Постанова № 36238654, 17.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/17505/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Мельник О. М. - представник за довіреністю ВТР№ 154612 від 05.04.2013

від відповідача: Данілова Т. А. - представник за довіреністю № 202/09 від 23.09.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013

у справі № 910/17505/13 (суддя Кирилюк Т. Ю.)

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом-Енерго-Проект»

про стягнення 464 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 184 000 грн. та штрафу в сумі 280 000 грн. за неналежне виконання обов'язків, а саме порушення строків надання послуг етапу № 4 за договором послуги з технічних випробувань та аналізу (Виконання робіт з кваліфікації обладнання енергоблоків № 2, 3 ВП ЮУАЕС на сейсмічні впливи) № 08/11-2011/22-14-1-11-1992 від 02.12.2011.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2013, повний текст якого підписаний 24.10.2013, у справі № 910/17505/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що сторонами в спірному договорі не узгоджено остаточний строк надання послуг етапу № 4, оскільки вказаним договором не передбачений механізм повідомлення відповідача про закінчення ППР, тому відсутні правові підстави для застосування до останнього штрафних санкцій.

Крім того суд першої інстанції зазначив про те, що спірний договір припинив свою дію, а встановити період порушення відповідачем строків виконання робіт не вбачається можливим.

Не погоджуючись з рішенням суду, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 по справі № 910/17505/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції при вирішення спору по суті не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права.

При цьому, позивач посилається на те, що господарський суд не прийняв до уваги, що відповідно до етапу 4 відкорегованого календарного плану до додаткової угоди № 1 до спірного договору, строк виконання послуг з проведення візуального обстеження обладнання енергоблоку № 2 ВП ЮУ АЕС, що вимагає сейсмічну кваліфікую та надання звіту, що включає в себе результати візуальних обстежень обладнання (включаючи фото), встановлений закінченням ППР (планово попереджувальний ремонт) 2012 року, в той час як згідно з п. 8.9.2 Правил організації технічного обслуговування та ремонту систем і обладнання атомних електростанцій (СОУ-Н ЯЕК 1.010:2000) строком закінчення ремонту енергоблоку, основного устаткування вважається момент підключення турбогенератора в мережу, з огляду на що, та враховуючи той факт, що енергоблок № 2 в мережу був підключений 10.09.2012, саме ця є датою виконання відповідачем свого обов'язку по наданню відповідних звітів, чого ним зроблено не було.

Ухвалою від 22.11.2013 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А. апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник відповідача проти її задоволення заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

02.12.2011 позивач як замовник та відповідач як виконавець уклали договір послуги з технічних випробувань та аналізу (Виконання робіт з кваліфікації обладнання енергоблоків № 2, 3 ВП ЮУАЕС на сейсмічні впливи) № 08/11-2011/22-14-1-11-1992 (далі Договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідач зобов'язався за завданням позивача у 2011-2013 роках надати за плату послуги з виконання робіт з кваліфікації обладнання енергоблоків №2, 3 ВП ЮУАЕС на сейсмічні спливи загальною вартістю 18 020 836,42 грн., а позивач зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.

Об'єми, а також наукові, технічні та інші вимоги щодо робіт, що їх має виконати відповідач за Договором, затверджені сторонами у технічному завданні на надання послуг (Додаток № 1 до Договору) (далі Технічне завдання) (а.с. 21-25).

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором, а саме, порушення строків надання послуг етапу № 4 за Договором, з огляду на що просить стягнути з відповідача пеню в сумі 184 000 грн. та штраф в сумі 280 000 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно з п. 7.2 Договору за порушення строків надання послуг з Договору, відповідач оплачує позивачеві пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, надання яких було порушене, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, а за прострочення більш ніж 30днів - штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, для застосування такого виду відповідальності, як стягнення неустойки необхідно встановити факт порушення та дату, коли порушення сталося.

Виходячи з характеру позовних вимог, для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи прострочив відповідач свій обов'язок в частині своєчасного надання послуг етапу № 4 за Договором, та з якої дати цей обов'язок є порушеним.

Завдання етапу № 4 за Договором викладені у п.п. 3.4 п. 3 Технічного завдання.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до пункту 5.1 Договору обсяг та терміни надання послуг за договором визначається календарним планом.

Сторонами підписаний Додаток № 2 до Договору - Календарний план на надання послуг (далі Календарний план) (а.с. 26, 26 зворот).

