Рішення № 36238534, 17.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/3865/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», м.Львів

про: стягнення 43 264,49 грн.

Представники

Від позивача: Горбунова О.Л. - представник (Довіреність 502-4248/2 від 21.12.12р.)

Від відповідача: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача - Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», м.Львів про стягнення 43 264,49 грн.

Ухвалою суду від 16.10.2013р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 31.10.2013 р. З підстав викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

03.12.2013р. відповідач через канцелярію суду подав Заяву, в якій позовні вимоги ПАТ «Львівобленерго» визнав у повному обсязі.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.07.2006 р. між Відкритим Акціонерним Товариством «Львівобленерго» (переіменоване у Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 14.04.2011р та на підставі положень п.1 ст. 5 та розділу 17 Закону України «Про акціонерні товариства») та Державним підприємством «Видавничо-поліграфічним підприємством Міністерства оборони України «Армія України» укладено договір про постачання електричної енергії №60740.

Відповідно до п.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.4. Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006 р. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору № 60740 від 18.07.2006 р. було продовжено.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію врегульовано Додатком № 2 до Договору (із змінами, згідно Додаткової угоди від 25.06.2009 р.). Так, у п.5 Додатку № 2 до договору, сторони визначили, що остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого позивачем електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вказано у позовній заяві, в порушення умов договору відповідач не здійснив повної оплати за поставлену електричну енергію, внаслідок чого у нього станом на 01.09.2013р. виникла заборгованість у розмірі 39 712,73 грн.

За порушення строків оплати на підставі п. 4.2.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно розрахунку позовних вимог становить 2 932,99 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 619,18 грн. 3% річних.

Таким чином загальна сума позовних вимог складає 43 264,49 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії № 60740 від 18.07.2006р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач у свою чергу зобов'язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач договірних зобов'язань щодо оплати електроенергії, спожитої за період з листопада 2012р. по серпень включно 2013 р. належно не виконав, у зв'язку з чим у Державного підприємства МОУ «Армія України» перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 43 264,49 грн., з яких 39 712,73 грн. - сума поточного боргу за спожиту електроенергію, 619,18 грн. - 3 % річних, 2 932,99 грн. - пені.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив в заяві від 03.12.2013р.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У п. 4.2.1. Договору, сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог та нарахованих штрафних санкцій прийшов до висновку, про підставність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості основного боргу, суми 3 % річних та пені.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України» (79034, м.Львів, вул. Тернопільська, буд. 38. код ЄДРПОУ 24975953) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд.3. Код ЄДРПОУ 00131587) 39712,73грн. основного боргу, 619,18 грн. 3 % річних, пені 2 932,99 грн.; 1597,14 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя Ділай У.І.