; м.Львів, вул.Чукаріна, 1а (2 пов.) - заг. площа 33,71 м.кв.; м.Львів, вул.Ант.-Давидовича, 10а (2 пов.) - заг. площа 36,80 м.кв.; м.Львів, вул.В.Великого, 125а (2 пов.) - заг. площа 51,3 м.кв.

На виконання умов договору ЛКП "Львівтеплоенерго" надало право користуватися ТзОВ "Ліфт-Еко" вищезазначеними нежитловими приміщеннями. Даний факт підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передавання права користування об'єктом договору від 27.07.2013р. Копія вказаного акту міститься в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни, який також підписаний обома сторонами, плата за право користування об'єктом договору загальною площею 173,71 кв.м. і площею 51,3 кв.м. становить 11 732,01 грн., крім цього ПДВ 2 346,41 грн., всього з ПДВ 14 078,42 грн. за місяць, крім цього додатково будуть включені понесені балансоутримувачем витрати по платі земельного податку. Відповідно до вказаного протоколу, він є підставою для взаємних розрахунків між балансоутримувачем та сервітуарієм.

В матеріалах справи також містяться рахунки, які виславлялись відповідачу, а також докази їх вставлення.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.4.5. договору плата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку (який вручається сервітуарію під розпис або надсилається за адресою 79066, м.Львів, вул.Сихівська, 24б) протягом 14 календарних днів з моменту отримання такого рахунку, шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум з банківського рахунку сервітуарія на банківський рахунок балансоутримувача.

В порушення вищенаведених положень договору відповідач не здійснив повної оплати за договором про надання сервітуту.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості ТзОВ «Ліфт-Еко». Відповідно до вказаного розрахунку основний борг відповідача становить 27 448,27 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження погашення ним основного боргу в сумі 27 448,27 грн. грн. за договором про надання сервітуту.

З огляду на вищенаведене, перевіривши розрахунок заборгованості, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано наявності у нього заборгованості перед позивачем в розмірі 27 448,27 грн., суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27 448,27 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п.4.5. договору, сервітуарій сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку затримки платежів сервітуарієм у зв'язку із отриманням рахунків, оформлених балансоутримувачем з порушенням вимог, викладених в п.п.4.4., 4.5. даного договору, пеня за цей період не нараховується.

В силу вищенаведених положень, нарахована позивачем пеня у сумі 423,49 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Враховуючи положення ст.49 ГПК України судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №11089 від 14.11.2013р. покладається на відповідача і підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Еко" (79053, м.Львів, вул.Сихівська, 24 б, код ЄДРПОУ 31658533) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул.Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460) основний борг в сумі 27 448,27 грн., пеню у розмірі 423,49 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 23.12.2013р.

Суддя Петрашко М.М.