Рішення № 36238649, 16.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2013 р. Справа № 914/4099/13

За позовом: Корпорації «Артеріум», м. Київ

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «Едельвейс», м. Рава-Руська, Львівська область

про стягнення 6 299 376 грн. 23 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Широкова Н.В., представник (довіреність від 13.11.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Корпорація «Артеріум», м. Київ звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «Едельвейс», м. Рава-Руська, Львівська область про стягнення 6 299 376 грн. 23 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.11.2013р. призначив розгляд справи на 20.11.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 5 754 423 грн. 45 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 5 754 423 грн. 45 коп., а також пеню в сумі 417 580 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 127 372 грн. 09 коп. та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 01.11.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

4 січня 2011 року між Корпорацією «Артеріум» (підприємство) та Приватним торговельно-посередницьким підприємством фірма «Едельвейс» (покупець) було укладено договір №6Л/2011.

За цим договором підприємство (позивач) продає покупцю (відповідачу) продукцію згідно «Переліку продукції» (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання ТМЦ.

Згідно п. 4.1. договору покупець оплачує повну вартість триманого товару шляхом прямих банківських переказів з відстрочкою платежу в терміни, вказані в додатку №1, від дати відвантаження, вказаної в товарній накладній, що є невід'ємною частиною цього договору, чи шляхом попередньої оплати рахунку-фактури.

Додатком №1 до договору №6Л/2011 від 04.01.2011 р. встановлено, що покупець сплачує за проданий товар з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати закінчення звітного періоду про продаж товару, але у будь-якому випадку, остаточний розрахунок за поставлену партію товару проводиться не пізніше 180 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в товарній накладній.

26.12.2011 р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору №6Л/2011 від 04.01.2011 р., якою виклали додаток №1 договору №6Л/2011 від 04.01.2011 р. в новій редакції (додаток №1-А від 26.12.2011 р.).

Згідно додатку №1-А від 26.12.2011 р., який вступив в дію 03.01.2012 р., покупець сплачує за проданий товар з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати закінчення звітного періоду про продаж товару, але у будь-якому випадку, остаточний розрахунок за поставлену партію товару проводиться не пізніше 120 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в товарній накладній.

30.12.2012 р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору №6Л/2011 від 04.01.2011 р., якою виклали додаток №1-А від 26.12.2011 р. до договору №6Л/2011 від 04.01.2011 р. в новій редакції (додаток №1-Б від 03.01.2013 р.).

Згідно додатку №1-Б від 03.01.2013 р., який вступив в дію 03.01.2013 р., відтермінування платежу за препарати, зазначені в переліку №1 становить 30 календарних днів, відтермінування платежу за препарати, зазначені в переліку №2 та №3 становить 45 календарних днів.

11 листопада 2013 р. сторонами було звірено взаємні розрахунки, в результаті чого складено акт звірки розрахунків, згідно якого за відповідачем облікувалася заборгованість перед позивачем в розмірі 5 754 423 грн. 45 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 754 423 грн. 45 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.4. договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець, за вимогою підприємства, виплачує останньому пеню в розмірі 0,1% від вартості поставленого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 417 580 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 417 580 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 5754423грн. 45 коп. основного боргу, 417 580 грн. 69 коп. пені, 127 372 грн. 09коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «Едельвейс», м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 13808034) на користь Корпорації «Артеріум», м. Київ, вул. Саксаганського, 139 (ідентифікаційний код 33406813) 5 754 423 грн. 45 коп. основного боргу, 417 580 грн. 69 коп. пені, 127 372 грн. 09коп. 3% річних, 68 820 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 16.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.