Постанова № 36238430, 18.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. Справа№ 910/1495/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Зубець Л.П.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року у справі № 910/1495/13 (суддя - Якименко М.М.)

За первісним позовом Дочірнього підприємства «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-

фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг»

про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення боргу,

штрафних санкцій, визнання недійсним договору

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ

Інструментс»

до Дочірнього підприємства «Медичне науково-практичне об'єднання

«Медбуд» Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія

«Київміськбуд»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-

фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг»

про стягнення заборгованості та усунення перешкод

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): не з'явились;

від відповідача (позивач за зустрічним позовом):

Єгорова О.В. (довіреність від 14.01.2013р.);

від третьої особи: Єгорова О.В. (довіреність від 12.06.2013р.);

В судовому засіданні присутній ОСОБА_3 без належним чином підтверджених повноважень представника сторони (довіреність надана до справи на представництво ДП «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» нікчемна в силу положень ч. 3 ст. 247 ЦК України, не містить дати її вчинення);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року у справі № 910/1495/13 вимоги Дочірнього підприємства «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» задоволені частково, у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс» відмовлено повністю.

Ухвалою суду від 19.11.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс», в якій останнє, просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28 серпня 2013р. по справі № 910/1495/13 та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ДП «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» повністю та задовольнити зустрічний позов ТОВ «МВВ Інструментс» в частині стягнення - 1 065 417, 65 грн. повністю.

Вказаною ухвалою, залучено до участі у справі за розглядом первісного позову у статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг».

Під час апеляційного провадження до справи скаржником подана заява про уточнення вимог апеляційної скарги, а також отримані клопотання від ТОВ «МВВ Інструментс» та ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжинірінг» про витребування доказів, які зареєстровані за вхідними суду № 09-11/20324, № 09-11/20323, № 09-11/20325 від 18.12.2013р..

Апеляційна скарга відповідача (позивача за зустрічним позовом) грунтується на тому, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що прийнявши рішення в судовому засіданні 28.08.2013р. не задовольнивши клопотання товариства про відкладення розгляду справи, суд позбавив відповідача надати відповідні пояснення (докази) для послідуючого встановлення фактичних обставин справи і справедливого та неупередженого законодавства, що є грубим порушенням прав скаржника.

Згідно викладених у скарзі доводів, заборгованість ДП «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» в сумі 107 306, 44 грн. підтверджена видатковими накладними про отримання медикаментів, а право вимоги по оплаті поставлених товарів відступлено на користь ТОВ «МВВ Інструментс» за договором укладеним 01.10.2012р.. Саме у зв'язку з цим ТОВ «МВВ Інструментс» заперечує проти тверджень позивача у заяві про збільшення позовних вимог, а саме про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.03.2013р., зазначаючи, що у судовому засіданні представником ТОВ «МВВ Інструментс» було заявлено клопотання про проведення звірки розрахунків, однак таке суд відхилив.

Окрім того, загальна сума за двома укладеними договорами відступлення прав вимоги до ДП «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» складає 194 656, 44 грн., що значно перевищує позовні вимоги позивача на момент подання позову, а заперечення позивача на зустрічний позов свідчать про визнання факту використання обладнання - АТС за договором про проведення робіт по технічному обслуговуванню засобів зв'язку укладеним з ТОВ «Астрамед», зокрема в періоді до 27.09.2012р..

Намагання позивача розірвати договір оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р. в односторонньому порядку достроково, за твердженням апелянта, суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права орендаря, перешкоджає здійсненню законної підприємницької діяльності.

З приводу нарахування штрафних санкцій, апелянт відзначає, що судом не були з'ясованими обставини щодо виставлених рахунків по орендній платі та комунальним витратам, а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), оскільки:

- на адресу суду надійшли дублікати цих документів, які виготовлені 26.12.2012р. разом з позовною заявою;

- рахунок № 153 від 18.07.2012р. було сформовано за період січень 2012р. - червень 2012р. на суму 27 826, 73 грн., і це говорить про те, що рахунки за комунальні послуги не були направлені на адресу ТОВ «МВВ Інструментс» своєчасно, що порушує умови договору про оренду нежитлового приміщення.

Незрозумілим для скаржника є також нарахування 104 040 грн. за фактичне користування приміщеннями, коли у той час працівники відповідача не мали доступу до приміщення та не здійснювали господарську діяльність.

Обґрунтування вимог заявлених у зустрічному позові щодо стягнення майнової шкоди в загальному розмірі 1 065 417, 16 грн., апелянт викладає у апеляційній скарзі, стверджуючи, що під час винесення господарським судом рішення 28.08.2012р. мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, і це призвело до винесення неправильного рішення, і як слідство є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно ст. 104 ГПК України.

Під час розгляду апеляційної скарги, представником позивача відзначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

Судом відхилено клопотання відповідача та третьої особи про витребування доказів шляхом зобов'язання ДП «МНПО «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» надати документи бухгалтерської та фінансової звітності за період серпень - листопад 2012р. щодо підтвердження наявності дебіторської та кредиторської заборгованості або її погашення, оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи, які підлягають оцінці судом, а те яким чином, які саме (конкретні) документи бухгалтерської звітності і що будуть підтверджувати заявник не зазначив. Витребуванням балансу ДП «МНПО «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» неможливо підтвердити обставини наявності боргу за поставлені товари згідно наданих до справи накладних, оскільки баланс містить зведені дані по сумах, що обліковуються на бухгалтерських рахунках, і не підтверджує конкретної суми боргу за конкретною поставкою товару тощо. Окрім того, заявниками не доведено, що ДПІ у Солом'янському районі міста Києва та Головне управління статистики у м. Києві має в наявності такі документи, а норми чинного законодавства не покладають на зазначені органи обов'язку вести бухгалтерський облік інших юридичних осіб.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах укладеного 01.04.2011 року договору оренди нежилого приміщення № 01/04/2011 між Дочірнім підприємством "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент" в користування відповідача передано приміщення загальною площею 86,7 м2, розміщене за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17 (акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.04.2011р. - аркуш справи 125 першого тому).

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2011р. внесено зміни до договору шляхом викладення п. 12.1 та розділу 3 договору в погодженій редакції.

Питання орендної плати та порядку платежів врегульовані у розділі 3 договору, згідно з яким у п. 3.2, 3.3 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2011р. визначено, що орендна плата та інші платежі за договором перераховуються орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 числа наступного місяця; орендар відшкодовує орендодавцю щомісяця вартість комунальних послуг (холодне та гаряче водопостачання, електропостачання, опалення та ін.) відповідно до пред'явленого орендодавцем рахунку.

Заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів заявлена до стягнення з відповідача в межах первісного в сумі 83 232 грн. (несплачені орендні платежі за період з березня 2012р. по жовтень 2012р.), 35 892, 03 грн. (несплата рахунків за комунальні послуги з січня 2012р. по жовтень 2012р.).

Загальна сума основного боргу в розмірі 119 124, 03 грн. підтверджена наданими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт та рахунками на сплату комунальних послуг, про отримання яких відповідачем свідчить реєстр отримання рахунків орендаторами (аркуш справи 66 - 75 у першому томі); про проведені відповідачем оплати за договором 05.01.2012р. в сумі 15 029, 06 грн., 10.02.2012р. - 5 833, 22 грн., 25.04.2012р. в сумі 20 808 грн. вказують надані банківські виписки (аркуш справи 113 - 115 у першому томі).

Окрім того, між сторонами станом на 01.09.2012р. було складено акт звірки розрахунків, яким підтверджені дані наведені позивачем про отримані від відповідача оплати за договором в сумі 41 670, 28 грн..

Документів, які б підтверджували виконання відповідачем зобов'язань в частині сплати орендних платежів та рахунків на сплату комунальних послуг по сумі основного боргу в розмірі 119 124, 03 грн. матеріали справи не містять.

Доводи відповідача з приводу складання рахунку № 153 від 18.07.2012р. за період січень 2012р. - червень 2012р. на сплату комунальних послуг в сумі 27 826, 73 грн. несвоєчасно, не звільняють останнього від його сплати, не підтверджують неправомірного заявлення вказаної суми до стягнення, оскільки таких умов (звільнення від оплати несвоєчасно отриманих відповідачем рахунків) договір не містить, а період прострочення по цій сумі визначено позивачем після його складання та у відповідності до погоджених договором строків сплати (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2011р.).

При наявній заборгованості та порушенні умов договору з боку орендаря, позивачем (за первісним позовом) були складені листи за вих. № 424 від 08.10.2012р. та № 557 від 05.11.2012р. в яких повідомлялось про необхідність погашення заборгованості за договором № 01/04/2011 від 01.04.2011р., а також про розірвання та відмову від договору з підстав передбачених ст. 782, ст. 783 ЦК України.

Право наймодавця відмовитися від договору найму передбачене положеннями ст. 782 ЦК України у випадку, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В свою чергу, наслідком відмови від договору найму є розірвання договору з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, про що прямо передбачено у ч. 2 ст. 782 ЦК України.

Враховуючи посилання відповідача на положення п. 12.2 договору, де сторонами погоджено, що дострокове припинення дії даного договору в односторонньому порядку не допускається, судом відзначається наступне.

Розірвання договору та відмова від договору не є тотожними поняттями, відмовитись від договору в односторонньому порядку можливо у випадку встановленому законом, для односторонньої відмови від договору достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином, враховуючи пряме регулювання законом можливості наймодавця (орендодавця) відмовитись від договору у визначеному випадку (ст. 782 ЦК України), заборона на одностороннє припинення договору достроково, не виключає дії положень закону, оскільки не є предметом домовленості сторін (сторони в договорі не можуть домовитись про невиконання вимог закону).

Умови договору щодо заборони достроково припинити дію договору в односторонньому порядку стосуються можливості сторін договору виключно за взаємною згодою (або в судовому порядку з підстав передбачених законом чи договором в разі недосягнення згоди), вирішити питання дострокового припинення його дії, оскільки згідно з положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність передбачених ч. 1 ст. 782 ЦК України підстав для односторонньої відмови наймодавця (ДП "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд") від договору № 01/04/2011 від 01.04.2011р., підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим, посилання у листі за вих. № 424 від 08.10.2012р. на вказану статтю Цивільного кодексу України свідчить про реалізацію позивачем свого права, та розірвання договору з 25.10.2012р. при одержанні наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч. 2 ст. 782 ЦК України).

Про отримання 25.10.2012р. орендарем (ТОВ «МВВ Інструментс») за юридичною адресою та 23.10.2012р. за фактичною адресою листа за вих. № 424 від 08.10.2012р. свідчить роздруківка повідомлення з сайту Укрпошти в мережі Інтернет, щодо вручення рекомендованих відправлень підтверджених поштовими чеками № 3067, № 3068 від 08.10.2012р. з описами-вкладеннями, та повідомлення про вручення (усі зазначені документи залучені до матеріалів справи).

Про відмову від договору оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р. позивачем чітко зазначено, вже у листі за вих. № 557 від 05.11.2012р., направлення 05.11.2012р. та отримання якого 08.11.2012р. ТОВ «МВВ Інструментс» за двома адресами (юридичною та фактичною) підтверджено залученими до справи повідомленнями про вручення, поштовими чеками № 6714, 6715 від 05.11.2012р. з описами-вкладеннями до рекомендованих відправлень та роздруківками з сайту Укрпошти про їх вручення.

Заперечення відповідача з приводу відсутності у нього заборгованості по договору № 01/04/2011 від 01.04.2011р. обгрунтовані проведенням заліку зустрічних вимог, зокрема, за вимогами отриманими згідно договорів про відступлення права вимоги від 06.08.2012р. (укладений між ТОВ «Астрамед» та ТОВ «МВВ Іструментс») та від 01.10.2012р. (укладений між ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжинірінг»).

Про проведення заліку зустрічних вимог на суму 87 350 грн. та 107 306, 44 грн. зазначено у складеному ТОВ «МВВ Інструментс» акті звіряння розрахунків (аркуш справи 6-7 другого тому), і саме з цих підстав останній вважає наявною переплату за договором № 01/04/2011 від 01.04.2011р. в сумі 90 139, 12 грн., яку заявляє до стягнення як дебіторську заборгованість у зустрічному позові (аркуш справи 192 першого тому).

Доводи відповідача щодо заліку зустрічних вимог на суму 87 350 грн. судом відхиляються, є необґрунтованими, оскільки до справи не надано відповідної заяви з доказами її направлення ДП "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про вчинення одностороннього правочину згідно вимог ч. 2 ст. 601 ЦК України.

Повідомлення про відступлення права вимоги за укладеним договором від 06.08.2012р., яке складено первісним кредитором (ТОВ «Астрамед») та надане до справи (аркуш справи 240 першого тому) без доказів його направлення боржнику (ДП «МНПО «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд») не свідчить про вчинення заліку зустрічних вимог, зокрема у відношенні боргу ТОВ «МВВ Інструментс» за договором оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р..

В свою чергу, предметом первісного позову, згідно заяви про збільшення позовних вимог (зареєстрована за вхідним суду № 06-37.2/4212 від 26.03.2013р. - аркуш справи 11 в другому томі), заяви про уточнення позовних вимог (зареєстрована за вхідним суду № 06-37.2/7375 від 28.05.2013р. - аркуш справи 67 в другому томі) є вимоги ДП "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, який оформлено листом за вих. № 46 від 26.10.2012р..