17.02.2012 позивач та відповідач підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій дійшли згоди скорегувати пункт 3 Технічного завдання та Календарний план.

Відповідно до Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 (Скориговане Технічне завдання) (п.п. 4 п. 3.9) та Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 (Скоригований Календарний план) (п. 4), строк надання послуг з проведення візуального обстеження обладнання енергоблоку № 2 ВП ЮУАЕС, що вимагає сейсмічну кваліфікацію, та надання звіту, що включає в себе результати візуальних обстежень обладнання (включаючи фото), встановлений закінченням ППР (планово попереджувальний ремонт) 2012 року.

При цьому, до якої саме дати відповідач має здійснити ППР 2012 року, вказаними вище додатками сторони не погодили.

Позивач вважає, що строки надання послуг з етапу № 4 за Договором мають визначатися Правилами організації технічного обслуговування та ремонту систем і обладнання атомних електростанцій (СОУ-Н ЯЕК 1.010:2000), згідно з п. 8.9.2 яких строком закінчення ремонту енергоблоку, основного устаткування вважається момент підключення турбогенератора в мережу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що енергоблок № 2 в мережу був підключений 10.09.2012, про що зазначено в наказі № 1353 від 14.12.2012, а отже, ППР енергоблоку № 2 ВП ЮУ АЕС закінчилися 10.09.2012, в той час як відповідач станом на вказану дату звітних документів по 4 етапу позивачеві не надав, з огляду на що, у відповідності до положень Договору, відповідач має обов'язок оплатити позивачеві пеню та штраф.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при визначені кінцевого строку виконання робіт за Договором не можна виходити з приписів п. 8.9.2 вищезгаданих Правил організації технічного обслуговування та ремонту систем і обладнання електростанцій, оскільки з самої назви зазначених Правил слідує, що вони регулюють порядок організації технічного обслуговування та ремонту систем і обладнання атомних електростанцій, а не строки виконання окремих етапів робіт, які в кожному конкретному випадку мають погоджуватись сторонами у договорі.

Пункт 8.9.2 Правил визначає лише момент, з якого вважається закінченим ремонт енергоблоку, а той час як він жодним чином не визначає, а ні строку початку робіт за етапом № 4 за Договором, а ні строку їх закінчення.

Частина 1 ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства,а ч. 1 ст. 627 ЦК України те, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту вказаних норм, сторони є вільними при визначенні умов договору. В даному випадку, про застосування при визначенні строків виконання робіт по 4 етапу Договору строків, встановлених п. 8.9.2 Правил організації технічного обслуговування та ремонту систем і обладнання атомних електростанцій (СОУ-Н ЯЕК 1.010:2000), сторони мали обумовити в тексті Договору.

При цьому, колегія суддів враховує, що пунктом 1.1 Договору сторони домовились, що відповідач зобов'язаний надати послуги за Договором в 2011-2013 роках, а пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що Договір закінчується 31.12.2014, в той час як позивачем не надано документальних доказів того, що послуги етапу № 4 Договору мали бути надані відповідачем в строк до 10.09.2012.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично сторонами в Договорі не погоджено строк виконання відповідачем ППР 2012 та, відповідно, строк виконання робіт по етапу № 4 за Договором, з огляду на що відсутні правові підстави для посилання на порушення відповідачем вказаних строків і, відповідно, для застосування до нього штрафних санкцій за їх порушення.

З огляду на вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 184 000 грн. та штрафу в сумі 280 000 грн. за порушення строків надання послуг етапу № 4 за Договором. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Посилання позивача у позовній заяві на розірвання Договору в односторонньому порядку з його ініціативи до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки, вказані позивачем обставини на вирішення спору сторін по суті не впливають.

Посилання відповідача у клопотанні від 23.09.2013 вих № 201/09 (а.с. 59-61) на відсутність його вини у несвоєчасному виконанні робіт за етапом № 4 Договору і, як наслідок, звільнення його від відповідності за це в зв'язку з тим, що вказане порушення пов'язане з невиконання своїх зобов'язань субпідрядником за контактом на надання послуг № 12804/04 від 11.01.2012, колегією суддів до уваги також не приймаються, оскільки відповідно до приписів ЦК України, кожна особа самостійно відповідає за прийнятими на себе зобов'язаннями, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у справі № 910/17505/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення міста Києва від 22.10.2013 у справі № 910/17505/13 у справі № 927/1016/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у справі № 910/17505/13 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17505/13.

Повний текст постанови складено: 23.12.2013

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна