Рішення № 36238531, 16.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2013 року Справа № 913/3239/13

Провадження №17/913/3239/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Макс», м. Суходільськ м. Краснодон Луганської області

про стягнення 143 509 грн. 24 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Лавриненко В.С., довіреність № 66 від 01.02.2013;

від відповідача - Федорова С.С., довіреність № 10 від 10.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію у сумі 136490,88 грн., пені у сумі 5122,75 грн., 3% річних у сумі 489,96 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1405,65 грн., за договором про постачання електричної енергії №1087 від 01.12.2011.

Відповідач 16.12.2013 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Макс» (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір №1087 від 01.12.2011 про постачання електричної енергії (далі - Договір), за яким Постачальник зобов'язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договорів, остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Розрахунок за не обліковану електроенергію Споживач здійснює на підставі наданого Постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки Постачальника.

На виконання умов Договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачу.

Однак, відповідачем умови Договору по сплаті спожитої активної електроенергії у встановлені строки не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за послуги надані у вересні - листопаді 2013 року в сумі 136490,88 грн., яку відповідач не погасив у строк, зазначений у п. 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договорів.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 5122,75 грн., 3% річних у сумі 489,96 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1405,65 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договорів, та виставлення рахунків на її оплату.

Однак, зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії у сумі 136490,88 грн. в обумовлені Договорами строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 5122,75 грн. за період згідно наданого розрахунку.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 489,96 грн. та інфляційні нарахування у сумі 1405,65 грн., за періоди згідно наданого розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 489,96 грн. та інфляційні нарахування у сумі 1405,65 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.

Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Макс», м. Суходольськ, м. Краснодон, Луганської області, вул. Вчительська, буд. 2, кв. 16, ідентифікаційний код 34165036, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у сумі 136490,88 грн. на р/р №260323159060 в ЛОУ АТ „Ощадний банк України", МФО 304665, видати наказ;

- пеню у сумі 5122,75 грн., 3% річних у сумі 489,96 грн., інфляційні нарахування у сумі 1405,65 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2870,18 грн. на р/р № 2600418644 у ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007, видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 23.12.2013.

Суддя О.С. Фонова