У вказаному листі, відповідач просив зарахувати суму в розмірі 107 306, 44 грн. на взаєморозрахунки по договору оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р., з тих підстав, що ним набуто статусу нового кредитора у відповідності до договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р., що укладений з ТОВ МФК «Рідан-Інжиніринг».

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211).

Факт невизнання позивачем проведеного ТОВ «МВВ Інструментс» зарахування (вчинення одностороннього правочину) підтверджується заявленими у даній справі вимогами про визнання його недійсним, які обґрунтовані тим, що вчинений правочин про зарахування не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним через не підтвердження вимоги по сумі проведеного зарахування в розмірі 107 306, 44 грн..

Доводи апелянта з приводу підтвердження зазначеної суми представленими декілька разів до матеріалів справи видатковими накладними № 437 від 31.08.2012р., № 428, № 429, № 430, № 431, № 432, № 433, № 434 від 22.08.2012р., № 420, № 421, № 423, № 424, № 425 від 17.08.2012р., № 414 від 13.08.2012р., № 413 від 10.08.2012р., № 407, № 408, № 409 від 09.08.2012р., № 402, № 403 від 06.08.2012р., № 397, № 398 від 03.08.2012р., № 387, № 388, № 390, № 391 від 30.07.2012р., № 383, № 384 від 27.07.2012р., № 497, № 498 від 05.11.2012р. не свідчать про наявність підстав для зарахування суми поставки за такими накладними в рахунок заборгованості ТОВ «МВВ Інструментс» за договором оренди від 11.04.2011р. виходячи з наступного.

Право вимоги до позивача по сумі 107 306, 44 грн. отримано відповідачем (ТОВ «МВВ Інструментс») на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. укладеним з ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг».

За договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. новому кредиторові (ТОВ «МВВ Інструментс») передано право вимоги належне первісному кредитору (ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг») за договором № 1 від 05.08.2010р., що укладений з ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг» та ДП «МНПО «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд».

Актом приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. (аркуш справи № 243 в першому томі) сторонами посвідчено факт передачі новому кредитору документів: оригіналу договору № 1 від 05.08.2010р. укладеного між ТОВ «МФК «Рідан-Інжиніринг» та ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» та оригіналу акту від 01.10.2012р..

Оцінюючи представлені до матеріалів справи видаткові накладні на суму 107 306, 44 грн., пояснення позивача з приводу усіх вказаних накладних (зареєстровані за вхідним суду № 06-37.2/8539 від 18.06.2013р. - аркуш справи 134 в другому томі) та надані на підтвердження викладеного в поясненні документи (податкові накладні, доповідні записки) в суду відсутні підстави вважати підтвердженим право вимоги ТОВ «МВВ Інструментс» отримане за договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. наданими документами, при наявності між сторонами спору в частині здійснених поставок за накладними, а також виходячи з умов договору купівлі-продажу № 1 від 05.08.2010р..

Так, за договором купівлі-продажу № 1 від 05.08.2010р. (право вимоги за яким отримано відповідачем згідно договору про відступлення від 01.10.2012р.) постачання товару здійснюється товарними партіями; термін поставки товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження заказу покупця (п. 2.1 договору); оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на таких альтернативних умовах: - попередня оплата, або - відстрочення платежу; конкретні умови оплати вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії (п. 5.2 договору).

Видаткові накладні № 437 від 31.08.2012р., № 428, № 429, № 430, № 431, № 432, № 433, № 434 від 22.08.2012р., № 420, № 421, № 423, № 424, № 425 від 17.08.2012р., № 414 від 13.08.2012р., № 413 від 10.08.2012р., № 407, № 408, № 409 від 09.08.2012р., № 402, № 403 від 06.08.2012р., № 397, № 398 від 03.08.2012р., № 387, № 388, № 390, № 391 від 30.07.2012р., № 383, № 384 від 27.07.2012р., № 497, № 498 від 05.11.2012р. не містять відомостей про поставку товару в межах договору купівлі-продажу № 1 від 05.08.2010р., у них не вказано терміну поставки товару з посиланням на узгодження відповідного заказу покупця; не зазначено конкретних умов оплати (попередня оплата чи відстрочення платежу), як те визначено умовами п. 5.2 договору купівлі-продажу від 05.08.2010р., а у виписаних ТОВ «МФК «Рідан-Інжиніринг» податкових накладних на товар поставлений ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» зазначено реквізити інших договорів - договір поставки від 02.08.2010р., договір поставки від 10.01.2011р..

Податкові накладні від 31.08.2012р. із вказаною датою виписування 18.09.2012р., від 23.07.2012р. із датою виписування 20.08.2012р., від 31.07.2012р. із датою виписування 20.08.2012р. залучені до матеріалів справи (аркуш справи 137-181 другого тому), а документів у підтвердження обставин поставки товару за наданими до справи видатковими накладними на суму 107 306, 44 грн. саме в межах договору купівлі-продажу № 1 від 05.08.2010р., право вимоги за яким перейшло до відповідача згідно укладеного договору про відступлення від 01.10.2012р. відповідач не надав.

Клопотання відповідача про витребування від позивача документів бухгалтерської та фінансової звітності за період серпень - листопад 2012р. щодо підтвердження наявності дебіторської та кредиторської заборгованості або її погашення, не впливає на встановлення факту поставки товару згідно накладних (залучених до справи) в межах конкретного договору, окрім того, які саме документи звітності і які норми чинного законодавства свідчать про наявність, та у яких документах бухгалтерської звітності, інформації про поставку товару за видатковими накладними в межах відповідного договору відповідач не зазначив.

Згідно з п. 3.1 договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в термін 3-х календарних днів з моменту підписання договору, а відтак спір щодо відсутності у ТОВ «МВВ Інструментс» документів підтверджуючих отримане ним від ТОВ «МФК «Рідан-Інжиніринг» право вимоги на суму 107 306, 44 грн. за укладеним договором про відступлення від 01.10.2012р. не може вирішуватись в межах даної справи.

Обов'язок доказування згідно положень ст. 33 ГПК України покладений на сторони, і обставини поставки товару за накладними № 437 від 31.08.2012р., № 428, № 429, № 430, № 431, № 432, № 433, № 434 від 22.08.2012р., № 420, № 421, № 423, № 424, № 425 від 17.08.2012р., № 414 від 13.08.2012р., № 413 від 10.08.2012р., № 407, № 408, № 409 від 09.08.2012р., № 402, № 403 від 06.08.2012р., № 397, № 398 від 03.08.2012р., № 387, № 388, № 390, № 391 від 30.07.2012р., № 383, № 384 від 27.07.2012р., № 497, № 498 від 05.11.2012р. в межах укладеного договору купівлі-продажу № 1 від 05.08.2010р. не є доведеними з боку відповідача, натомість такі обставини спростовані представленими позивачем до справи документами.

За встановлених обставин, при непідтвердженні права вимоги ТОВ «МВВ Інструментс» на суму 107 306, 44 грн. за договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р., що свідчить про відсутність зустрічності та однорідності вимог по проведеному зарахуванню згідно заяви за вих. № 46 від 26.10.2012р., а також за наявності спору відносно зобов'язань ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» по сумі 107 306, 44 грн., вимоги позивача про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, який оформлено листом за вих. № 46 від 26.10.2012р. є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, за розглядом вимог позивача було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 01.10.2012р., який не був предметом спору у справі, і про його недійсність позивач не заявляв. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарському суду надано право при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, натомість підстав, з яких договір про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. суперечить законодавству, Господарський суд міста Києва у своєму рішенні не навів і під час розгляду справи таких не встановив.

Зазначення у описовій частині судового рішення (сторінка 2 рішення суду від 28.08.2013р.) про те, що 26.03.2013р. представник позивача за первісним позовом подав заяву про збільшення первісних позовних вимог, а саме просив суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 01.10.2012р. укладений між ТОВ «Медико-фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг» та ТОВ «МВВ Інструментс» не відповідає дійсності, спростовується матеріалами справи та всіма наявними у справі заявами позивача (зареєстровані за вхідним суду № 06-37.2/4212 від 26.03.2013р. - аркуш справи 11 в другому томі, за вхідним суду № 06-37.2/7375 від 28.05.2013р. - аркуш справи 67 в другому томі) де заявлялись вимоги про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, який оформлено листом за вих. № 46 від 26.10.2012р..

З урахуванням настання строків виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів та платежів за комунальні послуги згідно умов п. 3.2 договору оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2011р.), підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 83 232 грн. суми несплачених орендних платежів за період з березня 2012р. по жовтень 2012р. та 35 892, 03 грн. суми несплачених рахунків за комунальні послуги з січня 2012р. по жовтень 2012р., з урахуванням недійсності проведеного відповідачем зарахування зустрічних вимог згідно заяви за вих. № 46 від 26.10.2012р..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 9.2. договору оренди у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, установленої даним договором, несвоєчасного відшкодування орендарем експлуатаційних витрат орендодавця й оплати комунальних послуг, орендар зобов'язується сплатити орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10%.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 9.2 визначено розмір пені (як штрафної санкції), який за кожний день прострочення становить 0,5% від суми простроченого платежу, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011р. (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Під час вирішення справи судом першої інстанції, зазначене не враховано, а вимоги позивача про стягнення нарахованої ним пені в розмірі, що є більшим при його розрахунку з урахуванням встановлених обмежень по розміру (за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла на момент прострочення) та по строку нарахування (більше шести місяців) задоволені повністю.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку, що проведений за період прострочення не більше шести місяців з дати настання строку платежу та станом на 11.02.2013р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%), Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) та з урахуванням кількості днів у 2012р. - 366, у 2013р. - 365:

Загальна сума пені за прострочення сплати орендних платежів становить 5 952, 04 грн.:

10 404 грн. х (2х7,75%) : 366 х 17 (кількість днів прострочення за період з 06.03.2012р. (початок здійснення нарахування пені в межах заявлених позовних вимог) по 22.03.2012р.) = 74, 90 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 168 (кількість днів прострочення за період з 23.03.2012р. по 06.09.2012р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 716, 34 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 184 (кількість днів прострочення за період з 06.04.2012р. по 06.10.2012р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 784, 56 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 184 (кількість днів прострочення за період з 07.05.2012р. по 07.11.2012р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 784, 56 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 184 (кількість днів прострочення за період з 06.06.2012р. по 06.12.2012р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 784, 56 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 179 (кількість днів прострочення за період з 06.07.2012р. по 31.12.2012р.) = 763, 24 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 365 х 6 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 06.01.2013р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 25, 65 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 148 (кількість днів прострочення за період з 06.08.2012р. по 31.12.2012р.) = 631, 06 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 365 х 37 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 06.02.2013р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 158, 19 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 117 (кількість днів прострочення за період з 06.09.2012р. по 31.12.2012р.) = 498, 88 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 179, 57 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 366 х 87 (кількість днів прострочення за період з 06.10.2012р. по 31.12.2012р.) = 370, 96 грн.;

10 404 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 179, 57 грн..

Загальна сума пені за прострочення сплати рахунків за комунальні послуги становить 2 562, 64 грн.:

27 826, 73 грн. х (2х7,5%) : 366 х 148 (кількість днів прострочення за період з 06.08.2012р. по 31.12.2012р.) = 1 744, 11 грн.;

27 826, 73 грн. х (2х7,5%) : 365 х 37 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 06.02.2013р. (дата на яку нарахування пені припиняється в силу закону) = 423, 11 грн.;

1 794, 61 грн. х (2х7,5%) : 366 х 117 (кількість днів прострочення за період з 06.09.2012р. по 31.12.2012р.) = 86, 05 грн.;

1 794, 61 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 30, 97 грн.;

2 067, 98 грн. х (2х7,5%) : 366 х 87 (кількість днів прострочення за період з 06.10.2012р. по 31.12.2012р.) = 73, 73 грн.;

2 067, 98 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 35, 69 грн.;

2 001, 29 грн. х (2х7,5%) : 366 х 56 (кількість днів прострочення за період з 06.11.2012р. по 31.12.2012р.) = 45, 93 грн.;

2 001, 29 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 34, 54 грн.;

2 201, 42 грн. х (2х7,5%) : 366 х 56 (кількість днів прострочення за період з 06.11.2012р. по 31.12.2012р.) = 50, 52 грн.;

2 201, 42 грн. х (2х7,5%) : 365 х 42 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 11.02.2013р. (дата на яку здійснено нарахування позивачем ) = 37, 99 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, через наявність прострочення по сплаті орендних платежів та рахунків на сплату комунальних послуг за договором оренди від 11.04.2011р., судом першої інстанції обґрунтовано визнано такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення нарахованих сум 3% річних в розмірі 1 611, 05 грн. за прострочення сплати орендних платежів, 3% річних в розмірі 513, 78 грн. - за прострочення зі сплати комунальних платежів, а також 322, 52 грн. - інфляційних втрат за прострочення сплати орендних платежів.

Положеннями п. 8.1. договору визначено, що у випадку припинення дії даного договору орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів повернути орендодавцеві приміщення в належному стані, не гіршому, ніж: на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу, а орендодавець, у свою чергу, повинен прийняти зазначене приміщення за актом прийому-передачі приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Документів підтверджуючих повернення та звільнення приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, від належного відповідачу за первісним позовом майна, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги позивача за первісним позовом в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, шляхом його звільнення від майна.

Згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У п. 8.1 договору оренди сторони встановили, що приміщення вважається повернутим з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

Виходячи із встановлених обставин щодо припинення дії договору оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р. з 25 жовтня 2012 року у зв'язку із відмовою орендодавця від договору згідно положень ст. 782 ЦК України, та невиконання відповідачем обов'язку повернути об'єкт оренди у порядку передбаченому договором (п. 8.1), в тому числі, шляхом складання акту прийому-передачі приміщення, вимоги позивача про стягнення з відповідача 104 040, 00 грн. неустойки нарахованої за п'ять місяців в періоді з 25.10.2012р. є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

За розглядом вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат в розмірі 45 000,00 грн. пов'язаних із вжиття заходів щодо збереження майна відповідача, апеляційний господарський суд погоджується із прийнятим рішенням суду першої інстанцій в цій частині, оскільки на підтвердження зазначених вимог позивачем не доведено (не підтверджено належними доказами) обставин, які є підставою для заявлення зазначеної вимоги згідно положень ст. 1158, 1159, 1160 ЦК України.

До справи позивачем представлено лише документи, які підтверджують оформлення договірних відносин з ТОВ «Українська правиця» та надіслання телеграм відповідачу, однак такі не свідчать про наявність загрози майновим інтересам ТОВ «МВВ Інструментс».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.

Складання позивачем акту від 02.04.2013р. до договору про надання юридичних послуг № 5/01/13 від 03.01.2013р. (аркуш справи 51 другого тому) свідчить лише про його складання та виконання відповідного договору, і такий не може підтверджувати здійснення фактичних витрат позивача у зв'язку із загрозою небезпеки інтересів ТОВ «МВВ Інструментс».

Документів про фактично зроблені позивачем витрати, до справи не надано, окрім того не підтверджено і обставин наявності загрози чи небезпеки настання невигідних для ТОВ «МВВ Інструментс» майнових наслідків задля яких позивачем вчинялись дії в інтересах відповідача.

Передані на розгляд суду за зустрічним позовом ТОВ «МВВ Інструментс» вимоги про стягнення з ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» заборгованості в розмірі 1 065 417, 16 грн. та зобов'язання останнього не чинити перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходиться за адресою 03037, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 17, площею 86, 7 кв.м., є такими, що задоволенню не підлягають при встановленні наступного.

Вимоги про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні приміщенням є необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави вважати наявним право користування ТОВ «МВВ Інструментс» приміщенням, що знаходиться за адресою 03037, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 17, площею 86, 7 кв. м у періоді після відмови орендодавця від договору (з 25.10.2012р.) за встановлених при розгляді первісного позову обставин.

Суму заявлену до стягнення з відповідача за зустрічним позовом, в розмірі 1 065 417, 16 грн. складає:

- упущена вигода у розмірі 949 454, 17 грн.;

- збитки на суму 24 172, 87 грн. + 1 560 грн. = 25 732, 87 грн.;

- дебіторська заборгованість - 90 139, 12 грн..

Про недоведеність наявності дебіторської заборгованості в розмірі 90 139, 12 грн. встановлено при розгляді вимог за первісним позовом, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом зазначеної суми коштів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом, був зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, факт понесення збитків, або неотримання упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Наведені дані середньомісячного чистого прибутку за відповідний період, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий підприємством прибуток (упущену вигоду) внаслідок допущеного відповідачем порушення, оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач теоретично зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, якби здійснювалась його господарська діяльність.

При встановленні обставин припинення договору оренди з 25.10.2012р. позивач за зустрічним позовом не підтвердив та не навів, які саме обставини свідчать про наявність порушення зобов'язань, та з яких саме норм закону чи умов договору виникають такі зобов'язання ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» перед ТОВ «МВВ Інструментс».

Наслідком припинення договору оренди № 01/04/2011 від 01.04.2011р. є припинення права користування ТОВ «МВВ Інструментс» приміщенням за адресою 03037, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 17, площею 86, 7 у періоді після 25.10.2012р., а тому розрахунок неотриманого прибутку за період з 13.11.2012р. не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом про розмір упущеної вигоди за відсутності порушених прав позивача з боку ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд».

Збитки у розмірі 24 172, 87 грн. та 1 560 грн. позивач за зустрічним позовом обґрунтовує неможливістю реалізації медикаментів, які знаходились в аптеці, строк придатності яких закінчується 31.03.2013р. та понесеними витратами на демонтаж вивіски, які не були передбачені діяльністю підприємства.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Складений позивачем акт проведення вручення документів від 28.12.2012р. (аркуш справи 86-89 першого тому) підтверджує вчинення ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» дій направлених на вирішення питання з орендарем з приводу погашення заборгованості по договору, необхідності повернення орендодавцеві приміщення, що орендується тощо. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МВВ Інструментс» було належним чином проінформовано про необхідність звільнення орендованого приміщення, про необхідність погашення заборгованості, що виникла по договору № 01/04/2011 від 01.04.2011р., а також про припинення договору внаслідок відмови орендодавця від договору (зазначалось у листах за вих. № 424 від 08.10.2012р. та № 557 від 05.11.2012р., які отримані орендарем).

В даному випадку по заявленій сумі збитку в розмірі 25 732, 87 грн. відсутні підстави вважати наявним допущення порушення прав позивача за зустрічним позовом діями відповідача за зустрічним позовом, що свідчить про недоведеність позивачем як розміру збитків, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

Виходячи із встановлених під час апеляційного провадження обставин, наявними є підстави для зміни судового рішення від 28.08.2013р., у зв'язку з чим, згідно вимог ст. 49 ГПК України, здійснюється новий розподіл судових витрат у справі.

Окрім того, за результатами розгляду заявлених позивачем за первісним позовом вимог, останнім не у повному обсязі сплачено суму судового збору, що є підставою для вирішення питання про стягнення 1 147 грн. в доход Державного бюджету України.

Так, згідно наявних у матеріалах справи платіжних документів, ДП «Медбуд» ПАТ «ХК «Київміськбуд» сплачено судового збору в розмірі 5 637, 15 грн. (за розгляд майнових вимог про стягнення суми коштів у загальному розмірі 281 857, 55 грн.) та 1 147 грн. за розгляд однієї немайнової вимоги (платіжні доручення № 651 від 24.01.2013р. на суму 1 147 грн., № 652 від 24.01.2013р. на суму 2 382, 49 грн., № 728 від 15.02.2013р. на суму 273, 87 грн., № 98 від 13.05.2013р. на суму 1 447 грн., та квитанція ПН750605 від 16.04.2013р. на суму 1 533, 79 грн.).

Як те відзначено у п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Предметом судового розгляду за первісним позовом були дві немайнові вимоги позивача (- про зобов'язання усунути перешкоди; - про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних вимог), по яким судом прийнято рішення у справі, однак судовий збір позивачем було сплачено лише за одну з них.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс» відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013р. № 910/1495/13 змінити шляхом викладення резолютивної частини рішення наступним чином:

«1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, який оформлено листом за вих. № 46 від 26.10.2012р., що направлений Дочірньому підприємству "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Волоська, будинок 6/14, код ЄДРПОУ 31453620) усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, шляхом його звільнення від майна.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" (юрид. адреса: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Волоська, будинок 6/14, код ЄДРПОУ 31453620) на користь Дочірнього підприємства "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (03037, м. Київ, Солом'янський район, проспект Червонозоряний, будинок 17, код ЄДРПОУ 03393945) 83 232 грн. (вісімдесят три тисячі двісті тридцять дві гривні) заборгованості з орендної плати, 5 952, 04 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 04 копійки) пені за прострочення сплати орендних платежів, 1 611, 05 грн. (одну тисячу шістсот одинадцять гривень 05 копійок) 3% річних, 322, 52 грн. (триста двадцять дві гривні 52 копійки) інфляційних втрат за прострочення сплати орендних платежів, 35 892, 03 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 03 копійки) заборгованості зі сплати комунальних платежів, 2 562, 64 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 64 копійки) пені за прострочення сплати комунальних платежів, 513, 78 грн. (п'ятсот тринадцять гривень 78 копійок) 3% річних за прострочення сплати комунальних платежів, 104 040 грн. (сто чотири тисячі сорок гривень) неустойки за фактичне користування приміщенням, 6 976, 52 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 52 копійки) витрат по сплаті судового збору.

5. В решті первісних вимог відмовити.

6. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.»

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (03037, м. Київ, Солом'янський район, проспект Червонозоряний, будинок 17, код ЄДРПОУ 03393945) в доход Державного бюджету України (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 1 147 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

4. Матеріали справи № 910/1495/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

Л.П. Зубець